Сад і город (енциклопедія)

БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

ДИНЯ

У давні часи диня називалася королівською ягодою, райським плодом. Її ніжна ароматна м'якоть є неперевершеним десертом. Диню вживають свіжою, її сушать, маринують, з неї готують варення, повидло, лікери, настойки. Батьківщиною дині є Середня й Мала Азія, а в XVI столітті почалося її відродження як культурної рослини у Франції. До нашої країни перші дині завозилися з Туреччини. Потім їх почали вирощувати в парниках.

Зараз диня культивується як баштанна культура в усіх регіонах, де є відповідні кліматичні умови. Як і інші баштанні культури, диня належить до однолітніх рослин, коренева система міцна, проростає на глибину 1-3 м, добре витягає вологу з глибоких шарів ґрунту, тому є засухостійкою рослиною.

Диня менш вимоглива до тепла, ніж кавун, але вимогливіша за гарбуз. У період цвітіння особливо важливими є тепла погода, достатня вологість повітря й ґрунту, добра освітленість ділянки. Менш вимоглива до тепла диня в період формування та росту листя.

Під час цвітіння затяжні дощі можуть перешкодити заплідненню й викликати масове опадання квіток.

Диня добре росте на легких родючих супіщаних або структурованих глинистих ґрунтах. Агротехніка вирощування дині аналогічна до агротехніки вирощування кавуна. Ранні сорти дині дозрівають через 90-100днів з моменту посіву, пізні-через 100-125 днів. Збирають дині, як і кавуни, вибірково, у міру дозрівання плодів.

Під час дозрівання значних ушкоджень диням завдають птахи, які роздзьобують плоди, тому слід подбати про їх відлякування.

Рекомендовані сорти: Салгирська, Колгоспниця 593, Українка 320, Ливадія, Алушта, Таврія, Осіння 6.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити