Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Лісівництво

РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ

 

Лекція 3. ЗМІНА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДЕРЕВНИХ РОСЛИНАХ ПІД ВПЛИВОМ РУБОК ДОГЛЯДУ

 

Зміна внутрішнього лісового середовища проведенням рубок догляду викликає зміну ряду морфологічних ознак та фізіологічних процесів у деревних рослин. У першу чергу змінюється розвиток асиміляційного апарату, інтенсивність фотосинтезу, водний режим рослин, обмін речовин. А оскільки ці зміни стосуються меншої кількості дерев у насадженні, то вони після рубок і більш помітні. В цілому такі зміни приводять до збільшення продукування органічної маси.

 

3.1 Зміни у фотосинтетичному апараті під впливом рубок догляду

 

Маса та поверхня листя або хвої мають вирішальне значення в асиміляційній здатності деревних рослин, величині транспірації, інших фізіологічних процесах. Але накопичення деревної маси також залежить і від якісного складу асиміляційного апарату: співвідношення світлової, проміжної та тіньової хвої або листя у кроні дерева та від ступеня світлолюбності деревної породи. Справа в тім, що енергія асиміляції вуглекислоти різна у різних типів хвої (листя).

 

При лісовирощуванні у першу чергу ставиться мета отримати якомога вищу продуктивність лісостанів при високій якості провідного сортименту деревини. Фізіологічні основи продуктивності залежать від особливостей деревної породи, її здатності до асиміляції (фотосинте­тичної ємності), а також від загальної поверхні листя (хвої) як асиміляційних органів, від тривалості вегетації.

Слід підкреслити, що індекс листяної поверхні L варіює залежно від щільності насадження і лежить у межах: менше 1 у молодих куль­турах і до 8-9 в густих хвойних насадженнях. Для більшості аборигенних порід України він становить 4 з дещо меншою величиною для світло­любних і дещо більшою — для тіньовитривалих деревних порід. Про­дукція нетто — асиміляції Е та індекс листової поверхні L дають величину врожаю (сухої речовини ) з одиниці площі ґрунту.

Як же методично правильно обчислити поверхню хвої або листя? Г. В. Савіна та М. В. Журавльова відбирали на дослідних секціях і на контролі по 10 модельних дерев, діаметри яких становили 0,75; 1,0 і 1,25 від середнього діаметра деревостану. Спочатку визначалася сира маса світлової, проміжної та тіньової хвої. Охвоєні гілки розподілялися за віком, хвою відокремлювали від пагонів та зважували окремо за віком і встановленими типами. Довжина хвої встановлювалась за допомогою міліметрової лінійки, а ширина і товщина - товстоміром Цейса з точністю до 0,01 мм.

Поверхню хвої сосни визначали за формулою Тірена:

де І, в, г — довжина, ширина та товщина хвої відповідно.

Для визначення поверхні хвої одного дерева потрібно визначити кількість хвоїнок, що міститься в 1 г сирої хвої. У середньому в 1 г сирої хвої сосни міститься 30-40 хвоїнок світлового, 40-50 проміжного та 50-60 — тіньового типів. Поверхня однієї хвоїнки світлового типу має 1,68 см2; проміжного — 1 см2 і тіньового — 0,8 см2.

Обчисливши поверхню хвої за її типами по кожному модельному дереву та враховуючи їх частку у загальному переліку стовбурів на ділянці, вираховують загальну площу хвої на ділянці і переводять її на 1 га.

Дослідженнями Савіної та Журавльової встановлено, що краще роз­вивається хвоя у верхній частині крон, де освітленість сягає 75 тис. лк. Тут формується переважно світловий тип хвої. Також встановлена пряма залежність кількості хвої від діаметра стовбура.

Після проведення рубки догляду через 7 років приріст маси хвої при помірному зрідженні був у 2,5 раза, а при сильному — в 4 рази більшим, ніж на контрольній секції, де рубка не велась. На секціях, пройдених рубкою, частка світлової хвої була більшою, ніж на контроль­ний. Виявлено також, що на проріджених секціях крони дерев мають більшу асиміляційну поверхню, ніж на контролі. Причому, чим більший ступінь зрідження, тим більша поверхня хвої через 7 років після рубки. Загальна поверхня хвої через 7 років після рубки виявилася: на контро­лі — 7,5 га; на секції з помірним зрідженням — 7,8 га і з сильним зрі­дженням — 9,0 га, тобто загальна площа листової поверхні виявилася більшою за зайняту насадженням площу у 7-9 разів. Аналогічні дані отримав П. П. Ізюмський.

Дослідження впливу рубок догляд на зміну листяної маси в дібровах виявили (на другий рік після рубки), що проведені рубки призводять до збільшення площі і товщини листя. При практично однаковій кількості листя і їх поверхні в цілому листовий індекс становив 3-3,5.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.