Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

БІОЛОГІЯ - Золота колекція рефератів - 2018

БІОГРАФІЇ ВИДАТНИХ БІОЛОГІВ

К. А. ТИМІРЯЗЄВ

Климент Аркадійович Тимірязєв народився в Петербурзі 3 червня 1843 р. Його батько, Аркадій Семенович Тимірязєв, був директором митниці. Мати, Аделаїда Климентіївна, за національністю англійка, серйозно займалася з дітьми іноземними мовами. У родині було 7 дітей: 6 синів і одна дочка. Тимірязєв — молодша дитина.

Після звільнення батька зі служби дітям довелося рано заробляти собі на життя. До вступу до університету майбутній учений займався перекладами, робив огляди англійських газет.

У 1861 р. вступив до Петербурзького університету: спочатку на камеральний (економічний) факультет, потім — на природниче відділення фізико-математичного факультету.

Закінчив університет 1866 р. зі ступенем кандидата. За твір «Історія розвитку печіночних мохів» був визнаний гідним золотої медалі. У 1854 р. на сторінках «Вітчизняних записок» опублікував «Короткий нарис теорії Дарвіна»,який неодноразово перевидавався під назвою «Чарлз Дарвін і його вчення». Після закінчення університету Д. І. Менделєєв запропонував Тимірязєву взяти участь у дослідницьких роботах на перших у Росії дослідних полях. Ці дослідження були організовані Вільним економічним товариством. Воно ставило завданням з'ясування й поширення відомостей, корисних для землеробства й промисловості. Дослідні поля, відповідно до плану Менделєєва, були влаштовані в Петербурзькій, Московській, Смоленській та Симбірській губерніях. Тимірязєв проводив дослідження в Симбірській губернії. Він перевіряв вплив мінеральних добрив і глибини оранки на підвищення врожаю.

У другій половині XIX ст. у Росії і Європі спостерігалася активізація наукових досліджень. Після повернення до Петербурга Тимірязєв вирушає в закордонне відрядження. Першим пунктом призначення було місто Гейдельберг, де працювали фізик Г. Р. Кірхгоф, ботанік В. Гофмейстер, хімік Р. В. Бунзен. У Гейдельберзі К. А. Тимірязєв зайнявся вивченням спектра хлорофілу. Перші дослідження хлорофілу (а також введення назви) проводилися французькими хіміками Ж. Пеллетьє й Ж. Кавентом. Разом з Р. В. Бунзеном молодий учений вивчав фотохімію.

У Парижі він проходив стажування в хіміка М. Бертло, фізіолога К. Бернара, агрохіміка Ж.Б. Буссенго. Вирішальне значення для подальшої наукової діяльності Тимірязєва мала робота в Буссенго. Надалі вчений займався вивченням фізіології рослин і взаємозв’язку між фізіологією рослин і землеробством.

Після повернення на батьківщину Тимірязєва запросили до Петровської сільськогосподарської й лісової академії читати лекції студентам. У Петербурзькому університеті 1871 р. учений захистив магістерську дисертацію на тему «Спектральний аналіз хлорофілу». Цього ж року його обрали екстраординарним професором (понадштатним, без кафедри).

У 1874 р. навесні вчений виступив з доповіддю «Дія світла на хлорофілове зерно» на Міжнародному конгресі ботаніків, який відбувся у Флоренції. Після виступу Климент Аркадійович був визнаний науковими колами Європи.

У 1875 р. Тимірязєв захистив у Петербурзькому університеті докторську дисертацію на тему «Про засвоєння світла рослиною». У цій роботі зазначено, що хлорофіл найсильніше поглинає червоні промені сонячного спектра, в яких відбувається максимальна асиміляція вуглекислого газу. Уперше була розкрита роль хлорофілу в житті зелених рослин, їхньому повітряному живленні. Цього ж року вченого обирають ординарним професором Петровської академії. В академії Тимірязєв створив лабораторію, кафедру анатомії й фізіології рослин, розробив курс лекцій для студентів, цикл популярних лекцій «Життя рослин». У лабораторії вчений проводив дослідження з дії світла на хлорофіл.

Одночасно вчений працював у Московському університеті, де 1877 р. був обраний професором кафедри анатомії й фізіології рослин. Цього ж року був обраний членом-кореспондентом Французької академії агрокультури й відвідав у Дауні Ч. Дарвіна.

Загальні принципи вивчення фізіології рослин, отримані результати досліджень К. А. Тимірязєв виклав у промові «Основні завдання фізіології рослин» на річних зборах 1878 р. у Петровській академії. У ній учений зазначив, що завдяки фотосинтетичній діяльності зелені рослини відіграють вирішальну роль вжитті нашої планети. Вони єдині організми, які засвоюють сонячну енергію й акумулюють її у вигляді хімічно утворених органічних сполук. Органічні сполуки слугують потім джерелом енергії для всіх тварин і людини.

У Московському музеї прикладних знань (Політехнічний музей) 1876 р. учений прочитав 10 популярних лекцій про життя рослин.

У 1878 р. вийшла книга «Життя рослин», згодом неодноразово перевидана.

У лекціях Климент Аркадійович говорив, що зелена рослина, маючи найсприятливіші умови виростання (досить добрив, води, тепла, вуглекислого газу), може використовувати лише від 2 до 5 % сонячної енергії. Ці цифри визначають річний бюджет життя на землі. Дану межу людина не має змоги змінити, якщо не навчиться утилізувати сонячну енергію. Усі продукти харчування вченим були названі «консервами сонячних променів».

«Фізіологи з’ясують у найменших подробицях явища, які відбуваються в хлорофіловому зерні, хіміки роз’яснять і відтворять поза організмом його процеси синтезу, що мають результатом утворення складних органічних тіл, вуглеводів і білків, виходячи з вуглекислоти; фізики дадуть теорію фотохімічних явищ і найбільш вигідної утилізації сонячної енергії в хімічних процесах; а коли все буде зроблене, тобто роз’яснено, тоді з’явиться спритний винахідник і запропонує здивованому світу апарат, що наслідує хлорофілне зерно, — з одного кінця одержує дарове повітря і сонячне світло, а з іншого подає печені хліби», — припускав учений.

У Петровській академії Тимірязєв працював 22 роки (1870-1892). У зв’язку з перетворенням академії на сільськогосподарський інститут 1892 р. Тимірязєв покидає її.

У 1890 р. Тимірязєв був обраний членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. З 1890 по 1891 рр. він читає цикл лекцій «Історичний методу біології» про суть еволюційного вчення Ч. Дарвіна «Джерела азоту рослин».

У 1901 р. у Московському університеті на щорічному врочистому засіданні Тимірязєв виголосив актову промову на тему «Столітні підсумки фізіології рослин», де проаналізував основні досягнення цієї науки в XIX ст. У ній він виділив три основні напрямки: перший — відкриття ферментів, їхня роль у процесі обміну речовин, розуміння цього процесу; другий — усвідомлення космічної ролі рослин, дослідження енергетичних процесів, які відбуваються в їх організмі; третій — розуміння історичного процесу, розкритого теорією Дарвіна. «Рослина — посередник між небом і землею. Вона справжній Прометей, що викрав вогонь із неба. Викрадений нею промінь Сонця горить і в мерехтливій скіпі, і в сліпучій іскрі електрики. Промінь Сонця падає руху й дивовижному маховику гігантської парової машини, і пензлю художника, і перу поета», — говорив учений.

У 1903 р. Лондонське королівське товариство (Академія наук Англії) запросило вченого прочитати Крупіанську лекцію (засновану на капітал, заповіданий доктором Крупом, сучасником Галілея й одним з перших членів Лондонського королівського товариства). Ці лекції читаються запрошеними видатними вченими щорічно протягом більш ніж двох століть. Климент Аркадійович прочитав лекцію на тему «Космічна роль рослин». У ній він підбив підсумок своїй багаторічній роботі. Тимірязєв відзначив, що хлорофіл є справжньою ланкою, що з’єднала величний вибух енергії в нашому центральному світилі з усіма різноманітними проявами життя на населеній нами планеті.

Уперше термін «фотосинтез» К. А. Тимірязєв використовує в роботі «Космічна роль рослин». Лекції вченого, прочитані з 1885 р., були об’єднані й видані 1906 р. у збірнику «Землеробство й фізіологія рослин».

Улітку 1909 р. Кембриджський університет відзначав 100-річчя з дня народження свого колишнього студента Ч. Дарвіна. На ювілеї Тимірязєв представляв Московський університет. Тут учений отримав титул почесного доктора Кембриджського університету.

У 1917-1920 рр. К. А. Тимірязев підводив підсумки своєї багаторічної роботи й готував до друку книгу «Історичний метод у біології» і збірник «Сонце, жи ття й хлорофіл». У першу книгу він включив лекції, прочитані в Політехнічному музеї. Книги побачили світ після смерті вченого. Книга «Історичний метод у біології» — 1922 р., збірник «Сонце, життя й хлорофіл» — 1923 р.

У ніч із 27 на 28 квітня 1920 р. ученого не стало. Поховали К. А. Тимірязєва на Ваганьковському цвинтарі у Москві. К. А. Тимірязев — видатний ботанік-фізіолог рослин, теоретик і пропагандист дарвінізму, основоположник російської школи фітофізіологів. Основні його праці, присвячені експериментальній і теоретичній розробкам проблем фотосинтезу, вивченню хлорофілу, актуальні й у наші дні. Учений сконструював цілий ряд оригінальних і високоточних приладів для кількісного вивчення фотосинтезу. Його ім’я присвоєне Московській сільськогосподарській академії й Інституту фізіології рослин Російської академії наук.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.