Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ХУДОЖНЯ КАРТИНА СВІТУ - Золота колекція рефератів - 2018

УОЛТ ДІСНЕЙ

План

1. Дитяча мрія.

2. Перший крок до слави.

3. Пригоди кролика Освальда.

4. 1928 р. — рік народження Міккі Мауса.

5. Герої Діснея — герої народної, національної культури.

6. «Наївні симфонії».

7. Повнометражні мультиплікаційні фільми У. Діснея.

8. «Діснейленд» ніколи не буде закінчений.

Популярність Уолта Діснея, популярність створених ним фільмів, придуманих ним персонажів, зроблених за його фільмами коміксів, іграшок, альбомів — надзвичайна. Очевидно, немає на світі людини, яка не бачила б Міккі Мауса й інших героїв «діснеївського зоопарку» або хоча б не чула його імені.

Творчість Діснея якийсь час була ледве не своєрідною вимірювальною одиницею, адже мультфільми, створені іншими художниками, оцінювалися публікою так: «гірше, ніж у Діснея», «майже так само, як у Діснея», або навіть «краще діснеївських». Справжній «діснейметр». Ім’я чарівника й мага мальованого кіносвіту обростало легендами ще за його життя. Він був суперечливою й складною фігурою як у творчості, так і в житті.

Уолт Дісней народився 5 грудня 1901 р. Його батько - Еліас Дісней змінював професії, але ніяк не міг вибратися з боргів і нестатку. Він пробував вирощувати апельсини у Флориді, але збанкрутував, і його фірма була продана за борги. Потім Еліас Дісней працював теслею й покрівельником у густонаселеному, задушливому, наполегливому у своїй боротьбі за виживання Чикаго. Тут і з’явився на світ Уолт — четверта дитина у великій родині. Не пощастило батькові й у Чикаго: він знову збанкрутував, і Діснеї переїхали па маленьку бідняцьку ферму. Робота на фермі була важкою й малопродуктивною, тому двоє старших дітей подалися шукати щастя в місті. Молодші — Уолт і його брат Рой — залишилися па якийсь час із батьком.

З дев’яти років Уолт носився вулицями містечок поблизу батьківської ферми, продаючи газети, підносячи валізи до готелів, викопуючи різноманітні дрібні доручення разом з десятками таких же хлопчиськ. ІЦе з ранніх років Уолт багато малював. Хлопчик мріяв одержати художню освіту, але для цього було потрібно багато грошей. Уолту вдалося заробити лише на один рік навчання в Академії мистецтв у Чикаго.

У роки Першої світової війни Дісней, незважаючи на свій юний вік, працював шофером у товаристві Червового Хреста. Потім, після річного навчання в Чикаго, він переїхав до Канзас-Сіті. Тут Уолт почав працювати художником у різних журналах — малював комікси. Трохи пізніше виготовляв афіші, а потім ще й рекламні діапозитиви для місцевих кінотеатрів. А від цього був усього один крок до мультиплікації. І Уолт зробив цей крок, який виявився першим кроком до слави. Він узявся малювати й знімати коротенькі мультиплікаційні фільми, які називав «сміхопрограмами». Одночасно Дісней вступив до « Канзас-Сіті фільм корпорейнін».

У 1923 р. Дісней переїжджає до «столиці кіно», «фабрики спів» — Голлівуду. Тут він створює кілька серій сучасних пригод Аліси, героїні Л. Керролла, під загальною назвою «Аліса в країні мультиплікації». Це також не повністю самостійні фільми. А потім...

Легенди — цього разу їм можна вірити — описують це гак. Маючи вже певний досвід, — а практика в мультиплікації значить дуже багато, — Дісней узявся до створення багатосерійного фільму з досить цікавим персонажем — кроликом Освальдом. Уолт Дісней сам придумав і сам малював цього персонажа, сам створював для нього різні цікаві ситуації, писав сценарії, сам знімав фільми. За короткий час було випущено 26 серій із кроликом Освальдом.

Фільм сподобався глядачам. А потім улюблений персонаж зненацька зник, начебто його й не було. Що ж відбулося?

Пояснення просте: Дісней одружився й, ставши батьком, звернувся до хазяїна кінопідприємства з проханням збільшити йому зарплату (кролик Освальд дозволяв це зробити, приносячи значний прибуток). Творцеві відомого персонажа відповіли відмовою.

— Тоді я піду від вас і заберу з собою кролика Осваль- да!:. — заявив Дісней.

— Ідіть на всі чотири боки, а кролика Освальда я вам не віддам! — відповів хазяїн.

І подав до суду. Суд вирі шив, що хазяїн має на кролика Освальда більше прав, ніж Дісней... Художник був змушений або залишитися на мізерній зарплаті, або піти. І він пішов.

Для продовження випуску серій із кроликом Освальдом були найняті інші художники. Вони зробили одну або дві серії. Але такого дарування, як у Діснея, вони, зрозуміло, не мали. Серії вийшли малоцікавими й не сподобалися публіці. Пригоди кролика Освальда припинилися.

А Уолт Дісней і його дружина, залишившись на мілині, змушені були шукати нові теми, нових персонажів для своїх мультиплікаційних стрічок. їм пощастило знайти такий персонаж, який ще більше сподобався глядачам. Це всім нині відомий Міккі Маус, який приніс своєму творцеві всесвітню славу. Міккі Маус, що в перекладі означає мишеня Міккі, дотепер викликає симпатії глядачів у різних країнах.

Придумавши Міккі Мауса, Уолт Дісней і його дружина Ліліан знайшли не тільки новий персонаж, а й створили перший у світі звуковий мультфільм.

Дісней розробив надзвичайно цікаву звукову партитуру для цього фільму й сам озвучи в його. Яких тільки звучань тут не було!

Звук відразу ж був використаний для посилення виразності образної палітри фільму. Дісней створив комедійну, іронічну звукову атмосферу картини.

Перший у світі звуковий мультфільм з новим героєм Міккі Маусом народився 1928 р. і називався «Пароплав Віллі». Він став надзвичайно популярним у глядачів. Можна навіть сказати, що саме «Пароплав Віллі» став флагманом величезної флотилії діснеївських стрічок.

Чим же приваблювала й приваблює творчість Уолта Діснея? Можливо, секрет успіху Діснея полягає у його мультиплікаційних персонажах, які переходять із фільму у фільм? Проаналізуємо це докладніше.

Постійні комедійні мультиплікаційні персонажі, пригоди яких тривають у кожному новому фільмі багатосерійних кінострічок, з’явилися на зорі мультиплікації. Це й персонажі Еміля Коля, і такі популярні свого часу особи, як кіт Фелікс і клоун Коко. Що ж це за персонажі, хто вони такі? Яка їхня природа, джерела, характерні риси?

Персонажів цих, які нагадують то звірят, то гномиків, називають «мурзилками». Вони —людиноподібні. Тобто персонажам, у яких легко вгадуються ті або інші тваринки або пташки, надані морально-етичні, психологічні якості й розумові здібності людини. Іноді такі персонажі не нагадують яку-небудь одну тварину — вони придумані й не мають прототипів у тваринному світі. До таких невідомих ніякому зоологічному атласу персонажів належить, наприклад, Чебурашка.

Персонажі-«мурзилки» — це напрочуд цікавий «загін» мультиплікаційних істот. І бере початок він у народних казках, легендах, билинах, у народних лубочних картинках, у народному прикладному мистецтві. Звичайно характери цих «мурзилок» поставали на екрані такими, якими вони встановилися у фольклорі. Натомість Дісней першим почав робити спроби створювати своїх персонажів (і це стосується насамперед його «первістка» Міккі Мауса) на матеріалі сучасного фольклору, але по-новому переосмисливши риси характеру казкових героїв відповідно до художніх та ідейних запитів свого часу. Безумовно, для того щоб створити повий персонаж, споріднений з фольклорними персонажами, який продовжує їх традиційні риси характеру й поведінку, необхідно мати великий талант, уміння почувати потреби й напрямок часу своєї епохи. Практика засвідчила, що Дісней мав і таке вміння, і таке відчуття. Його персонажі були одночасно й новими, незвичними, і викликали спогади, що запали в народну душу.

Звідси випливає надзвичайно важлива особливість Міккі й інших героїв Діснея, усієї його творчості взагалі — приналежність до народної, національної культури. «Світ Уолта Діснея» — явище глибоко національне, американське, воно вкорінене в народній творчості. Комедійні мультиплікаційні короткометражки Діснея з їх запаморочливою й грубуватою фантазією, відчайдушним гумором, високим ритмом, швидкісним темпом багатьом нагадують комічні стрічки ігрового кіно, створені вчителем Чарлі Чапліна Мак-Сеннетом: ніяких нюансів, ніяких півтонів, швидше, ще швидше, смішніше, ще смішніше, трюк, трюк і трюк. Усе — різке, однозначне, комічне. І комічні фільми Мак-Сеннета, і «міккімаусівські» серії Діснея мають одного близького родича й попередника - комікси, які розцвіли на американському грунті сміхової культури. Образна манера й художня структура йдуть саме звідти. Після виходу на екрани «Пароплава Віллі» Дісней налагодив свій «конвеєр» і почав серійний випуск мультфільмів. Одержавши урок із кроликом Освальдом, він практично не звертався до промисловців і банків — усе намагався робити за власний кошт. В організації виробництва допомагав брат Рой. Кожний «звіриний» або «пташиний» персонаж Діснея — утілення певного людського характеру. Характеру не однозначного, а такого, то має позитивні й негативні риси. Саме ця пізнаваність за тваринною подобою людського характеру, його недоліків та достоїнств і приваблює у творах Діснея.

Зовні Міккі Маус нагадує мишо-людину: у нього мишача мордочка й людські руки-ноги. Що ж до характеру, то він жахливо наївний. Ця споконвічна наївність поєднується в ньому з прагненням довідатися про все самому й зробити все власними силами. Звідси невичерпна кількість конфліктів між Міккі Маусом і навколишнім світом. Найцікавіше в цих конфліктах те, що маленьке, тендітне мишеня, спираючись лише на свій ентузіазм, перемагає набагато сильніших ворогів.

З Міккі Маусом Дісней створив 118 фільмів. Є серед них стрічки кращі й гірші, але слід зауважити, що творчість Діснея надзвичайно строката за своїм художнім рівнем. Є фільми, які викликають винятково сміх, але багато картин змушують глядача задуматися над життям і його проблемами.

Міккі Маус не залишився самотнім. Поступово до діснеївського мультиплікаційного зоопарку приєдналися корова Кларабелла, собаки Гуфі й Плуто, каченя Дональд та інші їхні товариші по екрану. У Міккі Мауса з’явилася гієна на ім’я Міні.

Каченя Дональд персоніфікує собою незадоволеність усім. Йому нічого не подобається, з усіма він свариться, усім заздрить. Дональд любить глузувати з інших і сам часто потрапляє у власні тенета.

Цікаво відзначити, що каченя Дональд мало величезний успіх у США 30-х рр. ще й тому, що його пронизливий, неприємний голос нагадував голос одного з тодішніх міністрів. Таким чином, кожний персонаж «зоопарку» Діснея втілює в собі певні риси людської природи. Трохи осторонь від олюднених героїв у творчості Діснея стоїть пес Плуто. У ньому більше рис, властивих цій тварині, менше людиноподібності. Хоча, безумовно, його поводження часто нагадує поводження людини. Цей пес дуже добрий. Він намагається допомогти іншим. Але він не занадто далекоглядний, іноді йому не вистачає й кмітливості. Тому його допомога іноді обертається зненацька на свою протилежність, на жаль для самого Плуто.

Фільми Діснея захоплюють пружною структурою, подієвістю, гострим темпоритмом, сатиричним напрямком, гіперболізмом, вдалим використанням музики, музичних акцентів. На це звертав увагу великий радянський кінорежисер Сергій Ейзенштейн, який ставив діснеївські твори за зразок точного використання музики, звуку взагалі, зорового й звукового рядів.

У 1929 р., паралельно з історіями про Міккі Мауса, Дісней почав випускати нескінченний ряд короткометражок за назвою «Наївні симфонії». Переважна більшість їх вражає саме точною взаємодією музики й зображення.

Не минуло й п’яти років відтоді, як Дісней поставив перший звуковий мультфільм, як 1933 р. він випустив на екрани першу кольорову мультиплікаційну стрічку за відомою народною казкою «Троє поросят». Мила, простенька й мелодійна пісенька з фільму запам’яталася всім, її співають і дотепер: «Нам не страшний сірий вовк...» Потрібно врахувати деякі обставини, у зв’язку з якими цей фільм набув величезної популярності й став заледве не національним гаслом американців у першій половині 30-х рр. Справа в тому, що це були роки небувалої для Америки економічної кризи. Тисячі й тисячі родин втрачали дах над головою. Тисячі й тисячі дрібних підприємців ставали банкрутами. За задумом автора, цей маленький фільм-казка повинен був дати надію людям, які втратили її. Його завданням було в алегоричній формі сказати «середньому» американцеві: криза не страшна працьовитим, від неї страждають лише ледачі та легковажні. Насправді від кризи постраждали в основному трудівники. «Троє поросят» стали своєрідним проявом світогляду самого автора, на жаль, досить неглибокого й суперечливого.

Якось у Парижі Дісней зайшов до кінотеатру подивитися, як глядачі сприймають його короткометражнії. Як виявилося, сеанс цілком (!) складався лише з діснеївських стрічок із пригодами Міккі Мауса. Зал був повним, глядачі насолоджувалися: сміялися, веселилися й вийшли надзвичайно задоволеними. Це вразило Діснея. Адже в США мультфільми тоді ще не демонструвалися самостійно — сеанс складався з великої акторської картини й декількох мультиплікаційних або науково-популярних стрічок. Діснею спало па думку створити повнометражний (знову ж таки перший у світі) мультиплікаційний фільм.

Такий проект коштував великих грошей, а жодна серйозна організація, незважаючи на авторитет Уолта Діснея, не погодилася його фінансувати. Тоді Дісней продає все своє майно й умовляє зробити те ж брата Роя й інших родичів. Три роки напруженої роботи — і повнометражний мультиплікаційний мальований фільм «Білосніжка й сім гномів» був готовий. На перегляд Дісней заледве несилою притяг представників прокатних фірм. Але після перегляду «Білосніжки» вони навперебій пропонували свої послуги. Повна перемога! Перша з двадцяти чотирьох повнометражних стрічок Діснея мала грандіозний успіх.

По-перше, це надзвичайно точне, смішне, цікаве вирішення образів гномів, їхніх характерів і поводження. Епізоди з гномами сповнені гумору, фантазії, мелодійних жартівних і бадьорих пісень і запальних танців. Усе зроблено з великою майстерністю та високим професіоналізмом. Комічне — рідна стихія Діснея. Але він знаходить і відтінки: у деяких епізодах гноми не тільки смішні, вони викликають симпатії глядача своїми переживаннями, співчуттям долі до Білосніжки. Картина побудована дуже чітко: повільні й швидкі ритми змінюють один одного саме в необхідні моменти. Стара казка про красу й любов, вірність і зрадництво, відтворена Діснеєм на екрані, зачарувала серця мільйонів глядачів.

Серед повнометражних мультфільмів Уолта Діснея слід виділити кілька. Насамперед, це цікавий, хоча й відзначений присмаком сентиментальності, фільм за повістю-казкою австрійського письменника Фелікса Зальтена «Бембі». Лірико-драматична кіноповість, створена у важкі роки Другої світової війни, оспівувала життя, природу, закликала до збереження життя у всіх його проявах, викликала в душі глядача добрі почуття. Можна сказати, що ця цнотлива історія оленяти Бембі жива й зараз — сьогодні картина сприймається як заклик до взаєморозуміння людини й природи, заклик до охорони навколишнього середовища.

Великий успіх у глядачів мав також фільм «Піноккіо» за казкою Коллоді; «Думбо» — про слона, то вмів літати; історія двох собак «Леді й Бурлака»; екранізація переказів про лицарів короля Артура «Меч у камені»; історія про те, як «собаче суспільство» встало на захист п’ятнадцяти щенят, з яких відьма Крюела де Віль хотіла зробити собі горжетку — «Сто один далматинець». Усі фільми не були новим словом у мистецтві, але в них — добра думка, теплі почуття. «Я роблю фільми, на які діти не соромляться приводити й своїх батьків... Можливо, справа в тому, що я просто знімаю те, що подобається мені самому, — добрі, людяні історії, які доводять, що світлі сторони життя можуть бути не менш цікавими, ніж похмурі. Це старий добрий секрет чарівних казок із щасливим кінцем. Люди завжди будуть співчувати Попелюшці і її принцові».

Уолт Дісней був надзвичайно енергійною, багатогранною людиною. Він поставив близько п’ятисот короткометражних мультфільмів і двадцять чотири повнометражні мультиплікаційні картини, випустив кілька десятків мультфільмів для телебачення. Під керівництвом Діснея вийшли на екран сотні фільмів про життя природи, десятки «акторських» художніх фільмів.

Діяльність Уолта Діснея була різноманітною. Він заснував одну з найбільших кінокомпаній у Голлівуді «Уолт Дісней продакшн», а трохи пізніше — компанію з виробництва й прокату різножанрових картин. Дісней був декоратором Білої Олімпіади в Скво-Велле, регулярно виступав на телебаченні.

У 1955 р. в Анахаймі (Каліфорнія) було відкрите унікальне містечко розваг — «Діснейленд», побудований творцем мультфільмів, які полюбилися дітям і дорослим. Там можна ознайомитися з героями мультиплікаційних і ігрових картин, зануритися у світ фантастики, побувати в Країні цікавих книг, у Країні чудес природи, у Країні завтрашнього дня, побачити персонажів казок ледве не всіх народів світу й багато чого іншого. Щорічно в «Діснейленді» з’являються нові й нові атракціони. Дісней любив повторювати, що «Діснейленд» ніколи не буде закінчений.

За свої фільми Уолт Дісней був визнаний гідним близько дев’ятисот міжнародних і національних нагород.









загрузка...