Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ХУДОЖНЯ КАРТИНА СВІТУ - Золота колекція рефератів - 2018

ЗОРОАСТРИЗМ

План

1. Заратуштра — засновник зороастризму.

2. Джерела релігії.

3. Божества зороастризму.

4. Священні тексти зороастризму.

5. Поширення релігії.

6. Космогонія.

7. Людина в зороастризмі.

8. Обряди й звичаї.

9. Уявлення про життя й смерть.

Зороастризм — дуже давня релігія, заснована пророком Заратуштрою, якого стародавні греки вважали астрологом і тому перейменували па Зороастра (від грецьк. «астрон» — зірка). Звідси — сучасна назва віровчення.

Більшість послідовників зороастризму не знають точного часу й місця його виникнення. За однією версією, Зороастр жив в останній чверті 2-го тис. до н. е. Відома англійська дослідниця Мері Бойс вважає, що «виходячи зі змісту й мови складених Зороастром гімнів, пророк жив в азіатських степах, на схід від Волги».

Виникнув в східних областях Іранського нагір’я, зороастризм широко поширився в країнах Ближнього й Середнього Сходу. У давніх іранських імперіях зороастризм був панівною релігією з VI ст. до н. е. до VII ст. н. е. Після завоювання Ірану арабами в VII ст. н. е. і прийняття нової релігії — ісламу — зороастрійці зазнали гоніння. У VII — X ст. більшість із них переселилися до Індії (штат Годжарат), де їх називали парсами. Сьогодні, крім Ірану й Індії, зороастрійці проживають у Пакистані, Шрі-Ланці, Адені, Сінгапурі, Шанхаї, Гонконгу, Австрії, Канаді, США. Загальна їхня кількість складає 130-150 тис. осіб.

Зороастрійське віровчення багато в чому унікальне, чимало його положень благородні й глибоко моральні. Для зороастрійця дуже важливі такі поняття, як істина, справедливість, вірність, сміливість, порядність, доброта, благочестя. Святість слова для зороастрійця має дуже велике значення. Не випадково навіть мусульмани воліли укладати торговельні угоди із зороастрійцями, знаючи

їхню чесність і порядність. Характерною рисою зороастрійців є турбота про природу й тварин, а також особливе ставлення до чотирьох стихій: вогню, води, землі й повітря.

У 3-му тис. до н. е. на схід від Волги, у південноросійських степах, жив народ, згодом названий істориками протоіндоіраниями. Цей народ вів напівкочовий спосіб життя, мав невеликі поселення, пас худобу. Він складався з жерців і воїнів-пастухів. Як вважають багато вчених, до 3-го тис. до н.е. протоіндоіранці розділилися на два народи: індоаріїв та іранців, що розмовляли різними мовами, але займались в основному тими ж скотарством і торгівлею з південними осілими народами.

У середині 2-го тис. до н. е. войовничість кочівників зростає, часто відбуваються набіги на сусідів. За деяким даними, саме в той неспокійний час, з 1500 по 1200 рр. до н. е. жив пророк Зороастр. Наділений даром одкровення, він різко виступав за те, щоб у суспільстві правила сила, а не закон. У той час давні іранські племена шанували богів, що втілювали вищі особистісні властивості, серед них бога Мітру — уособлення договору, Апахіту — богиню води й родючості, Варуну — бога війни й перемог. Деякі релігійні обряди були пов'язані з культом напою хаоми для релігійних церемоній. Багато обрядів, ритуалів і героїв епохи «індоіранської єдності» органічно ввійшли в нову релігію, що зароджувалася, — зороастризм.

Зороастр одержав свої релігійні одкровення в 30-літньому віці. Відповідно до переказу, одного разу на світанку він пішов до ріки за водою для приготування священного напою — хаоми (сік ефедри, змішаний із соком інших рослин і молоком). Дорогою назад йому з'явилося видіння: він побачив сяючу істоту Boxy-Мана (Благий Помисел). Boxy-Мана привів його до бога — Ахура-Мазди. Він бачив також інші божества, що випромінюють світло, у присутності яких Зороастр «не міг побачити власної тіні...».

З того часу Зороастр проповідує, що вищим божеством є Ахура-Мазда (пізніше його почали йменувати Ормузд або Хормузд). Ахура-мазда, що означає Владика Мудрості або Мудрий Господь, персоніфікував собою вищого й всезнаючого бога, творця всього сущого, бога небесного склепіння; він був пов’язаний з божественною справедливістю й порядком, добрим словом і добрими діяннями.

На думку вчених, образ Ахура-Мазди сягає верховних богів іранських племен (аріїв), що (іменувалися ахура («владика»). До ахура належали Мітра, Варуна й інші боги.

Зороастру було відкрито, що у всесвіті панують не тільки сили добра, але й сили зла, Анхра-Майнью (Ахрі- маи, або Аріман), або Злий дух. Постійне протиборство між Ахура-Маздою і Анхра-Майнью виражається в боротьбі добра зі злом.

Якщо Ахура-Мазда створив життя, тепло й світло, то Анхра-Майнью створив смерть, зиму, холод, спеку, шкідливих тварин і комах. Але в підсумку в боротьбі двох начал Ахура-Мазда повинен вийти переможцем і знищити зло назавжди.

Воїнство Анхра-Майнью складають леви — злі духи, чаклуни, злі володарі, які шкодять чотирьом стихіям природи: вогню, землі, воді, повітрю. Крім того, у них виражені найгірші людські якості: заздрість, лінь, облудність.

Ахура-мазда за допомогою Спента-Майнью (Святого Духа) створив шість «безсмертних святих». Це були Воху- Мана (або Бахман) — заступник худоби й одночасно Добра Думка, Аша Вахішта (Ордібехешт) — заступник вогню й Праведність, Хшатра Варья (Шахрівар) — заступник металу й Обрана влада, Спента Армаїті — заступник Землі й Благочестя, Хаурватат (Хордад) — заступник води й Цілісність, Амертат (Мордад) — заступник рослин і Безсмертя. Крім них, божествами-супутниками Ахура-Мазди були Мітра, Апам Напаті (Варуна) — Онук вод, Сра- оші — Слухняність, Увага, Дисципліна, і Аші — богиня долі. Усі ці боги під началом Ахура-Мазди прагнули до перемоги сил добра над силами зла.

Одкровення Зороастра склали книгу Святих писань, відому за назвою Авеста. Вона стала не тільки зведенням священних текстів зороастрійського віровчення, але й головним джерелом відомостей про особистість самого Зороастра.

Текст Авести, що дійшов до нашого часу, складається з трьох головних книг: Ясни, Яшти й Відевдата. Узяті з Авести тексти молитов складають повсякденний молитовник (так звану Молодшу Авесту).

Ясна складається з 72 розділів, 17 з яких становлять Гати — Гімни пророка Зороастра. Судячи з Гат, Зороастр — реальна історична особа. Він походив з небагатої родини роду Спітама, а його власне ім'я давньою пехлевійською мовою означало «той, хто має золотавого (або старого) верблюда» або «той, хто веде верблюда». Зороастр був професійним жерцем. На батьківщині його проповідь не отримала визнання й навіть переслідувалася, тому Зороастру довелося втікати. Правитель Віштасна (місце правління якого не вдалося встановити) дав пророкові пристановище й прийняв його віру.

Спочатку нечисленні послідовники Зороастра не мали храмів і зображень божества. Але вже при перших царях перської династії Ахеменідів (VI ст. до н. е.), імовірно, за Дарія І, Ахура-Мазду почали зображувати схожим на ассирійського бога Ашшура.

У Персеполісі — давній столиці Ахеменідів — зображення бога Ахура-Мазди, висічене за наказом Дарія І, являє собою фігуру царя з розпростертими крильми, з сонячним диском навколо голови, у тіарі (короні), яку вінчає куля із зіркою. У руці він тримає символ влади — гривню.

Поклоніння Ахура-Мазді виражалося насамперед в поклонінні вогню (тому зороастрійців іноді називають вогнепоклонниками). Без вогню, символу верховного бога, не обходилися ніякі свята, церемонії, обряди. Вогонь представлявся в різних видах: небесний вогонь, вогонь блискавки, вогонь, що лає тепло й життя людині, і, нарешті, виший священний вогонь, що запалюється в храмах.

Храми вогню мали вигляд веж. Усередині було трикутне святилище, у центрі якого, ліворуч від єдиних дверей, знаходився чотирисхідчастий вівтар вогню заввишки близько двох метрів. Сходами вогонь доставляли на дах храму, звідки його було видно здалеку...

Поширенню зороастризму сприяли царі іранської династії Сасанідів, що правили в III ст. н. е. По всій країні була створена велика кількість храмів вогню, традиційно однотипних. Зовнішнє оформлення й внутрішнє оздоблення було дуже скромним. Будівельним матеріалом служили камінь або необпалена глина, стіни всередині штукатурилися. Храм являв собою куполоподібний зал із глибокою нішею, де у величезній латунній чаші на кам’яному постаменті — вівтарі — поміщався священний вогонь. Інші приміщення були відгороджені таким чином, що вогонь звідти не було видно.

Кожний правитель володів власним вогнем, який запалювався в дні його царювання. Найшанованішим був вогонь Варахрама (Бахрама) — символ Праведності. За традицією він складався з 16 видів вогню, узятих із домівок представників різних станів (у т. ч. жерців, воїнів, переписувачів, торговців, ремісників, хліборобів), вогню шістнадцятого виду — того, що виникає від удару блискавки в дерево — чекали роками. Вогонь Бахрама переносився у вівтарі міських і дільських храмів, а також у домашні вівтарі жител.

Регулярне очищення вівтаря й відновлення вогню складало суть спеціального ритуалу. Доторкатися до вогню міг тільки жрець, одягнений у білі халат і шапочку у формі тюбетейки, що мав на обличчі покривало, яке захищало вогонь від опоганення подихом. Священнослужитель постійно підтримував вогонь у світильнику вівтаря, використовуючи спеціальні щипці, щоб полум’я горіло рівно. У вівтарній чаші горіли дрова з цінних твердих порід дерева, у тому числі з сандалу, тому дим був ароматним. Зола збиралася в спеціальні коробочки, які закопувалися в землю.

Зороастрійці створили цікаву концепцію світобудови. Відповідно до неї світ існує протягом 12 тис. років. Його історія ділиться на чотири 3-тисячолітніх періоди. Перший — передіснування речей і ідей. На цій стадії небесного творіння вже існували прообрази всього, що пізніше було створене на Землі. Цей стан світу називається «менок» («невидимий» або «духовний»). Другий період — створення реального, зримого, населеного тваринами світу. Ахура-Мазда створює небо, зірки, Місяць, Сонце, першолюдину й першобика. За сферою Сонця знаходиться житло верховного бога.

Однак одночасно активізується бог зла — Ахріман. Він вторгається в межі небозводу, створює планети й комети, що не підкоряються рівномірному руху небесних сфер. Ахріман забруднює воду, насилає смерть на першу людину. Від зіткнення двох протиборчих начал увесь світ починає рухатися: води починають текти, виникають гори, рухаються небесні тіла. Щоб нейтралізувати дію «шкідливих» планет, Ахура-Мазда до кожної планети приставляє своїх духів.

Третій період охоплює час до появи Зороастра. У цей період діють міфологічні герої Авести, насамперед — цар золотого віку, Йіма Сяючий, у царстві якого немає «ні жари, ні холоду, ні старості, ні заздрості — творіння левів». Цей цар рятує людей і худобу від потону, побудувавши для них спеціальний притулок.

Протягом останнього, четвертого періоду (після Зороастра) у кожному тисячоріччі людям повинні являтися три Спасителі, що є синами Зороастра. Останній з них, Спаситель Саошьянт, вирішить долю світу й людства. Він воскресить мертвих, знищить зло й переможе Ахріма- на, після чого наступить очищення світу «потоком розплавленого металу», а все, що залишиться після цього, отримає вічне життя.

Зороастризм надає великого значення духовному вдосконалюванню людини. Людська діяльність повинна ґрунтуватися на тріаді: добра думка, добре слово, добре діяння. Зороастризм орієнтує на дотримання чистоти й порядку, учить жалю до людей і вдячності до батьків, родини, співвітчизників; вимагає виконувати свої обов'язки щодо дітей, допомагати одновірцям, піклуватися про землю й пасовища для худоби. Передача цих заповідей, що стали рисами характеру, з покоління в покоління зіграла важливу роль у виробленні життєстійкості зороастрійців, допомогла витримати тяжкі випробування, які постійно, протягом багатьох століть випадали на їхню долю.

Хоча зороастризм надає людині свободу вибору свого місця в житті й закликає уникати творити зло, одночасно, за зороастрійським вченням, доля людини споконвічно визначена.

Служителі зороастрійської релігії розробили досить складну систему обрядів і приписань, що чітко регламентують життя людини. Важливе значення в ній мали врочисті церемонії, пов’язані з порами року, культ предків, шанування священного напою хаоми, молитви, обряди очищення й прилучення підлітків до віри. Існували обряди й звичаї, пов’язані зі вступом у шлюб, народженням дитини, похоронами. У них обов’язково брали участь священнослужителі, а також всі родичі й близькі, почесні громадяни селища.

Молитва — щоденний обряд зороастрійців. Є докладні вказівки, коли, у яку пору року, у які години і як робити молитву. Молільник звертається до бога не рідше п’яти разів на день.

Дуже важливий для зороастризму обряд очищення. Його супроводжують чіткі правила: беззаперечне дотримання чистоти, заборона доторкатися до «нечистого» предмета, у тому числі до деяких рослин і тварин (мурах, змій). До «чистих» належать людина, собака, корова, вівця, їжак, дерева, рослини й плоди в садах і городах. Доторкання до «нечистого» предмету вважається гріхом.

Особливо шановані в зороастрійців стихії — джерела життя: вогонь, вода й земля. Острах їхнього опоганення

в будь-якій формі — фізичній або моральній — прикметна риса зороастризму. Щоб налити води, необхідно вимити руки, не можна виходити з житла в дощ, щоб не забруднювати землю й воду. Зороастрійці не вживають у їжу м’ясо, попередньо не очистивши його від крові. У присутності іновірців забороняється приймати їжу й купатися.

Як «опоганення чистоти» розглядалося також народження дитини. Ритуал післяпологового очищення матері був болісним і тривав сорок днів. У перші дні після пологів жінка не пила чисту воду, не могла погрітися біля вогнища, навіть якщо пологи були важкими й відбувалися взимку. Зате у звичайний час жінка відігравала важливу роль у виконанні сімейних релігійних ритуалів, а в деяких побутових питаннях з її словом рахувалися всі члени родини.

Для зороастрійця життя — це благе начало, надане самим Ахура-Маздою. Поки людина жива, вона несе в собі благодать, а після смерті стає вираженням злого начала, бо смерть є зло. Тому доторкатися до мертвого не може ніхто, за винятком насассаларів (мийників трупів).

Обряд, пов’язаний зі смертю й похованням, у зороастрійців завжди дотримувався суворо й був досить незвичайним. Якщо людина вмирала взимку, то за приписанням Авести їй відводили спеціальне просторе приміщення, відгороджене від житлових кімнат. Там труп перебував доти, поки «не прилетять птахи, не зацвітуть рослини, не потечуть сховані води й вітер не висушить землю». У приміщенні покійного постійно горів вогонь, відгороджений виноградною лозою, щоб демони не торкалися вогню. Біля постелі вмираючого постійно перебували два жерці: один молився, інший готував для вмираючого священну рідину — хаому або гранатовий сік. Також був присутній собака — символ знищення всього «нечистого».

У будь-який час року, крім зими, похорон відбувався на четвертий день після смерті, оскільки вважалося, що саме в цей час душа покійного переселяється в загробний світ. Обряд поховання відбувався на сході сонця. Класти померлого в могилу або кремувати заборонялося. Тіло поміщалося усередині кам’яного колодязя, де його гризли хижі птахи, а кістки потім скидалися у вузьке кам’яне заглиблення.

Зороастрійці вірили, що живі зобов’язані шанувати померлих предків для того, щоб після смерті возз’єднатися з ними у світі іншому. Тому церемонія поминок у зороастризмі обов’язкова. Поминки влаштовувалися на десятий і на тридцятий день, потім через рік, і далі через рік.

Зороастризм — це життєстверджуюча релігія. Адже життя в ній — благо, дане богом, а тріада: добра думка, добре слово, добре діяння - основа моральності. Можливо, саме тому хвиля інтересу до вірувань, світосприймання, а також обрядів і ритуалу зороастрійців у наш час настільки велика.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.