ГЕОГРАФІЯ - Золота колекція рефератів - 2018
КАНАДА
План
1. Загальна характеристика.
2. Населення Канади.
3. Економічний розвиток.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Канада (Canada) — держава в Північній Америці. Загальна площа — 9 976 140 км2. Площа суші — 9 220 970 км2. Площа рік і озер — 755 170 км2. Населення 31,2 млн чоловік (2000 р.), англо-канадці (св. 44 %) і франко-канадці (близько 28 %); корінне населення — індіанці й ескімоси. Міське населення 77,9 % (1996 р.). Офіційні мови — англійська й французька. Віруючі — протестанти й католики. Канада — федерація в складі 10 провінцій і 3 територій. Столиця — Оттава.
Входить до Британської Співдружності націй. Глава держави — королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. Законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата громад). Політична система Канати, що формально вважається британським домініоном, копіює англійську. Уряд формується партією більшості в палаті громад, лідер цієї партії стає прем’єр-міністром країни. 301 депутат палати громад обирається за мажоритарною системою від одномандатних виборчих округів.
Канада омивається на заході Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на півночі — Північним Льодовитим океаном і їхніми морями. Канада займає північну частину Північної Америки й острови, що примикають до неї, (у т.ч. Канадський Арктичний архіпелаг, Ньюфаундленд, Ванкувер та ін.). Східна частина Канади — рівнини й плато заввишки від 300 м до 1500 м. На заході — Кордильєри заввишки до 6050 м (г. Логан). Клімат здебільшого помірний і субарктичний. Середні температури січня від 35 °С на півночі до 4 °С на півдні Тихоокеанського узбережжя, липня 21 °С на півдні, 4 °С на островах Канадського Арктичного архіпелагу. Опадів на рік від 150 мм у північній частині до 3 250 мм на Атлантичному і 2500 мм на Тихоокеанському узбережжях. Головні ріки — Св. Лаврентія, Маккензі, Фрейзер. На південному сході — система Великих озер (Канаді належить 1/3 акваторії); інші великі озера; В. Ведмеже, В. Невільниче, Вінніпег, Атабаска. На півночі — арктична пустеля, тундра, лісотундра, на схилах Кордильєр — хвойні й мішані ліси, па півдні — степ і лісостеп, здебільшого розорані. Є великі національні парки.
У XVI ст. почалася французька, на початку XVII ст. — англійська колонізація території Канади. Після тривалої англо-французької боротьби Канада 1763 р. стала англійською колонією. Антиколоніальне повстання 1837-1838 рр. придушене англійською владою. У 1867 р. Канада (першою з англійських колоній) стала домініоном. Сучасні кордони Канади склалися в основному в 1870-х рр. (Ньюфаундленд приєднаний у 1949 р.). За Вестмінстерським статутом 1931 р. була розширена компетенція уряду Канади (як і інших британських домініонів) у міжнародних і внутрішніх справах. Після Другої світової війни посилився вплив на економіку й політику Канади США (при одночасному ослабленні англійських позицій). З другої половини 60-х рр. намітився поворот у бік незалежного політичного курсу. У 60-70-х рр. загострилася внутрішня боротьба щодо питання положення франко-канадців. У 1982 р. набула чинності нова конституція Канади; її не визнає Квебек, що домагається особливого статусу.
НАСЕЛЕННЯ КАНАДИ
Чисельність і приріст населення в 1999, 2000 і 2004 рр.
1999 |
2000 |
2004 |
|
Чисельність (чол.) Приріст |
31 006347 1,06% |
31 281092 1,02% |
32 507 874 3,9% |
Близько 90 % населення зосереджене вздовж 160 км канадсько-американського кордону. Етнічний склад: англо-канадці — 40 % населення, франко-канадці — 27 % населення, інші європейці — 20 %, американські індіанці — 1,5 %, інші етнічні групи, здебільшого вихідці з Азії — 11,5 %. Під час першого перепису канадців 1871 р. було встановлено, що в країні проживає 50 % жителів британського походження і 30 % — французького. З цього часу почалося неухильне скорочення цих двох громад. Пояснюється цей процес двома причинами: скорочення емігрантів з Великобританії і Франції й зростання кількості емігрантів з інших країн Європи, Південно-Східної Азії і Латинської Америки. Переселенці, що прибувають до Канади, селяться в районах, схожих за кліматом і природою з їхньою історичною батьківщиною, створюють досить тісні громади, зберігають свою мову, традиції і релігію. Наприклад, українці проживають переважно в лісостепових і степових областях країни, голландці — на рівнинах Південно-Західного Онтаріо, де займаються овочівництвом, як і їхні предки у Європі. Китайці, португальці, греки, італійці заснували свої громади у великих містах, особливо в Торонто, Монреалі й Ванкувері. До початку колонізації Канади,за попередніми оцінками, у країні проживало до 200 тис. індіанців і ескімосів. Наступні війни й поширення хвороб призвели до скорочення їхньої чисельності. Але в XX ст. з поліпшенням медичного обслуговування й зростанням народжуваності почалося і відродження індіанських племен. Статус індіанця юридично визначений Індіанським актом від 1876 р. Відповідно до нього близько 542 племен займають більше 2250 резервацій на території Канади. Через обмеженість природних, виробничих ресурсів рівень життя в них нижчий, ніж у решті країні. Більше того, за останні роки виник юридичний казус: при формуванні Канади як держави землі, що належали раніше індіанцям, не були законодавчо передані британській короні. Лідери індіанців висувають претензії (і в судах) про компенсацію цих втрат.
Ескімоси — група народів, що розмовляють однією з палеоазійських мов, складають не більше 27 тис. чол. Проживають вони в селищах чисельністю від 50 до 500 жителів. Промисловий наступ на Північ Канади наприкінці XX ст. призвів до погіршення середовища їх проживання, а зниження ціп на хутро тільки погіршило положення цих народів. Сьогодні уряд дотує соціальні й освітні програми для цієї громади. Католики складають 45 % віруючих, прихильники Канадської об’єднаної церкви — 12 %, англіканці — 8 %, інших церков — 35 %.
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
Канада має величезні природні багатства. Третина території країни вкрита лісами (близько 3,5 млн км2). За запасами деревини Канада стоїть на третьому місці у світі (після Росії й Бразилії), але за кількістю деревини надушу населення виходить на першу позицію. Найбільшу цінність мають хвойні породи. Різноманітним є тваринний світ країни, господарське значення мають цінні хутрові породи звірів. Надзвичайно багатими є гідроресурси Канади. Тут знаходиться 15 % світових запасів прісної води, а потенційні резерви гідроелектроенергії складають 65 млн кВт, що ставить країну на третє місце у світі після США і Бразилії. Разом із тим 16 % електроенергії виробляється на атомних електростанціях. Особливу значущість серед корисних копалин Канади мають: кольорові, рідкісні й благородні метали, залізні руди, уран, нафта, природний газ, кам'яне вугілля, калійні солі.
Сплеск економічного розвитку Канади із середини XIX ст. пов'язаний з розвитком торгівлі з США. У 1854 р. Канада і США уклали договір про взаємну свободу в торгівлі — прообраз Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA). США виливали й продовжують виливати на економіку Канади. Канада входить до Великої сімки з 1976 р., але за потужністю своєї економіки займає там останнє місце. З моменту свого заснування Канада розвивалася за зразком і подобою провідних світових держав. З появою капіталізму країна пішла капіталістичним шляхом розвитку. Але канадський капіталізм відрізняється від американського тим, що позиції держави в економіці набагато сильніші, ніж в економіці США. Свою особливість накладає відбиток великих розмірів країни й необхідності освоєння нових територій. Ще одна відмінність канадського капіталізму — велика орієнтація на світову систему господарських зв’язків, що можна пояснити ресурсною спеціалізацією економіки і порівняно невеликим населенням країни.
Американський капіталізм уплинув на розвиток Канади. По-перше, американський капітал сприяв розвиткові канадської промисловості, фінансуючи канадських підприємців. Маючи значні багатства, Канада спочатку відчувала брак капіталів, а американські виробники потребували сировини. По-друге, американський ринок завжди був основним ринком збуту канадських товарів, тому що власний внутрішній ринок досить вузький (населення США майже в 10 разів більше, ніж населення Канади). І по-третє, США служить для Канади, як і для решти світу, кузнею технологій. Крім того, на економіку Канади вплинули Великобританія і Франція, з якими Канада традиційно підтримувала стабільні торговельно-економічні відносини. На специфіку сучасного економічного розвитку Канади вплинуло і те, що країна, у силу свого географічного положення, не була втягнена у світові війни. Проте військове виробництво в роки Другої світової війни сприяло значному піднесенню канадської промисловості в цей період. Зокрема, Канада постачала зброю і продовольство за ленд-лізом у країни антигітлерівської коаліції. Інша особливість Канади — розвиток економіки «усередину», освоєння власних територій. Економічне зростання Канади з 1950-х років пов’язане не тільки зі збільшенням зовнішнього, але і внутрішнього попиту на канадську продукцію. Попит на внутрішньому ринку зростав за рахунок іммігрантів, а висококваліфіковані фахівці з високим рівнем доходів, що переїжджають на постійне місце проживання, не тільки вирішили проблему дефіциту трудових ресурсів, але й стимулювали попит. Науково-технічна база країни також досить сильна. Канада в післявоєнний період досить довго, поряд зі США, лідирувала у світовому НТП, випереджаючи Європу і Японію. Чимало важливих відкриттів, наприклад винахід інсуліну, були зроблені канадськими вченими.
Структура канадської економіки
Частка у ВВП |
Частка зайнятих у секторі |
|
Сільське |
||
господарство |
3% |
3% |
Промисловість |
31 % |
21 % |
Сектор послуг |
66% |
75% |
Сільське господарство переважає в континентальній частині країни, у провінціях Саскачеван, Манітоба й Онтаріо. Основу складають зернові культури — пшениця, кукурудза. Певну частину фермерів складають вихідці з колишнього СРСР — канадці українського походження. У провінціях Британська Колумбія, Нова Шотландія, Ньюфаундленд більше значення мають рибальство й видобуток морепродуктів.
У промисловості зовсім нещодавно мали велике значення «ресурсні галузі»: нафтова, газова і лісова промисловість. Сьогодні через падіння світових цін на сировинні товари й зниження попиту на них на перший план у промисловому розвитку виходять такі наукомісткі галузі:
— виробництво електронного й електротехнічного устаткування;
— виробництво засобів телекомунікацій;
— фармацевтична промисловість;
— виробництво промислового устаткування;
— індустрія нових конструкційних матеріалів (полімери, пластмаси, синтетичні матеріали).
Зростають обсяги виробництва автомобілів (автомобільна промисловість Канали базується на основі закордонних філій і дочірніх компаній американських і японських фірм), матеріалів для будівельної промисловості, набирає обертів хімічна промисловість.
Провідною галуззю економіки є також транспортне машинобудування; випуск будівельних машин (екскаваторів, машин для прокладки тунелів), авіатехніки. Прикладом високотехнологічної фірми — світового лідера транспортного машинобудування — може служити корпорація «Bombardier Inc.», що випускає не тільки знамениті снігоходи і водні мотоцикли, але і середньомагістральні авіалайнери Canadiar Regional Jet, особливо популярні в Північній Америці і Європі на лініях із невеликим пасажиропотоком, а також літаки бізнес-класу. Крім того, канадська аерокосмічна промисловість виробляє літаки De Havilland (DH8), Larjet, Short Brothers. Бурхливий ріст переживає канадська комп'ютерна індустрія (зокрема, чимала частка відомих комп’ютерів Compaq виготов ллється в Канаді), виробництво іншої офісної оргтехніки. Орієнтир у промисловій політиці Канади був узятий на працезберігальні технології, автоматизацію робочих місць, скорочення питомих витрат на робочу силу. У видобувній промисловості Канади, як і раніше, велике значення мають нафтогазова промисловість, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість. Слід зазначити, що процес видобутку нафти в Канаді побудований на використанні найпередовіших технологій. Сьогодні активно розробляються родовища на континентальному шельфі в провінції Ньюфаундленд. Для освоєння родовища Hibernia на південно-східному узбережжі Ньюфаундленду (У районі Великих мілин) побудована грандіозна бурова платформа вагою 550 тис. тонн, здатна витримувати зіткнення з гігантськими айсбергами. Будівництво платформи коштувало 4,2 млрд дол. і сім років роботи над проектом її спорудження. Інша нафтова платформа — Terra Nova, — яку можна було буксирувати, обійшлася трохи дешевше (2,2 млрд дол.) і була побудована за три роки.
Виробництво електроенергії в 1996 і 1998 рр.
1996 |
1998 |
|
Усього (млрд кВт) |
549,162 |
550,852 |
На ТЕС (у % від загальної кількості) |
20,34 |
27,18 |
На ГЕС (у % від загальної кількості) |
63,59 |
59,77 |
На АЕС (у % від загальної кількості) |
16,05 |
12,25 |
На інших типах ЕС |
||
(у % від загальної кількості) |
0,02 |
0,8 |
Сфера послуг Канади також переживає бурхливий ріст. Темпи росту ВВП у сфері послуг у 1997 р. склав 3,4 %. Особливо успішно розвивалися такі галузі нематеріального виробництва:
— оптова торгівля;
— бізнес-послуги для підприємницького сектору;
— готельне господарство;
— громадське харчування;
— сфера телекомунікацій.
Пожвавлення тут пов’язане з відмовою держави від особистої участі у виробництві товарів і послуг, що дало додаткові стимули розвитку приватної індустрії послуг. Обсяг послуг державних установ, зокрема, освітні й управлінські послуги, був значно зменшений. Скорочення держсектора Канади позначилося на стані ринку праці. Після звільнення державних службовців виникли значні складності з їхнім працевлаштуванням у приватному секторі. Сьогодні рівень безробіття в Канаді більше ніж удвічі перевищує рівень США (для Канади цей показник складає приблизно 9 %). Фактично безробіття набагато вище. Так, його частка серед молодого працездатного населення у віці 15-24 років сягає 25 %. Положення на ринку праці трохи поліпшується за рахунок створення нових робочих місць у приватному секторі, особливо багато вакансій відкривається у сфері роздрібної торгівлі й послуг. Зовнішня торгівля надзвичайно важлива для розвитку країни. Сьогодні Канада користується сприятливою для неї кон’юнктурою на світових ринках: тривалий економічний підйом у США і країнах ЄС створює попит на канадську продукцію, особливо на інвестиційні товари. Приріст канадського експорту в середині 1990-х рр. склав близько 20 %. Криза в азіатському і латиноамериканському регіонах трохи послабила позиції канадського експорту на ринках цих країн, але із закінченням кризи можна чекати нової хвилі канадського експорту. Більшість канадського експорту надходить на ринок США (близько 85 %), перспективи якого досить оптимістичні.
Зокрема, Канада експортує в США:
— близько 80 % вироблених автомобілів;
— 65 % продукції легкої промисловості;
— 55 % гуми;
— 50 % електроустаткування;
— 50 % сталі й промислового устаткування;
— майже половину продукції целюлозно-паперової промисловості.
Канада — також найбільший постачальник сирої нафти в США, половина всієї канадської нафти й газу надходить у Сполучені Штати.
Зовнішня торгівля країни в 1998 і 1999 рр.
(млрд дол. США)
1998 |
1999 |
|
Експорт |
210,7 |
277 |
Імпорт |
202,7 |
253 |
Структура канадського експорту:
— машини й устаткування (у тому числі комп'ютери і телекомунікаційне устаткування) — 22 %;
— автомобілі — 24 %;
— промислові товари — 18 %;
— деревина й продукція целюлозно-паперової промисловості — 14 %;
— енергетичні товари — 8 %;
— продукція сільського господарства і рибальства — 8 %;
— товари споживчого призначення — 3 %.
Крім США (83 %), канадський експорт розподіляється у країнах ЄС (4,5 %, у тому числі Великобританія — 1,5 %) і Японія (4,5 %), а також Республіка Корея і Китай.
Товарна структура канадського імпорту:
— машини й устаткування — 34 %;
— автомобілі — 22 %;
— промислові товари — 20 %;
— споживчі товари — 11 %;
— сільськогосподарська продукція і риба — 6 %;
— деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості — 1 %.
Близько 75 % канадського імпорту припадає на США, 9 % надходить із країн ЄС, 4 % — із Японії. Зовнішня заборгованість у 1996 р. склала 253 млрд дол. Існують дві головні трансконтинентальні залізничні системи: Канадська Національна (приватизована в листопаді 1995 р.) і Канадська Тихоокеанська залізниці.
Порти: Бе-Комо, Квебек, Черчілль, Галіфакс, Гамільтон, Монреаль, Нью-Вестмінстер, Принс-Руперт, Сент-Джонс (провінція Нью-Брансуїк), Сент-Джонс (Ньюфаундленд), Сидні, Труа-Рив'єр, Тандер-Бей, Торонто, Ванкувер, Віндзор.
Грошова одиниця — канадський долар (100 центів).