Що повинно бути у тривожному чемоданчику журналіста, який відправляється у зону бойових дій

Всі останні роки в країнах СНД не було жодного дня, щоб де-небудь не йшли бойові дії. Найяскравішим прикладом стали події в Україні, де проходять не лише бойові сутички, а й справжня інформаційна війна. Саме ця війна викликала ще більше труднощів з отриманням інформації на території “гарячої точки”.

Саме тому актуальність роботи полягає у виявленні принципів поведінки журналістів в екстремальних ситуаціях, а саме в зоні бойових дій. Адже кількість постраждалих працівників ЗМІ зростає щороку саме через теоретичне не знання.

Поняття “екстремальна ситуація” в законодавстві відсутнє.

Журналісти, які працюють у зоні воєнного конфлікту, наражаються на небезпеку й пе- ребувають у дуже складній психологічній обстановці. На них лежить велика відпові- дальність за достовірність переданої інформації, тому від цього дуже багато що зале- жить. Робота в “гарячих точках” країни вимагає від кореспондентів дещо інших якос- тей, ніж у звичайних умовах. Тут потрібна певна концентрація на проблемі, конфлікті; правильна й об’єктивна оцінка подій. У військовій обстановці журналіст не має права на помилку.

І звісно, якщо журналістові треба виїжджати у відрядження до зони “гарячих дій”, то треба взяти із собою “тривожний чемоданчик”. Та для початку з’ясуємо, що це взагалі таке?

Тривожний (екстрений) чемоданчик - це узагальнена назва базового набору речей, які можуть вам знадобитися в будь-якій екстреній ситуації.

Як правило, тривожний чемоданчик це укомплектований рюкзак об'ємом від 30 літрів, в якому знаходиться мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони і продукти харчування.

Всі речі в тривожному рюкзаку повинні бути новими (і періодично оновлюваними) і не повинні використовуватися в повсякденному побуті. Загальна вага екстреної валізи не повинна перевищувати 50 кг.

Експерти ІМІ на основі досвіду журналістів, що працюють в зоні АТО радять брати з собою у відрядження в небезпечну зону два рюкзака. Один (менший) потрібно тримати завжди при собі, а інший залишити на місці ночівлі. Підходів до формування рюкзаків для відрядження в небезпечну зону існує безліч, але ми на основі порад досвідчених журналістів спробували зібрати найоптимальніший перелік речей.

У відрядження не беруть більше двох сумок/рюкзаків. Рюкзак зі знімальною технікою та ноутбуком є складовою одного з двох. 

Список речей:

❏         набір найнеобхіднішого у разі вимушеної ночівлі не на місці дислокації чи інших несподіванок.

❏         комплект спальної білизни

❏         шкарпетки

❏         маленький флісовий рушник

❏         теплий одяг

❏         декілька енергетичних батончиків для швидкого перекусу

❏         Серед засобів гігієни: зубна щітка і зубна паста, мило, рушник, туалетний папір тощо

 

"Тривожна валіза" обов'язково включає в себе аптечку, куди входять бинти, лейкопластир, вата, йод, джгут, шприци, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижуюче), пенталгін (знеболююче) та інші ліки.

Крім цього, необхідно мати при собі набір металевого посуду і запас їжі на кілька днів. Бажано, щоб продукти були з тривалим терміном зберігання та їх можна було б вживати без попередньої обробки. А головне, слід зробити запас питної води на 1-2 дні.

Є також певні правила підготовки до відрядження у зону “гарячих дій”, які підвищать безпеку журналіста.

 «Відправлення в зону бойових дій можна порівняти з польотом у космос, який для непідготовленої людини є фактично поїздкою в один кінець», - каже військовий експерт Володимир Остапенко.

Планування відрядження

«Попередня підготовка - це те, чим медійники зазвичай нехтують. Усім, хто їде в зону збройного конфлікту, варто було б відвідати військові навчання на полігоні  і пройти медичну підготовку. Відправлення в зону бойових дій можна порівняти з польотом у космос, який для непідготовленої людини є фактично поїздкою в один кінець», - каже Володимир Остапенко.

Не варто вирушати у небезпечне відрядження без знання військових тонкощів, порядку дій частин, збройних систем, ефекту використання різних видів боєприпасів, тощо. Перед початком роботи журналістові слід досконало ознайомитися з історією конфлікту, складом учасників та порядком ведення бойових дій.

Документи та опізнавальні знаки

На практиці, в зоні збройного конфлікту звичайне редакційне посвідчення не має тієї сили, що й за мирного часу. За Женевськими конвенціями, що їх ратифікувала Україна, журналісти мають право на спеціально визначені документи. Найголовніший з них - посвідчення журналіста, який знаходиться у небезпечному відрядженні.

Також перед поїздкою в зону підвищеного ризику експерти ІМІ наполегливо рекомендують пройти тренінги з безпеки, тренінги з першої допомоги та першої допомоги в умовах бойових дій. Усі тренінги повинні обов’язково бути підкріплені практичними відпрацюваннями на полігоні з користування аптечкою, надання невідкладної допомоги в зоні обстрілу та укриття, методів евакуації поранених.

Власне, думаючи про такі нюанси поїздки до відрядження, журналіст підвищує свою безпеку, а правильно укомплектований “тривожний чемоданчик” означає готовність журналіста  до певних особливостей та труднощів у зоні “гарячих дій”.

Дякую за увагу!