Лісівництво

РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ

 

Лекція 5. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ЛІСОТВІРНИХ ПОРІД ТА ЇХ ВРАХУВАННЯ ПРИ ЛІСОВИРОЩУВАННІ

 

5.3 Біологічні особливості дуба звичайного та їх урахування при лісовирощуванні у дібровах

 

У дібровах України дуб зростає разом з ясенем, а також іншими тіньовитривалими породами: грабом, липою, кленами, які вважаються його супутниками. Дуб — типовий мезотроф щодо трофності фунту і ксерофіт щодо вологи, але оптимум його росту спостерігається у воло­гих місцях. Ці якості продиктовані біологічними особливостями дуба як виду.

Дослідженнями Л. О. Іванова (1931) встановлено, що дуб при 30% освітленості поступається інтенсивністю фотосинтезу перед липою, кленом і тільки при повному освітленні наближається до них. Тому він не переносить верхівкового затінення. Поступається він й інтенсивністю транспірації. За інтенсивністю поглинання поживних елементів дуб також займає останнє місце серед дібровних порід. Причому, на відміну від ясена, дуб інтенсивніше поглинає їх у другій половині вегетаційного періоду. Все це обумовлює невигідне становище дуба на початку та в середині вегетаційного періоду і лише у другій його половині дуб під­вищує конкурентоздатність.

Стійкість дуба обумовлюється у значній мірі його кореневою системою, яка носить глибинний характер, досягаючи глибини 8 м і більше. Це особливо важливо для місцеоселень з дефіцитом вологи. На конкурентоздатність дуба впливає ритміка його росту та розвитку. Так, у перші роки життя рослини дуба витрачають пластичні речовини на утворення глибинної кореневої системи при малоінтенсивному рості надземної частини. При цьому дуб може рости у вигляді куща. В несприятливих умовах він може "сидіти" до 5 і більше років, лише після 10-річного віку ріст надземної частини активізується. Отже, перший період життя — до 30 років — дуб поступається своїм супутникам у рості і потребує ретельного догляду. Тільки після 30 років його ріст у висоту прискорюється і дуб успішно конкурує з іншими листяними породами, але не пригнічує їх ріст. Таким чином, дуб — порода з високою інтенсивністю життєдіяльності та витривалістю.

Біологічні властивості дуба, як головної породи, враховуються при лісовирощуванні в Лісостепу та Степу України. В окремих випадках на межі Полісся та Лісостепу можливе насіннєве поновлення дуба у вологих судібровах (С3) та дібровах (Д3). Рубки догляду в цьому випадку повинні забезпечити вже з перших років життя підросту його нормальний ріст - не допустити затінення верхівок порослю, особливо супутніх дубу деревних порід.

У типових для Лісостепу умовах (свіжих дібровах (Д2) дуб дуже рідко поновлюється насіннєвим способом, тому його вводять як головну породу сівбою жолудів або садінням сіянців. Супутні породи поновлюються природним шляхом як насіннєвим, так і порослевим способом. Уже на стадії штучного поновлення потрібно передбачити можливість оптимального розміщення дерев дуба на площі таким чином, щоб вони у віці прохідних рубок могли сформувати відповідних розмірів крону. А вона у цьому віці (50-60 років) має діаметр 8 і більше метрів у кращих дерев.

Вирішення питання стосовно розміщення посадкових чи посівних місць у часткових культурах дуба залежить від лісорослинної зони. Так, у правобережному Лісостепу на свіжих вирубках масово поновлюється граб як насіннєвим, так і порослевим шляхом. Якщо дуб вводиться рядами, то у цьому регіоні їх доцільно розміщувати не ближче 8 м один від одного. Краще вводити дуб ланками, але цей спосіб не набув розповсюдження на практиці.

Освітлення на правобережжі Лісостепу потрібно починати досить рано, іноді на 3-й рік після створення часткових культур, повторюючи його через 2-3 роки. У цьому випадку доцільні коридорні освітлення, і лише в кінці терміну освітлень їх можна проводити на всій площі. При проведенні освітлень видаляють нахилені над дубом рослини, які його заглушують, затінюючи зверху. Коридори прорубують шириною, не менше 2 м. Для догляду застосовують мотокущорізи "Секор" тощо. Догляд у кулісах між рядами дуба зводиться до вирубування поросле­вих дерев, що заглушують дуб; кущів, які надто розрослися і т.п. Залишають на корені окремі дерева ясена, явора, інших цінних порід.

При прочищенні догляд потрібно проводити на всій площі молодого насадження. Вирубуються другорядні породи, порослеві екземпляри дуба, ясена, супутніх порід, у першу чергу — граба, якщо на площі є достатня кількість цих порід насіннєвого походження. Розріджуються і загущені ряди дуба, видаляючи гірші екземпляри, щоб не допустити вростання крон суцільних дерев. У першу чергу видаляють не тільки дерева, що відстали у рості, але й ті, що мають недоліки, сліди захворювань (наприклад, поперечний рак). Дерева, уражені раком, видаляють незалежно від того, на якій відстані вони ростуть від здорових сусідніх дерев.

Догляд за молодняками порослевого та порослево-насіннєвого походження також розпочинають з 2-4 років, щоб попередити заглушення наявного підросту насіннєвого походження — дуба і ясена. При недостатній кількості насіннєвого підросту його доповнюють частковою культурою. У випадках, коли головна порода поновилася тільки порослевим шляхом, догляд можна розпочинати у 6-8 років у дібровах та 8 — 10 років — у судібровах, щоб поросль не розросталась у ширину та давала більш гінкі стовбури. При першому догляді на кожному пеньку, залежно від його діаметра, залишають 5-6 порослевин. Вони повинні рости вертикально, рівномірно розміщуватись по периметру пня, якомога нижче до нього закріплені. При подальшому догляді число порослевин зменшується до 3-4, що і зростають до віку проріджувань. Це стосується не тільки дуба, але й супутніх йому порід.

На лівобережжі Лісостепу України, де граб практично не зростає, суцільні вирубки поновлюються створенням культур дуба, причому у цьому регіоні існує тенденція розміщувати ряди дуба навіть на не розкорчованих вирубках через 4, іноді — 6 м. Супутники дуба — клени звичайний та польовий, липа серцелиста — не створюють дубу настільки гостру конкуренцію порівняно з грабом. Тому і догляд у цьому регіоні практикують менш інтенсивний. Освітлення можна розпочинати з 6 — 7 років, ставлячи ті ж задачі, які вирішуються в умовах правобережного Лісостепу. Якщо клен звичайний і переростає дуб, все ж він не створює такої загрози, як граб. Клен польовий доцільніше використовувати як підгінну породу у південному лівобережному Лісостепу, особливо там, де значну частку у складі деревостанів буде мати ясен звичайний.

Враховуючи майбутню просторово-параметричну структуру дорослого насадження, у лівобережному Лісостепу при лісопоновленні ряди дуба у культурах на суцільних вирубках доцільно розміщувати через 8 м, у крайньому разі — через 6 м. Краще це робити ланками, розміщуючи в них не тільки дуб, а й ясен, а при недостатній кількості поновлення кленів та липи — вводити культурою і ці породи. Враховуючи досвід Тростянецького держлісгоспу Сумської області, доцільно в культуру вводити модрину, але не більше 10% посадкових місць. Біологія цієї породи (сибірської і європейської) дозволяє при більшій участі в насадженні подавляти ріст інших деревних порід.

При проріджуваннях у мішаних лісостанах дібров вирішуються питання поліпшення форми стовбурів у кращих дерев, формування симетрично розвинених крон у головних порід, формування другого ярусу. При цьому кращі дерева головних порід потрібно залишати більш-менш рівномірно розташованими на площі.

При проведенні прохідних рубок у дібровних умовах Лісостепу України вирішується задача активізації радіального приросту у кращих дерев головних порід та підвищення ґрунтозахисної функції другого ярусу. Догляд проводиться таким чином, щоб була можливість у них формувати широку крону. Адже саме крона і відповідного розгалуження коренева система забезпечують необхідну інтенсивність утворення деревини стовбура.

В умовах Степу, де дуб зростає разом з кленом польовим та кленом татарським, починаючи з віку проріджувань, увага приділяється регу­люванню густоти стояння дерев першого ярусу та підсиленню ґрунто­захисної ролі кущів. Прохідні рубки у цьому регіоні не проводять.

Якби ретельно не велося лісове господарство, іноді виникають об'єктивного характеру умови, які призводять до появи похідних насаджень. На Поліссі це — березняки, у правобережному Лісостепу — грабняки, а у Степу іноді з'являються лісостани з акацій білої, гледичії. Якщо такі насадження не вдається виправити реконструктивними рубками з вводом головних порід, то їх вирощують до головної рубки, проводячи догляд, який повинен базуватися на особливостях біології тієї чи іншої породи. При цьому потрібно враховувати, на який сортимент ведеться господарство.

Березняки доцільно вирощувати на фанерний кряж. Це потребує особливого режиму рубок догляду після 20-річного віку. Грабняки доцільніше вирощувати на баланси для целюлозно-паперової про­мисловості. До речі, саме такі сортименти мають попит у деяких зару­біжних країнах. Маючи на увазі вік, у якому можна отримати максимум даного сортименту, розробляється програма рубок догляду. Врахо­вується тіньовитривалість граба, тому догляд до перших проріджувань доцільно проводити, вибираючи тільки відсталі у рості дерева та з пороками стовбура. Проріджування повинні проводитись інтенсивно, щоб активізувати радіальний приріст. Прохідні рубки можуть не проводитись.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити