Статті за 2019 рік
Що повинно бути у тривожному чемоданчику журналіста, який відправляється у зону бойових дій
Всі останні роки в країнах СНД не було жодного дня, щоб де-небудь не йшли бойові дії. Найяскравішим прикладом стали події в Україні, де проходять не лише бойові сутички, а й справжня інформаційна війна. Саме ця війна викликала ще більше труднощів з отриманням інформації на території «гарячої точки».
Саме тому актуальність роботи полягає у виявленні принципів поведінки журналістів в екстремальних ситуаціях, а саме в зоні бойових дій. Адже кількість постраждалих працівників ЗМІ зростає щороку саме через теоретичне не знання.
Поняття «екстремальна ситуація» в законодавстві відсутнє.
Журналісти, які працюють у зоні воєнного конфлікту, наражаються на небезпеку й пе- ребувають у дуже складній психологічній обстановці. На них лежить велика відпові- дальність за достовірність переданої інформації, тому від цього дуже багато що зале- жить. Робота в «гарячих точках» країни вимагає від кореспондентів дещо інших якос- тей, ніж у звичайних умовах. Тут потрібна певна концентрація на проблемі, конфлікті; правильна й об’єктивна оцінка подій. У військовій обстановці журналіст не має права на помилку.
І звісно, якщо журналістові треба виїжджати у відрядження до зони «гарячих дій», то треба взяти із собою «тривожний чемоданчик». Та для початку з’ясуємо, що це взагалі таке?
Тривожний (екстрений) чемоданчик - це узагальнена назва базового набору речей, які можуть вам знадобитися в будь-якій екстреній ситуації.
Як правило, тривожний чемоданчик це укомплектований рюкзак об'ємом від 30 літрів, в якому знаходиться мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони і продукти харчування.
Всі речі в тривожному рюкзаку повинні бути новими (і періодично оновлюваними) і не повинні використовуватися в повсякденному побуті. Загальна вага екстреної валізи не повинна перевищувати 50 кг.
Експерти ІМІ на основі досвіду журналістів, що працюють в зоні АТО радять брати з собою у відрядження в небезпечну зону два рюкзака. Один (менший) потрібно тримати завжди при собі, а інший залишити на місці ночівлі. Підходів до формування рюкзаків для відрядження в небезпечну зону існує безліч, але ми на основі порад досвідчених журналістів спробували зібрати найоптимальніший перелік речей.
У відрядження не беруть більше двох сумок/рюкзаків. Рюкзак зі знімальною технікою та ноутбуком є складовою одного з двох.
Список речей:
❏ набір найнеобхіднішого у разі вимушеної ночівлі не на місці дислокації чи інших несподіванок.
❏ комплект спальної білизни
❏ шкарпетки
❏ маленький флісовий рушник
❏ теплий одяг
❏ декілька енергетичних батончиків для швидкого перекусу
❏ Серед засобів гігієни: зубна щітка і зубна паста, мило, рушник, туалетний папір тощо
"Тривожна валіза" обов'язково включає в себе аптечку, куди входять бинти, лейкопластир, вата, йод, джгут, шприци, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижуюче), пенталгін (знеболююче) та інші ліки.
Крім цього, необхідно мати при собі набір металевого посуду і запас їжі на кілька днів. Бажано, щоб продукти були з тривалим терміном зберігання та їх можна було б вживати без попередньої обробки. А головне, слід зробити запас питної води на 1-2 дні.
Є також певні правила підготовки до відрядження у зону «гарячих дій», які підвищать безпеку журналіста.
«Відправлення в зону бойових дій можна порівняти з польотом у космос, який для непідготовленої людини є фактично поїздкою в один кінець», - каже військовий експерт Володимир Остапенко.
Планування відрядження
«Попередня підготовка - це те, чим медійники зазвичай нехтують. Усім, хто їде в зону збройного конфлікту, варто було б відвідати військові навчання на полігоні і пройти медичну підготовку. Відправлення в зону бойових дій можна порівняти з польотом у космос, який для непідготовленої людини є фактично поїздкою в один кінець», - каже Володимир Остапенко.
Не варто вирушати у небезпечне відрядження без знання військових тонкощів, порядку дій частин, збройних систем, ефекту використання різних видів боєприпасів, тощо. Перед початком роботи журналістові слід досконало ознайомитися з історією конфлікту, складом учасників та порядком ведення бойових дій.
Документи та опізнавальні знаки
На практиці, в зоні збройного конфлікту звичайне редакційне посвідчення не має тієї сили, що й за мирного часу. За Женевськими конвенціями, що їх ратифікувала Україна, журналісти мають право на спеціально визначені документи. Найголовніший з них - посвідчення журналіста, який знаходиться у небезпечному відрядженні.
Також перед поїздкою в зону підвищеного ризику експерти ІМІ наполегливо рекомендують пройти тренінги з безпеки, тренінги з першої допомоги та першої допомоги в умовах бойових дій. Усі тренінги повинні обов’язково бути підкріплені практичними відпрацюваннями на полігоні з користування аптечкою, надання невідкладної допомоги в зоні обстрілу та укриття, методів евакуації поранених.
Власне, думаючи про такі нюанси поїздки до відрядження, журналіст підвищує свою безпеку, а правильно укомплектований «тривожний чемоданчик» означає готовність журналіста до певних особливостей та труднощів у зоні «гарячих дій».
Дякую за увагу!