Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ


Лекція 7. ФІТОЦЕНОЛОГІЧНА ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ


7.1 Фітоценологія та геоботаніка


Фітоценологія — теоретична основа охорони, правильного використання і підвищення продуктивності природних і створених людиною фітоценозів (лісових, лугових та ін.). Щоб зрозуміти принципи фітоценотичної типології, потрібно, перш за все, зупинитись на самій фітоценології.

Фітоценологія — вчення про рослинні угруповання. Вона оформилась у самостійну науку наприкінці XIX ст., виділившись з географії рослин. Спочатку цей розділ ботаніки називали фітотопографією (фінський ботанік Норлін), потім флорологією (польський ботанік Ю. Пачоський), фітосоціологією (Пачоський, Крилов). Цей термін використовується за рубежем і в наш час. Термін фітоценологія запропонував у 1918 р. австрійський ботанік Х. Гамс. У завдання фітоценології входить вивчення формування та будови фітоценозів, взаємини між рослинами та середовищем їх існування.

Розрізняють загальну фітоценологію, яку ототожнюють з геоботанікою, і окрему (наприклад, тундрознавство, лісознавство і т.п.). У розвиток загальної і окремої-лісової фітоценології великий внесок внесли Г. Ф. Морозов, В. М. Сукачов, Л. Г. Раменський. шведський ботанік Ж. Браун-Бланке, фінський учений А. К. Каяндер та ін.

Геоботаніка — наука про рослинний покрив Землі як сукупність різних рослинних угруповань. Вона вивчає сучасне розповсюдження та закономірності розміщення фітоценозів як результат довготривалого розвитку рослинності у минулому. У XX ст. встановилось розуміння геоботаніки як науки про фітоценози і її стали вживати як синонім фітоценології або як комплексну дисципліну, що об'єднує фітоценологію, екологію рослин, ботанічну географію. Термін «геоботаніка» запропонував у 1866 р. німецький географ А. Гризбах.

В. М. Сукачов та В. Б. Сочава розуміють геоботаніку саме так.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити