Лісівництво

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Лекція 7. ГІГІЄНА РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

 

7.1 Раціональний режим роботи

 

Професор П. Т. Приходько (1965) посилається на російського фізіолога Введенського, який визначив ряд умов організації розумової праці, що забезпечують її високу продуктивність. Ці розробки не втратили значення і сьогодні.

Дуже важливо входити в роботу поступово, працювати ритмічно, без ривків. Звичну роботу виконувати послідовно, етап за етапом, систематично. Потрібно правильно чергувати періоди роботи і відпочинку. Приділяти увагу регулярному тренуванню та вправам зі своєї спеціальності, що розвиває природні дарування та допомагає набуттю певних корисних навичок і прийомів трудової діяльності.

Окрім Введенського, режим роботи наукових працівників вивчали і вдосконалювали цілий ряд відомих клініцистів, фізіологів, гігієністів, що і дозволило сформувати основні положення щодо розумової праці.

У більшості людей інтенсивність розумових процесів підвищується з ранішніх годин і до полудня, досягаючи у цей час свого максимуму. Потім поступово, до 17 години, відбувається зниження творчої здатності. Після обідньої перерви і відпочинку творча активність знову зростає, приблизно з 19 до 21 години, після чого настає спад енергії і виникає необхідність повного відпочинку. Ця особливість творчої роботи відображена навіть у прислів'ях. Наприклад, "Утро вечера мудренее" — російській; "Одна ранішня година варта (краща) двох вечірніх" — англійській. Тому доцільно початковий період робочого дня викорис­товувати для найбільш трудомістких теоретичних робіт, аналізу та узагальнення фактичних матеріалів, найбільш точних вимірів і т.п.

Без термінової необхідності не варто зловживати роботою у нічні години, перетворюючи ніч на день. Робота в нічні години менш продуктивна у творчому відношенні, ніж денна.

Якщо ж людина працює безсистемно, нецілеспрямовано, без достатньої напруги, у неї швидко з'являється втома. При умілому розподілі розумової праці можна не тільки досягти виконання великої за обсягом роботи, але і зберегти продуктивну творчу роботу на довгі роки, навіть — на все життя. Стомлюються часто не від того, що багато працюють, а від того, що працюють нечітко.

Науково-дослідна робота, як і будь-яка інша, потребує певного терміну часу для "входження" до неї. Цей термін залежить від індивідуальних особливостей працівника. Одному на входження потрібно кілька хвилин - і він уже з головою поринув у виконання того чи іншого завдання. Іншому для цього потрібно значно більше часу. Довготривалі перерви у творчій роботі порушують звичний ритм та знижують ефективність. Потрібно економно витрачати час, відведений на виконання певних досліджень.

Доцільно в кінці робочого дня, а також робочого тижня робити підсумки зробленому, аналізувати удачі та невдачі, якість виконаної роботи.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити