Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ВАЛЕОЛОГІЯ - Золота колекція рефератів - 2018

ДІЄТИ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ

Часто дівчата, що прагнуть коректувати фігуру, дотримуються різних дієт. Вони скаржаться, що ніяк не можуть утриматися на запланованих низьких калоріях. Насправді дівчата мають нормальний здоровий підлітковий апетит. Почуття голоду, цілком природне, виникає при хронічному недоїданні або голодуванні. Найкращий засіб від голоду — це нормальне збалансоване харчування з високим насичувальним ефектом. Таке харчування з нормальним калоражем (1500-2000 ккал у спекотну погоду й 2000- 2500 ккал у холодну цифри наведені для дівчаток-школярок) начисто позбавить від гнітючого почуття постійного голоду.

Також дівчата часто створюють незручності батькам, вимагаючи роздільного харчування. Вони вибирають м’ясо з плову, рибу з картоплі або навпаки, переходять на сироїдіння з повним виключенням гарячих страв. Можуть відкидати яйця й вершкове масло через наявність у них «шкідливого холестерину» (украй необхідного для нормального росту й розвитку), молока, що було колись традиційним підлітковим напоєм, віддають перевагу пенсі. Але кальцію, необхідного для побудови кісток, у пепсі немає. А тим часом для молодого організму набагато кориснішим є не роздільне, а збалансоване харчування. Уживання сирої їжі для нашого клімату протипоказане, особливо для учнівської молоді, а злобливий холестерин потрібний для побудови клітинних мембран і синтезу статевих гормонів. Недоїдання-переїдання, супроводжуване коливаннями вагового зменшення-збільшення, набагато шкідливіше для організму, ніж холестерин. Одна з мам описала випадок: дочку-підлітка госпіталізували з заворотом кишок. Дівчинка сиділа 10 днів на дієті 500 ккал/день, потім не витримала, наїлася, так ще рясно приправила свій обід городніми овочами.

Інший сумний наслідок голодування й недоїдання — анорексія. Цей психічний розлад може виникнути при дотриманні обмежувальних дієт і очисних голодувань. Анорексія — це важкий психічний розлад, при якому втрачається контроль над собою, а під час їжі спрацьовує блювотний рефлекс навіть при величезному бажанні втримати їжу в шлунку. При анорексії організм сам відторгає їжу.

Сучасна наука свідчить про те, що правильне харчування забезпечує захист від певних хронічних захворювань. Правильне харчування — це найважливіший і найрозумніший крок до поліпшення здоров’я. Це споживання їжі, життєво важливої для росту, розвитку й оптимального функціонування тіла.

Хімічний склад деяких продуктів харчування, %

Харчовий

продукт

Вода

Білки

(протеїн)

Жири

Вугле-

водні

Міне-

рали

Авокадо

70,0

2,2

20,0

6,0

1,0

Артишоки

79,0

2,0

0,1

17,0

1,0

Банани

75,0

1,1

0,6

22,0

1,0

Боби

68,0

7,1

0,7

22,0

1,7

Вівсянка

7,3

16,0

7,2

68,0

1,9

Виноград

78,0

1,3

1,2

19,0

0,6

Вершки

74,0

2,5

18,0

4,5

0,5

Горіхи

3,7

15,0

67,0

11,0

2,4

Грейпфрути

86,0

0,5

0,0

7,3

0,4

Гриби

89,0

2,6

0,3

6,1

0,7

Груші

4,0

0,6

0,5

14,0

1,4

Жито

16,0

11,0

1,8

67,0

1,8

Кавуни

93,0

0,5

0,2

6,0

0,3

Капуста городня

90,0

1,9

0,2

5,0

1,0

Картопля

75,0

2,1

0,2

21,0

1.1

Квасоля

84,0

3,9

0,2

8,3

1,2

Крес-салат

92,0

1,9

0,1

1,3

1,5

Масло вершкове

11,0

1,2

85,0

0,0

3,0

Мигдаль

5,1

21,0

54,0

16,0

2,2

Молоко

90,0

3,2

0,3

5.2

0,7

Оливки

30,0

5,2

51,0

10,0

2,3

Персики

83,0

0,6

0,0

16,0

0,6

Полуниця, суниця

88,0

1,0

0,6

77,0

0,8

Помідори

94,0

0,9

0,2

3,7

1,0

Просо

11,0

9,1

3,8

70,0

1.9

Пшениця цільна

36,0

8,9

1,8

52,0

1,5

Ревінь

94,0

0,6

0,7

3,6

0,7

Ріпа

89,0

3,5

0,1

11,0

1,9

Рис

13,0

7,8

0,9

76,0

1,0

Сир

39,0

24,0

30,0

1,5

4,5

Сочевиця

12,0

25,0

2,0

53,0

3,5

Соя

10,0

34,0

17,0

34,0

4,7

Трюфелі (гриби)

77,0

7,7

0,5

6,6

1,9

Фініки

20,0

2,1

2,8

70,0

1,6

Хліб житній грубий

42,0

4,2

0,7

43,0

1,3

Хріп

77,0

2,7

0,3

16,0

1,5

Цибуля-порей

87,0

2,8

0,3

6,5

1,2

Часник

65,0

6,8

0,1

27,0

1,5

Чорна смородина

86,0

1,0

1,1

11,0

0,5

Чорниця

78,0

0,8

0,6

17,0

1,0

Шпинат

88,0

3,5

0,6

4,4

2,1

Яблука

85,0

0,4

0,5

13,0

0,5

Яйця

73,0

12,0

12,0

0,5

1,1

Ямс

72,0

1,8

0,2

23,0

0,9

За останні два десятиліття розроблена величезна кількість дієт. Незліченні новітні дієтичні посібники викликають замішання в багатьох людей, що зникли піклуватися про своє здоров’я. У повсякденній їжі повинна міститися знижена кількість жирів і підвищена — складних вуглеводів. Не можна вносити радикальних змін до свого раціону. Необхідним компонентом їжі повинні бути вітаміни. Нестача їх або відсутність призводять до виникнення захворювань, порушень обміну речовин.

Захворювання проявлялося там, де люди споживали велику кількість виробів із дробленого зерна й кукурудзи, але майже не їли м’яса, тобто виникла при дефіциті нікотинової кислоти. Для синтезу ніацину організм використовує триптофан — одну з 20 амінокислот білка. М’ясо, риба, домашня птиця, горіхи й бобові містять багато триптофану, у білку зернових його набагато менше. Для одержання нормальної кількості ніацину потрібно трохи м’яса й певна розмаїтість у дієті, тому зараз його недостача перестала бути проблемою.

Великі дози ніацину знижують рівень холестерину в крові й зменшують ризик серцевих нападів. Ніацин — найдоступніший і найдешевший засіб для боротьби з високим рівнем холестерину. Проте, лікарі рідко прописують його через побічні явища. Майже в кожного з тих, хто приймає ефективну дозу (2-6 г щодня), червоніє й запалюється шкіра, часто з’являється сильна сверблячка. Можливі подразнення слизової оболонки шлунка. Такі реакції можна мінімізувати, якщо розділити дози й приймання ліків після їжі, приймаючи перед кожною дозою аспірин. Однак у більшості пацієнтів дискомфорт залишається, тому лікарі воліють призначати новітні ліки, що не створюють незручностей.

Пантотенова кислота бере участь у реакціях розщеплення вуглеводів і жирів, синтезуючи гормони й інші речовини. Добровольці, які протягом декількох місяців перевіряли на собі дієту з недостатністю пантотенової кислоти, відчували головний біль, нудоту, м’язові судороги, слабкість і в крайніх проявах — втрату чутливості шкіри.

Пантотенова кислота міститься в багатьох продуктах, особливо в яйцях, м’ясі й арахісі. Експерти оцінюють потребу для дорослих у 4-20 мг на день.

Біотин також бере участь у реакціях розщеплення вуглеводів і жирів. Міститься в багатьох продуктах, зокрема в м’ясі, яєчному жовтку, молочних продуктах, дріжджах і горіхах, а також синтезується бактеріями товстого кишечнику. Майже всі випадки недостатності біотипу спостерігалися в пацієнтів, що піддавалися довгостроковому внутрішньовенному харчуванню з використанням штучної дієти. Симптоми виражаються в запаленні й лущенні шкіри, втраті волосся. Усі прояви зникають відразу ж після призначення біотину. Добова норма повинна складати 30- 100 мкг на день.

Вітамін С, відомий також як аскорбінова кислота, необхідний для створення й підтримки нормального стану сполучної тканини, що з’єднує органи й заповнює простір між ними. Сполучна тканина утворює кровоносні судини й зв’язки, що приєднують м’язи до кісток, і скріпляє кістки між собою; з неї складається майже вся шкіра, за винятком тонкого поверхневого шару — епідермісу.

Найвідомішою хворобою, що викликається нестачею вітаміну С, є цинга. Вона вражала екіпажі вітрильних торговельних судів, які були позбавлені протягом тривалого часу свіжих продуктів і місяцями вживали засолене або консервоване м’ясо,сушені боби, черствий хліб і алкогольні напої. Симптоми були такими: синці на шкірі, викликані руйнуванням дрібних кровоносних судин, набрякання й хворобливість суглобів, розхитування й випадання зубів, підвищена ранимість шкіри, погана загоюваність ран, загальна слабкість. Смерть звичайно наставала в результаті внутрішніх кровотеч.

Більшості людей відомо, що найбагатшими на вітамін С є цитрусові, але він також міститься у багатьох інших продуктах, включаючи м’ясо, м’ясні субпродукти, молоко й овочі. У наші дні цинга проявляється рідко, звичайно — у самотніх старих, харчування яких складається з бутербродів, закусок, цукерок і алкоголю.

У 60-ті рр. затятим прихильником уживання вітаміну С був Лайнус Полінг, один з видатних хіміків XX ст. Глибоко переконаний у винятковій ролі аскорбінової кислоти в запобіганні застудам і раку, поліпшенні роботи імунної системи й продовженні життя, у свої 92 роки він щодня продовжував приймати приблизно 18 г вітаміну С (тристакратна добова доза) і закликав усіх робити так само. Однак він зробив своє відкриття в 65 років, а здорова людина такого віку має непогані шанси дожити до 90 років і без передозування вітамінів.

Крім функцій зі створення сполучної тканини, вітамін С впливає па імунну систему, хоча механізм цього впливу поки не дуже зрозумілий. Учені давно вивчають частини нашої захисної системи, що нейтралізують бактерії й віруси. До останнього часу вони приділяли мало увагу функціям захисту від не менш руйнівних токсинів, що поглинаються або вдихаються нами й виробляються у нормальних умовах самим організмом. При звичайному метаболізмі завжди реалізуються високоактивні хімічні . сполуки, що називаються вільними радикалами, окислювачами, які руйнують тканини, сприяють переродженню нормальних клітин на злоякісні й активізують процес старіння.

Так само, як білі кров’яні тільця й антитіла борються з більшістю інфекцій, інші субстанції нейтралізують руйнівні вільні радикали, окислювачі та інші токсини. Інфекція може перевантажити імунну систему. Тому деякі речовини вислизають від нейтралізації на час, достатній для заподіяння організму шкоди. Посилення запасів нейтралізаторів токсинів шляхом приймання додаткової кількості вітаміну С — розумний профілактичний захід. Харчова індустрія сприяє цьому. Бактерії в кишечнику впливають на нітрати й нітрити (у тому числі застосовувані при виробництві продуктів харчування), виробляють нітроаміни — потенційні канцерогени. Вітамін С блокує це перетворення, тому його й додають в оброблюване м’ясо.

Вітамін С знижує ризик раку прямої кишки, сечового міхура, шлунка й легенів. Добова доза — близько 60 мг. Можливим є збільшення дози до одного грама па день.

Вітамін D, він же кальциферол, насправді є гормоном. При ідеальних умовах він не вимагає включення в дієту, тому що синтезується шкірою піл впливом сонячного світла. Потім він переноситься з кров’ю до віддалених органів і прикріплюється до рецепторів клітин, на які впливає. У комбінації з іншими гормонами вітамін D регулює рівень кальцію в крові й кістках; сприяє усмоктуванню кишечником кальцію й фосфору, прийнятих з їжею. Найбагатшими джерелами цього вітаміну є риб’ячий жир, яйця й печінка. Сьогодні багато харчових продуктів містять його добавки, тому одержання необхідної кількості не становить труднощів.

При недостатності вітаміну D кальцій і фосфор з їжі не засвоюються, їхній рівень у крові падає, і організм заповнює дефіцит шляхом виділення кальцію з кісток, унаслідок чого вони розм’якшуються й деформуються. Це захворювання в дитячому віці називається рахітом, а в дорослих — розм’якшенням кісток, або остеомаляцією. У тропічному кліматі нестача вітаміну D проявляється рідко, навіть серед бідної частини населення, завдяки сонячній радіації, що перетворює ергостерин шкіри на кальциферол (опромінена їжа дає той самий ефект). Для цього потрібно не так вже багато сонячної енергії, тому недостатність вітаміну D не спостерігається в жителів країн з теплим кліматом, за винятком екстремальних обставин. У 50-ті й 60-ті рр. британські лікарі виявили випадки рахіту в дітей темношкірих індійців і пакистанців, що іммігрували в бідну сонцем Англію, але ці прояви зникли в міру додавання великої дози вітаміну D у їжу.

Лікарі призначають посилені дози вітаміну D для лікування деяких нетрадиційних гормональних або ниркових порушень, при яких знижується рівень кальцію в крові. Звичайні захворювання (типу остеопорозу) не вимагають такого лікування, тому в будь-якої здорової людини, що приймає зайву кількість вітаміну D, рівень кальцію в кропі підвищується до межі більшої, ніж здатен переробити організм. У результаті кальцій відкладається в нирках (викликає їхнє ушкодження й утворення каменів), зневапняються інші тканини (серцеві, легеневі й шкірні). Це призводить до підвищеної стомлюваності, головного болю, діареї й блювоти. Подібні самоотруєння викликає введення чистого (синтетичного) вітаміну D. Таке неможливо при утворенні вітаміну D від сонячної радіації, харчових добавок і аптечних полівітамінів.

Вітамін Е є антиоксидантом (протиокисником), що запобігає формуванню в організмі шкідливих продуктів окиснювання й знищує вже наявні. Недоношеним дітям потрібне додаткове приймання вітаміну Е для профілактики порушень, що викликаються чистим киснем, якого вони так потребують.

Вітамін Е міститься в цільному зерні, оліях, яйцях, горіхах і бобових. Добровольці-експериментатори нічим не, занедужали після декількох місяців дієти з нестачею вітаміну Е. Тому передбачається, що він не виконує специфічних метаболічних функцій. З іншого боку, у тварин при нестачі цього вітаміну з’являється безліч симптомів, що включають безплідність, руйнування м’язів, серцеві захворювання й анемію. У результаті спостережень ентузіасти припустили, що вітамін Е може поліпшити сексуальні можливості людини, лікувати м’язові судороги, запобігати атеросклерозу й прискорювати віддачу енергії. Справедливість цих тверджень не доведена, але дія вітаміну Е як антиоксиданту є достатньою причиною, щоб приділяти йому увагу.

Вітамін К бере участь у складній послідовності реакцій, необхідних для зсідання крові. Під час відсутності цього вітаміну кровотеча стає небезпечною. За деяким даними, недостатність вітаміну К викликається порушеннями роботи жовчної протоки, оскільки вітамін всмоктується з їжі тільки в присутності жовчних солей. Основні джерела вітаміну: зелень, печінка й інші м’ясопродукти. У достатній для організму кількості вітамін К виробляють бактерії товстого кишечнику. Рекомендована добова доза дорівнює 80 мкг.

Застосування суворих дієт, голодувань може призвести до поганих наслідків — виникнення важких захворювань. Одним з таких захворювань є цукровий діабет. Цукровий діабет щорічно забирає 4 млн життів. У 2000 р. ВОЗ повідомляла про 177 млн його жертв, кількість яких з кожним роком збільшується більш ніж на п’ять мільйонів. Дві третини всіх хворих на цукровий діабет живуть у країнах, що розвиваються. В Україні зареєстровано близько мільйона таких хворих, причому епідеміологічними дослідженнями доведено, що насправді їх удвічі-втричі більше. Настільки широке розповсюдження захворювання прямо пов’язане зі способом життя сучасної людини. Гіподинамія, нераціональне харчування (особливо в ресторанах швидкого обслуговування, де їжа містить невиправдано велику кількість жирів і простих вуглеводів), постійні стреси й забруднене навколишнє середовище — ці фактори призводять до багатьох захворювань, але найчастіше — до цукрового діабету другого типу. І хоча доведено, що в розвитку недуги значну роль відіграє спадковість, однак реалізація захворювання відбувається після 40 років саме при наявності «обтяжуючих обставин»: переїдання, що призводить до збільшення маси тіла й ожиріння, і зниження фізичної активності (гіподинамії).

На жаль, досить довго цукровий діабет другого тину вважався «легкою» недугою. Тому ні лікарі, ні самі пацієнти не приділяли належної уваги його профілактиці й лікуванню. Тим часом практично з самого початку захворювання, коли людину ще нічого не турбує (наприклад, виниклі симптоми, такі як постійна спрага, підвищена стомлюваність та інші, «списуються» на вік), починають розвиватися ускладнення. Найчастіше — це порушення з боку нервової й серцево-судинної системи, нирок і очей. У результаті до моменту постановки діагнозу в людини розвивається ряд захворювань: офтальмопатія, нефропатія, гіпертензія, гінерліпідемія й ангіопатія. Цукровий діабет другого типу стає найчастішою причиною сліпоти й розвитку ниркової недостатності.

Цьому захворюванню цілком реально запобігти. Необхідні для цього засоби не є ані дорогими, ані складними. Мова йде про зміну способу життя, особливо збільшення фізичної активності, забезпечення нормальної ваги тіла й правильного харчування з переважанням у раціоні складних вуглеводів і великої кількості клітковини. Усе це досить ефективно на початкових стадіях захворювання або на етапі профілактики, коли, наприклад, людина має обтяжену спадковість, але сама не хвора. Якщо ж хвороба все-таки почала розвиватися, то до здорового способу життя необхідно додати інтенсивну терапію, головна мета якої — не допустити виникнення важких ускладнень.

Основним показником ефективності терапії протягом тривалого часу вважалося визначення рівня глюкози в крові. У реальному житті значення цього показника часто виявлялися малоінформативними: напередодні аналізу крові хворому досить протягом доби дотримуватися твердої дієти, і рівень цукру в крові виявиться нормальним. Деякі хворі роблять не свідомо, щоб не одержати «догану» від лікаря за неправильне харчування й малорухомий спосіб життя. Але організм не обдуриш: подібні прийоми призводять лише до того, що захворювання прогресує.

Необхідним є метод контролю, який би максимально об’єктивно відбивав стан хворого й ступінь компенсації цукрового діабету. Без чіткого контролю не запобігти розвитку важких ускладнень захворювання. В усьому світі з цією метою вже давно користуються методом визначення рівня гліколізованого гемоглобіну. Цей показник відображає рівень глюкози в крові протягом останніх трьох місяців і, відповідно, якість компенсації цукрового діабету й лікування його протягом цього періоду. На жаль, про такий метод не знають не тільки багато хворих на діабет, але й деякі лікарі. До того ж у нас є серйозні проблеми фінансового плану. Роблять цей аналіз у лічених діагностичних центрах, причому не безкоштовно. Пільгами користуються діти, що страждають діабетом першого типу, вагітні й інваліди ВВВ, та й то лише в окремих лікувальних установах деяких регіонів.

Сьогодні в пресі широко обговорюється «інсулінова проблема»: який інсулін чистіший, кращий, які заводи працюють за досконалішою технологією й так далі. Однак найважливіший критерій для вибору виду цукрознижувальної терапії (як і виду інсуліну) дуже простий — це можливість досягнення оптимального рівня глюкози в крові й постійної його підтримки, підтвердженої регулярним (щоквартальним) моніторингом.

Складність полягає також у тому, що фінансування вирішення проблем цукрового діабету недостатнє. Особливо гостро стоїть питання з діагностичним і лабораторним устаткуванням. В Інституті ендокринології й обміну речовин ім. В. Коміссаренка розроблені стандарти скринінгу (масове обстеження населення для виявлення осіб із якою-небудь визначеною хворобою) ускладнень цукрового діабету для їхньої ранньої діагностики за допомогою нескладних і доступних методик, наприклад, за характером перебігу найпоширеніших захворювань — ішемічної хвороби серця, змін у суглобах та інших. Однак користуватися розробками можна далеко не завжди, і тому в кожному разі необхідні більш точні й об’єктивні методи, у тому числі й експрес-діагностики (глікометри й тест-смужки).

Термінового вирішення вимагає питання про безкоштовне забезпечення хворих цукровим діабетом другого тину сучасними цукрознижувальними засобами: сьогодні їх одержують від 30 до 80 % з тих, хто потребує. Україна ввійшла в досить нечисленний список країн, що повністю забезпечують своїх громадян якісними інсулінами.

Продукти зі зниженим умістом калорій, які не містять цукру, із задоволенням купували б не тільки хворі на діабет, але й просто ті, хто піклується про своє здоров’я.

Без належного контролю захворювання неможлива профілактика всіх тих важких ускладнень, які неминуче виникають при діабеті.

Можливі інші тяжкі наслідки голодувань-недоїдань у підлітковому віці. Це припинення місячних у дівчат, порушення травлення, кровообігу, обміну речовин, лущення шкіри, погіршення стану слизових, випадання волосся, деструкція нігтів, гальмування реакції, занепад сил і мозкової активності — аж до дистрофії й кахексії. Також констатовані: атрофія внутрішніх органів, стійка безплідність, швидкий розвиток остеопорозу, передчасне старіння й необоротне занепадання організму. Цей список можна продовжити.

Перш ніж користуватися одним з видів дієт, необхідно ознайомитися з науково-популярною літературою про пагубну дію всіх цих засобів і прийомів — як доморощених, так і комерційних, широко рекламованих нечистоплотними ділками.

Здоровий спосіб життя й нормальне харчування - запорука здоров’я, сили й краси вашого організму.









загрузка...