Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

БІОЛОГІЯ - Золота колекція рефератів - 2018

БІОГРАФІЇ ВИДАТНИХ БІОЛОГІВ

К. ЛІННЕЙ

Карл Лінней (Linnе, Linnaeus, 23.05.1707-10.01.1778 рр.) - відомий шведський натураліст, член Паризької АН (1762 р.), створив основу систематики рослинного й тваринного світу.

Він народився в родині сільського пастора. Навчався в Лундському (з 1727р.) і Упсальському (з 1728 р.) університетах, де вивчав природничі й медичні науки.

У 1732 р. здійснив подорож Лапландією. Результатом подорожі стала праця «Флора Лапландії», видана 1732 р. (повне видання — 1737 р.).

У 1735 р. переїхав до Голландії в м. Хартеками. Тут Карл Лінней завідував ботанічним садом. Учений написав і захистив докторську дисертацію на тему «Нова гіпотеза переміжних лихоманок», опублікував книгу «Система природи», яка перевидавалася за його життя 12 разів. У книзі була описана створена Ліннеєм система рослинного й тваринного світу. Вона підбила підсумок, завершила величезну працю ботаніків і зоологів першої половини XVIII ст.

Спроби класифікації організмів відомі з давнини (Аристотель, Теофраст та ін.), однак основи сучасної систематики як науки були закладені в роботах Дж. Рея і особливо К. Ліннея. Систематика (від грецьк. sistematicos упорядкований, той, що стосується системи) — це розділ біології, в якому описані всі вимерлі й нині існуючі організми. Організми класифікуються за таксонами (групами) різного рангу (категорій). Створена Ліннеєм система, як і попередні, була штучною, тому що поєднувала організми за подібними зовнішніми ознаками й не надавала значення їхнім родинним зв’язкам. Так, наприклад, на підставі лише однієї загальної ознаки — будова дзьоба — Лінней намагався побудувати «природну» систему деяких птахів (об’єднав в один ряд страуса, казуара, павича й курку); за будовою зубної системи відніс в один

ряд слона, моржа, лінивця, ящера й мурахоїда. Учений намагався вдосконалити свою систему й намагався зробити її більш природною, заснованою на сукупності багатьох ознак, але не встиг завершити роботу.

К. Лінней був креаціоністом і метафізиком. Вій уважав, що види не змінюються і їх існує стільки, скільки було створено Творцем. До кінця життя думка вченого трохи змінилася. Він уважав, що деякі зміни можливі.

Однією з головних заслуг Ліннея є введення бінарної номенклатури, яка застосовується й сьогодні. Назви всім таксонам (структурним одиницям) даються латинською мовою. Основною структурною одиницею в системі живих організмів є вид (species). Відповідно до бінарної номенклатури кожний вид позначається двома латинськими назвами: перша — назва роду, друга — видовий епітет. Заголовна латинська літера L наприкінці видової назви вказує на те, що вид уперше був описаний Ліннеєм. Наприклад, собака домашня — Canis famillaris L., бересклет бородавчастий — Euonymus verrucosa L. тощо. Усі таксономічні категорії, які стоять вище від виду, складаються з одного слова (уніномінальна назва).

Основні систематичні категорії

Для рослин

Для тварин

Вид

Вид

Рід

Рід

Родина

Родина

Порядок

Ряд

Клас

Клас

Відділ

Тип

Царство

Царство

У систематиці іноді використовують допоміжні категорії: підвид, підродина, надродина, підряд, надряд, підклас, надклас, підтип, надтип, підцарство.

Усі організми Лінней відніс до двох царств: Рослини й Тварини. Він уважав, що органи розмноження в рослин — найістотніші й найпостійніші ознаки. Тому в основу їхньої класифікації поклав кількість, величину й розташування тичинок і маточок квітки, одно-, дво- або багатодомність рослин. Керуючись цим принципом, учений ділив всі рослини на 24 класи: 23 класи квіткових рослин, а в 24-й відніс всі інші, які не мають квіток. Застосована Ліннеєм номенклатура значно полегшила описові роботи видів. Види одержали назви й чіткі характеристики. Сам Лінней описав близько 10 000 видів рослин (з яких сам відкрив близько 1500 видів) і 4200 видів тварин.

Усіх тварин Лінней розділив на 6 класів: Ссавці, Птахи, Амфібії, Риби, Черви, Комахи. До класу Черви він відніс всі відомі в його час форми безхребетних, крім комах. У клас Амфібії включив земноводних і плазунів.

Однією з переваг класифікації Ліннея є те, що людина була включена до системи тваринного світу й віднесена до класу ссавців, до загону приматів.

У 1738 р. К. Лінней переїхав до Стокгольма, де займався лікарською практикою. У 1739 р. очолив морський госпіталь. Лінней домігся права розтинати трупи для визначення причини смерті. У 1739 р. учений узяв безпосередню активну участь у створенні Шведської академії наук і був обраний її першим президентом.

У 1741 р. став завідувачем кафедри в Упсальському університеті. Викладав медицину й природознавство.

Помер К. Лінней 1778 р. Бібліотеки, рукописи й колекції вченого були продані його вдовою англійському ботанікові Сміту. У 1788 р. Сміт заснував у Лондоні «Ліннеївське товариство», яке існує й нині як один з найбільших наукових центрів.

Система, введена Карлом Ліннеєм, підсилила інтерес до вивчення розмаїтості рослинного й тваринного царств. До кінця XVIII ст. уже було відомо більше 20 000 видів рослин і 20 000 видів тварин. Система, запропонована Ліннеєм, вирізнялася простотою й точністю. Спосіб назви видів став основним для вчених усього світу. К. А. Тимірязєв зазначив: «Вінцем і, ймовірно, останнім словом подібної класифікації була й дотепер неперевершена у своїй витонченій простоті система рослинного царства, запропонована Ліннеєм».

Сучасна природна, або філогенетична, система базується на декількох ознаках:

— усі сучасні форми є нащадками викопних форм;

— в єдину класифікацію живого входять як існуючі нині види, так і вимерлі: видоутворення здійснюється переважно завдяки розбіжності (дивергенції), тому близькі систематичні групи походять від загального предка;

— кожний тип, відділ має властивий лише йому план будови.









загрузка...