Фондові лекції викладачів факультету іноземної філології - Частина V - 2017

РОЗДІЛ 1. Лекції з дисциплін мовознавчого циклу і методики їх навчання

Т. В. Боднарчук кандидат педагогічних наук, доцент, доцент

Навчання граматичного матеріалу (формування граматичної компетентності)

Дисципліна: Методика навчання іноземних мов.

Вид лекції: тематична лекція з елементами бесіди.

Дидактичні цілі:

Навчальні: ознайомити студентів із теоретично обґрунтованими знаннями та забезпечити оволодіння вміннями, необхідними для формування іншомовної граматичної компетентності учнів основної школи.

Розвиваючі: навчити студентів аналізувати цілі формування граматичної компетентності в учнів основної школи, робити методичний аналіз граматичних явищ німецької та англійської мов, характеризувати етапи формування граматичної компетентності, аналізувати прийоми і способи ознайомлення з граматичними структурами активного та пасивного граматичного мінімуму, добирати та укладати вправи для автоматизації мовленнєвих дій учнів з граматичними структурами, що належать до активного та пасивного граматичного мінімуму, визначати об'єкти контролю сформованості граматичної компетентності, планувати, розробляти і проводити фрагменти уроків з формування граматичної компетентності.

Виховні: формувати інтерес до професійної діяльності.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки: загальна педагогіка, історія педагогіки, загальна та вікова психологія, практика усного та писемного мовлення першої іноземної мови, друга іноземна мова.

Забезпечуючі дисципліни: загальна педагогіка, загальна та вікова психологія, практика усного та писемного мовлення першої іноземної мови, друга іноземна мова.

Забезпечувані дисципліни: методика викладання іноземних мов у старших класах та ВНЗ.

Основні поняття: мовленнєва діяльність, знання, навички, уміння, вправа, класифікація вправ, загальна система вправ для формування іншомовної комунікативної компетентності учнів.

Навчально-методичне забезпечення лекції: мультимедійна презентація.

План лекції

1. Загальна характеристика та цілі формування іншомовної граматичної компетентності в учнів основної школи.

2. Шкільний граматичний мінімум.

3. Етапи формування граматичної компетентності.

4. Вправи і завдання для формування граматичної компетентності.

5. Контроль рівня сформованості граматичної компетентності.

Література

1. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика : підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / О. Б. Бігич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ін. / за заг. ред. С. Ю. Ніколаєвої. - К. : Ленвіт, 2013. - С. 79-153.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : підручник / кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. - Вид. 2-е, випр. і перероб. - К. : Ленвіт, 2002. - С. 37-58.

3. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах у структурно-логічних схемах і таблицях : навч. посібник / укладачі С. Ю. Ніколаєва, С. В. Гапонова та ін. - К. : Ленвіт, 2004. - С. 16-36.

4. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах : підручник / Л. С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова та ін. - К. : ВЦ «Академія», 2010. - С. 48-89.

5. Маслыко Е.А. Настольная книга преподавателя иностранного языка: справочное пособие / Е. А. Маслыко, П. К. Бабинская, А. Ф. Будько и др. - 7-е издание, стереотипное. - Минск : «Вышэйшая школа», 2001. - 522 с.

6. Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови : посібник для вчителів / О. І. Вишневський. - Київ : Радянська школа, 1989. - 224 с.

7. Статті з журналу «Іноземні мови».

8. Статті з журналу «Іноземні мови в сучасній школі».

Текст лекції

1. Загальна характеристика та цілі формування іншомовної граматичної компетентності в учнів основної школи

Як показує аналіз наукової методичної літератури, граматика - це об'єкт постійних суперечок серед науковців та вчителів-практиків.

В історії розвитку методики відомі різні підходи до вирішення проблеми про роль і місце граматики у навчанні іноземних мов.

Так, наприклад, при граматико-перекладному методі саме граматика була метою навчання, оскільки вважалася одним із компонентів будь-якої освіти, свого роду «гімнастикою розуму». Представники прямих методів навчання, навпаки, вважали зовсім недоцільним звертати увагу на граматику.

Проте у наш час ми спостерігаємо більш об'єктивний підхід до визначення ролі і місця граматики у навчанні іноземних мов: вона не є самоціллю, проте це один із важливих засобів навчання іноземних мов.

У людини, яка розповідає про певне явище або факт, виникає потреба запитати чи повідомити про причини, місце, умови, цілі тощо. Для вираження цих значень у кожній мові існують певний набір мовних засобів та правил, оскільки мовлення відбувається завжди відповідно до визначених закономірностей мови, навіть якщо мовці і не усвідомлюють цього: грамотні і неграмотні люди розмовляють відповідно до цих правил, хоча з різним ступенем грамотності. Саме за допомогою граматичних структур стає можливим передати найтонші нюанси думки. Отже, граматика виконує функцію будівельного матеріалу мовлення як усного, так і письмового. Це свого роду «скелет», на якому тримаються слова, висловлювання, тексти, це фундамент, на якому ми будуємо споруду під назвою «Іноземна мова». Граматику порівнюють також із географічною картою, планом міста, правилами вуличного руху тощо - запитайте себе, для чого нам у житті потрібні ці всі речі, і тоді ви зможете відповісти на питання, чи потрібно вивчати граматику іноземної мови.

Крім того, значення вивчення граматики іноземної мови полягає ще і в тому, що це допомагає краще усвідомити граматичну будову рідної мови, розвиває логічне мислення, спостережливість, здатність аналізувати та узагальнювати, тобто в процесі вивчення граматики іноземної мови реалізуються розвиваючі та загальноосвітні цілі навчання іноземних мов.

Проте виникає питання, як саме слід граматику вивчати у школі. Сучасні українські науковці вказують на необхідність формування в учнів граматичної компетентності, тобто здатності до правильного граматичного оформлення усних і письмових висловлювань та розуміння граматичного оформлення мовлення інших осіб. Основними складовими граматичної компетентності є граматичні знання, навички та уміння. Розглянемо ці складові детальніше.

Отже, граматичні знання: виникає питання, що саме повинні вчити учні. Досить чітку відповідь знаходимо у німецького лінгвіста Г Хельбіга, який виділяє три види граматики - А, В і С:

Наведемо приклади:

Die deutsche Grammatik kommt mir komplizierter vor, als die englische. Це приклад граматики (А), тобто системи правил мови, яка існує в мовній практиці її носіїв, незалежно від її опису у лінгвістиці.

Ich habe mir die neue Duden-Grammatik gekauft. Це граматика (В), де дається система правил тієї чи іншої мови. При цьому мають на увазі моделі побудови мови, багато з яких представлені і в шкільних підручниках. Г.Хельбіг ділить цю граматику на лінгвістичну (В1) та дидактичну (В2).

Seine Aussprache ist gut, aber seine Grammatik ist fehlerhaft. Це граматика (С) - «Grammatik im Kopf». Отже, у школі повинна вивчатись граматика (В2) - дидактична, яка завдяки різним прийомам і методам навчання може і повинна стати граматикою (С). О. Леонтьєв називає ще цю граматику активною, яка описує функціонування мовних засобів у мовленні.

Граматика як наука описує граматичну будову мови. Залежно від підходу до граматичних явищ розрізняють традиційну, структурну, трансформаційну, описову (дескриптивну) та інші граматики.

У методиці навчання іноземної мови під граматикою розуміють предмет, за допомогою якого засвоюють правила будови мови.

У навчанні граматики принципове значення має кінцева мета, яка ставиться перед учнями: знати граматику чи володіти нею, вивчити правила будови мови чи оволодіти ними.

Для того щоб знати граматику, досить звернутись до якогось авторитетного видання, прочитати його і по можливості запам'ятати, що там написано. Оволодіти ж граматикою означає навчитись застосовувати відповідні правила на практиці. Одних знань тут недостатньо. Володіння правилами передбачає практичну діяльність, оскільки лише через діяльність їх можна засвоїти. Очевидно, що знання можуть передувати формуванню навичок і полегшувати цей процес.

Граматичні навички мовлення, як і всі інші навички мовлення, повинні характеризуватися такими ознаками як автоматизованість, гнучкість та стійкість і формуватися поетапно, про що йшла мова у попередній лекції.

Сформованість репродуктивної граматичної навички - одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній та письмовій формі. Щоб здійснити свій комунікативний вибір, той, хто говорить/пише, має спочатку вибрати граматичну структуру, яка б відповідала даній ситуації мовлення. Так, якщо людина має намір про щось дізнатися, вона обирає одну із граматичних структур, що виражає запитання. Дальший вибір залежить від часу події, про яку йдеться, від характеру інформації, що потрібна у відповідь на запитання, тощо. У багатьох випадках (наприклад, при висловлюванні прохання) на вибір граматичних структур впливають стосунки між людьми.

Обрану граматичну структуру потрібно оформити відповідно до норм даної мови. (Маються на увазі синтаксичні та морфологічні особливості граматичних структур). Вибір та оформлення граматичних структур здійснюються паралельно: засвоюючи форму, учень повинен мати певний комунікативний намір, вирішувати конкретне мовленнєве завдання - щось запитати, попросити, комусь заперечити, підтвердити чи спростувати чиюсь думку тощо, з тим щоб у його свідомості поєднувалися комунікативний намір та форма, за допомогою якої він виражається.

Сформованість рецептивної граматичної навички - одна з передумов функціонування вміння розуміти думки інших людей в усній і письмовій формах. На відміну від репродуктивної граматичної навички, яка передбачає вибір форми відповідно до комунікативного наміру, ситуації мовлення та ін., першою операцією у формуванні рецептивної граматичної навички є сприймання звукового або графічного образу граматичних структур. Якщо рецептивна навичка сформована, сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співвіднесенням їх з певним значенням.

Граматичні уміння, або, як їх називають ще науковці, граматична усвідомленість - це здатність людини розмірковувати над процесами

формування певної граматичної структури, свідомо реєструвати та розпізнавати граматичні структури в усному та писемному мовленні, їх особливості та закономірності їх утворення і функціонування в мові, аналізувати граматичний аспект свого мовлення.

Труднощі формування зумовлені індивідуальними особливостями учнів, особливостями іноземної мови, яка вивчається, а також умовами навчання.

Щодо труднощів, зумовлених індивідуальними особливостями учнів, то слід враховувати той факт, що, на відміну від рідної мови, іноземна мова є другорядним засобом спілкування і використання її не є необхідністю для учня. Крім того, важливу роль відіграє мотивація учня до вивчення іноземної мови взагалі і граматики зокрема. Засвоєння граматичної будови іноземної мови, граматичних категорій та граматичних явищ передбачає наявність в учнів добре розвинених навичок узагальнення, абстрагування, а також логічного мислення та пам'яті.

Велику групу труднощів, з якими стикаються учні при вивченні іноземної мови, зумовлені особливостями мови, що вивчається. Насамперед слід згадати інтерференцію рідної мови, що може як мати позитивні, так і негативні наслідки для процесу вивчення граматичної будови іноземної мови, адже в кожній мові є подібні і відмінні граматичні структури. Для прикладу візьмемо систему часових форм дієслова: в активному стані їх 3 в українській мові, 6 - у німецькій та 16 - в англійській. Проте в українській та німецькій мовах можна порівняти відмінки іменника, які мають певні спільні ознаки. У разі вивчення німецької як другої іноземної на базі англійської, спостерігається більший вплив англійської мови, ніж рідної. Тому всі ці фактори слід враховувати в процесі навчання. Знайомство з типологічними ознаками граматичної системи іноземної мови доцільно здійснювати у порівнянні з рідною мовою учнів, або з першою іноземною мовою, яку учні вивчають у школі. Таке порівняння дає змогу показати учням подібності та різницю між граматичними системами двох мов.

Можна виокремити наступні 4 групи граматичних явищ:

1. із певною відповідністю за значенням та способом утворення (наприклад, Futurum I і Future Simple в німецькій та англійській мовах);

2. із відповідністю за значенням та невідповідністю за способом утворення (наприклад, займенник «свій» в українській та німецькій або англійській мовах);

3. із незбіганням кількості значень і способу утворення (1 форма минулого часу в українській мові і 3 - в німецькій, або 1 форма теперішнього часу в українській мові і 4 форми в англійській);

4. відсутність певного явища в мові (наприклад, артикль, фіксований порядок слів тощо).

Урахування вищезгаданих труднощів дозволяє передбачити їх при вивчення певної граматичної структури та уникнути їх.

Щодо труднощів, зумовлених умовами навчання, слід назвати, насамперед, неузгодженість програм навчання рідної мови та іноземної, коли досить часто певне граматичне явище іноземної мови вивчається раніше, ніж учні знайомляться з ним у рідній мові. Наприклад, підрядні речення у німецькій мові вивчаються у 5-6 класі у школах з поглибленим вивченням мови, а в українській мові - лише у 8 класі. Тому доцільно у таких випадках використовувати правила- інструкції, а не пояснювати це явище. Крім того, велику роль відіграє особистість учителя, методи навчання, підходи до вивчення певних явищ, використання наочності, а також форми роботи учнів на уроці.

Формування граматичної компетентності починається у початковій школі, після закінчення якої молодші школярі повинні, згідно чинної програми вийти на рівень А 1 (за шкалою загальноєвропейських рекомендацій), тобто рівень граматичної компетентності учнів молодшої школи має відповідати рівню А 1. Після закінчення основної школи відповідно - рівень А 2. Учні основної школи повинні не лише імітувати мовлення іншої особи, але й продукувати власні висловлювання з визначеними граматичними структурами, а також розуміти їх у мовленні носіїв мови, для чого слід активно використовувати автентичні аудіо- та відеоматеріали.

2. Шкільний граматичний мінімум

Отже, як було сказано раніше, основною метою навчання граматики іноземної мови у школі є формування іншомовної граматичної компетентності учнів. У зв'язку з цим істотне значення має питання відбору граматичного матеріалу, достатнього для реалізації комунікативних цілей навчання в межах вимог, передбачених програмою. У середніх навчальних закладах вивчаються, звичайно, не всі граматичні явища виучуваної іноземної мови, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного граматичного мінімуму та пасивного граматичного мінімуму.

Основний принцип відбору активного і пасивного мінімуму - це принцип поширеності, тобто дані граматичні форми і конструкції повинні бути поширеними у розмовному та інших стилях.

Важливу роль при відборі слід приділяти послідовності: від легкого до важкого, від простого до складного.

Для вираження власних думок іноземною мовою учень має оволодіти тими граматичними структурами, які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі граматичні структури, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення. Щоб сприймати і розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом

3.Етапи формування граматичної компетентності

Правильна організація ознайомлення учнів з граматичним матеріалом сприяє попередженню типових помилок у мовленні учнів, тому слід дотримуватися такої послідовності роботи:

1. Визначення узагальненого комунікативного завдання, для реалізації якого використовується дане граматичне явище. Наприклад, перед вивченням граматичних структур Imperfekt або Past Simple можна дати наступну комунікативну установку: Ми навчимося розповідати один одному про минулі події, як ми провели вчора день тощо.

2. Демонстрування учителем ситуативно обумовлених висловлювань, які містять дану граматичну структуру. Мовлення за своєю природою ситуативне. Отже учнів слід знайомити з новими граматичними структурами у типових ситуаціях мовлення. З цією метою можна використовувати реальні та уявні ситуації, створені різними засобами - за допомогою вербального опису, ілюстративного, предметного або дійового унаочнення. Контекстом може слугувати будь- який невеликий текст - рифмівка, віршик, розповідь, діалог, пісня, уривок з відеофільму тощо. Використовувати можна також різноманітні таблиці, схеми тощо.

Розглянемо деякі приклади.

Наприклад, при вивченні часової форми Perfekt на уроці німецької мови можна використовувати таку рифмівку:

Was hast du im Sommer gemacht?

Ich habe gespielt und gelacht.

Ich hab' meine Oma besucht

Und Pilze und Beeren gesucht.

Gebadet, geturnt und gemalt...

Nun sag ich dem Sommer «bis bald».

(На мультимедійній презентації подано різноманітні приклади ознайомлення із граматичними структурами).

1. Активізація дій учнів з новими граматичними структурами на рівні фрази (некомунікативні вправи на імітацію, підстановку та трансформацію граматичної структури).

2. Виконання мовленнєвих вправ - умовно-комунікативних та комунікативних на рівні понадфразової єдності.

Прийоми для створення навчально-мовленнєвих ситуацій при семантизації граматичних явищ різноманітні. Їх можна звести до кількох основних:

1. Використання реальних предметів і фізичних дій для розкриття суті явища.

2. Застосування уявних дій (жестів, пантоміми) для передачі значення того чи іншого явища.

3. Використання різноманітних засобів образотворчої наочності (картинок, фото, карт тощо).

4. Використання навчальних фільмів (діафільмів, кінофраг- ментів).

5. Створення іншомовного контексту шляхом посилань на реальні події з життя учнів, реальні факти тощо.

6. «Розігрування» мовленнєвих дій.

7. Використання перекладних мовних засобів семантизації граматичних структур у вигляді перекладу-тлумачення, пояснення, порівняння.

Наведемо приклади вправ ознайомлення і первинного закріплення граматичних структур.

1. Порівняйте вживання ... в наступних ситуаціях і скажіть, за якою ознакою вони схожі / протилежні.

2. Порівняйте ситуації, знайдіть спільне і відмінне в значенні граматичних форм.

3. Поясніть вживання граматичних явищ.

4. Скажіть, які з наведених речень не підходять до даної ситуації.

5. Виберіть правильну форму з декількох даних.

6. Вкажіть граматичну форму, яку слід вжити в таких українських реченнях.

7. Прослухайте речення і вкажіть те, яке відповідає перекладу, даному на картці / дошці.

8. Випишіть речення з ... .

9. Знайдіть в тексті граматичні явища, які виражають ... .

10. Утворіть граматичні форми за зразком.

11. Прочитайте граматичні форми і вкажіть їх формоутворюючу ознаку.

12. Визначте значення граматичної форми в наведених ситуаціях.

13. Скажіть, яку граматичну форму ви би вжили в наступних ситуаціях.

14. Змініть ситуацію таким чином, щоб можна було би вжити протилежну за значенням граматичну структуру.

15. Погодьтесь чи не погодьтесь, вживаючи одну із двох запропонованих вам граматичних форм. Обґрунтуйте вашу відповідь.

Сприймаючи граматичну форму, ми розпізнаємо ті чи інші ознаки, що сигналізують про дану структуру: їх називають граматичними сигналами, а структуру відповідно розглядають як механізм сигналів, що служать для передачі певних значень (А. С. Хорнбі). Так, наприклад, у німецькій мові це поняття приналежності передається закінченням родового відмінка: Ninas Buch, або за допомогою прийменника von: das Buch von Nina.

Кожна мовленнєва одиниця має свою структуру, яка відбиває певні зв'язки між її компонентами. Розрізняють п'ять рівнів мовленнєвих одиниць:

1) рівень словоформи (слово в його граматичній формі);

2) рівень вільного словосполучення;

3) рівень фрази/речення;

4) рівень понадфразової єдності (відрізок мовлення, який складається з двох або більше речень, синтаксично організований і комунікативно самостійний);

5) рівень цілого тексту.

Для навчання граматичного матеріалу вагомими є перші чотири рівні, тому що на рівні тексту (усного або письмового) навички мають уже функціонувати, а не формуватися.

Як можна зобразити структуру мовленнєвих одиниць різних рівнів у навчальному процесі? Організацію навчання граматиці слід проводити на діяльнісній основі. Це можна зробити різними способами: за допомогою вербальних правил (правил-інструкцій і описових правил); моделей-схем і, нарешті, мовленнєвих зразків.

На ранньому етапі - це кубики та інші геометричні фігури, моделі схеми, казки.

Правила у вигляді рифмовок (утворення Partizip II):

Schwache Verben tun nicht weh - vorne ge am Ende t.

Untrennbare Verben - kein Problem: Das Verb muss da ohne ge steh n.

Правила-інструкції мають динамічний характер і є інструкціями до дії. Іншими словами, правило-інструкція - це коротка форму

ла, що стосується не всього комплексу граматичного явища, а лише якогось одного його елемента, однієї форми, включеної до мовного зразка. Такі правила застосовують при структурному способі подачі граматичного матеріалу, і кількісно вони відповідають набору мовних зразків.

Так, для мовного зразка Ich werde deutsch lesen правило-інструкція такого спрямування буде формулюватись так: «Щоб назвати дію, яку ви будете виконувати в майбутньому, користуйтесь формою типу

Ich werde schreiben

Ich werde machen. usw»

Такі формулювання правил, незважаючи на їх мовну неточність, з комунікативної точки зору корисні.

Такі правила не пропонуються для заучування і відтворення, його повідомляють учням лише перед початком виконання відповідної вправи і фактично «приписують» до неї. Учні зберігають його в оперативній пам'яті, бо воно служить їм інструкцією до дії, полегшує виконання завдання.

Наведемо інший приклад:

Щоб побудувати речення з дієсловами з відокремлюваними префіксами у Präsens, Imperfekt та Imperativ, необхідно поставити відокремлюваний префікс в кінці речення.

Наприклад:

Präsens: Er macht das Fenster auf.

Imperfekt: Er machte das Fenster auf.

Imperativ: Mach das Fenster auf!

Правило-узагальнення систематизує знання, набуті учнями раніше, і описує граматичне явище в цілому. При цьому воно відбиває взаємодію форм всередині парадигми і зв'язок цього явища з суміжними граматичними явищами. За своєю методичною функцією правила-узагальнення нагадують теоретичний опис закономірностей будови рідної мови.

Правила-інструкції і правила-узагальнення співвідносяться як частина з цілим. Учні повинні засвоїти відомості, що їх містять правила-узагальнення. Це розширює можливості самоконтролю, що, в свою чергу, сприяє загальному закріпленню навичок, а відтак і розвитку умінь.

Правила-інструкції, як уже зазначалось вище, не підлягають запам'ятовуванню і застосовуються здебільшого на молодшій ступені навчання іноземної мови. Правила-узагальнення застосовуються і в молодших класах (після того, як навичка в основному сформована)

і, особливо, на старших етапах навчання, де вони складають основний зміст рецептивного засвоєння граматики. У багатьох випадках ефективнішим за вербальне правило є модель-схема.

Найпоширенішим способом організації одиниць мовлення з метою засвоєння їх структури є зразки мовлення. Зразок мовлення - це типова одиниця мовлення, що служить опорою для утворення за аналогією інших одиниць мовлення, які мають таку саму структуру.

4.Вправи і завдання для формування граматичної компетентності

Формування мовленнєвої граматичної навички передбачає розвиток навички відносно точного відтворення явища в типових ситуаціях і розвиток її гнучкості. З цією метою використовуються вправи на імітацію, підстановку, трансформацію. В окрему групу виділимо ігрові вправи.

Імітаційні вправи можуть бути побудовані на одно структурному або опозиційному (контрастному) граматичному матеріалі. Граматична структура в них задана, її слід повторити без змін.

Приклади вправ:

1. Повторіть за диктором.

2. Повторіть наступні речення, виконуючи такі дії.

3. Повторіть ... за диктором, звертаючи увагу на підвищення / пониження тону.

4. Прочитайте речення хором / за ланцюжком / в парах.

5. Перепишіть наступні речення.

6. Скажіть, що ви робили те саме, що і диктор.

7. Погодьтесь з диктором, якщо це правильно.

8. Якщо ви робите/робили щось інше, скажіть.

9. Виконайте команду і скажіть, що ви зробили.

10. Погодьтесь або не погодьтесь із співрозмовником.

11. Вимовте одну і ту ж фразу голосно, тихо, швидко, задумливо, іронічно.

12. Повторіть для того, хто вас не почув.

13. Повторіть, додаючи слово, словосполучення, фразу.

14. Вимовте фразу, змінюючи логічний наголос на окремих словах.

15. Зримуйте декілька фраз і повторіть їх.

Підстановочні вправи використовуються для закріплення граматичного матеріалу, щоб автоматизувати вживання ГС в аналогічній ситуації.

Суттєвим для організації таких вправ є забезпечення підказки елементів для підстановки. Підказка може мати екстралінгвістичний і мовленнєвий характер. Особливо ефективні вправи, які вимагають вибору граматичних форм з таблиці, наприклад. Продуктивні і вправи, які побудовані по принципу протилежності, що базується на одночасному показі двох картинок, що відображають протилежні граматичні явища.

Приклади вправ:

1. Складіть речення за допомогою підстановочної таблиці.

2. Складіть речення із заданих слів.

3. Розкрийте дужки, вживаючи правильну граматичну форму.

4. Складіть речення за зразком.

5. Складіть речення за зразком, замінюючи додаток / означення / обставину розгорнутою фразою.

6. Прослухайте діалог, відтворіть його в пам'яті і складіть діалог за аналогією.

7. Виберіть з таблиці речення, які відповідають дійсності.

8. Розкажіть про ..., використовуючи зразок.

9. Закінчіть речення за зразком.

10. Користуючись таблицею, дайте відповіді на запитання.

11. Згрупуйте подані речення так, щоб одержати розповідь.

12. Доповніть таблицю своїми реченнями.

13. Розкажіть / порадьте ..., використовуючи таблицю, схему, зразок.

14. Подивіться на картинки і скажіть, чим вони відрізняються (за зразком).

15. Запитайте, як зробити ... (зразок).

Трансформаційні вправи дають можливість формувати навички комбінування, заміни. Скорочення, розширення заданих граматичних структур в мовленні. Вони допомагають навчити варіювати зміст повідомлення в заданих моделях в залежності від ситуації, співставляти і протиставляти структуру, яка вивчається з вивченими раніше, складати з окремих, вивчених раніше частин цілі висловлювання з новим змістом. Вибір виду вправи залежить від конкретного завдання.

Приклади вправ:

1. Скажіть по іншому.

2. Доповніть речення, звертаючи увагу на ... .

3. Замініть виділені слова.

4. Об'єднайте прості речення в складносурядні / складнопідрядні.

5. Розкажіть про те, чого ви не зробили вчора, але зробили сьогодні.

6. Подивіться на незавершений малюнок і скажіть, що, на вашу думку, не встиг намалювати художник.

7. Доповніть діалог (дано окремі репліки).

8. Зробіть висновок із сказаного і виразіть здивування (...).

9. Дайте відповідь на запитання і задайте таке ж питання своєму сусіду.

10. Скажіть, які питання ви поставите, щоб дізнатись про ...

11. Передайте зміст наступного повідомлення своїми словами.

12. Вирішіть і скажіть, що вам потрібно зробити в такій ситуації.

13. Розкладіть дії на більш менші дії і операції. Розкажіть детально про те, що ви збираєтесь робити.

14. Передайте зміст діалогу в монологічній формі, звертаючи увагу на ...

15. Змініть ситуацію так, щоб в ній можна було би використати іншу граматичну форму.

Вправи ігрового характеру наближують процес активізації граматичного матеріалу до умов реального спілкування. Організація гри передбачає створення мовленнєвої ситуації, яка містить в собі атрибути гри, рольові та комунікативні завдання.

Приклади вправ:

1. Повторіть речення декілька разів, вимовляючи його все тихіше і тихіше (гра «Луна»).

2. Повторіть речення і зробіть хлопок (крок) на кожне слово.

3. Передайте фразу (декілька фраз) по секрету сусіду («Зіпсований телефон»).

4. Відгадайте, хто або що це (вказуються ознаки).

5. Що змінилось? (Гра «Детектив». Використовуються два малюнки, які мають відмінності).

6. Перевірте, чи ви уважні. Скажіть, які предмети вас оточують, скільки їх, де вони розташовані (гра «Шукаємо спостережливих»).

7. Виправте того, хто коментуючи дані події, дії все переплутав (гра «Неуважний»).

8. Спробуйте прочитати думки один одного. (Один учень починає речення, а інший закінчує його. Гра «Читаємо думки»)

9. Визначте, чия це річ (гра «Бюро знахідок»).

10. Розшифруйте телеграму, відновіть втрачені слова, речення.

11. Скажіть, що було би, якби ... .

12. Складіть колективну розповідь, повторюючи попередню фазу і додаючи свою (гра «Сніговий ком»)

13. Знайдіть і виправте помилки в тексті (гра «Коректор»).

14. Засумнівайтесь у розповіді сусіда (гра «Хома невіруючий»).

15. Складіть речення із заданих слів. (Роздаються карточки із словами, за сигналом ведучого потрібно стати в правильному порядку, щоб одержати речення. Гра «Жива підстановочна таблиця»).

Перехід від навиків до умінь забезпечується вправами, в яких дане граматичне явище потрібно вживати без мовної підказки, відповідно до мовленнєвих обставин. Вправи цього етапу можуть проводитись на матеріалі усних тем, домашнього читання, кінофільмів.

Вдосконалення мовленнєвої граматичної навички слід проводити через:

1) активізацію в навчальній бесіді нової граматичної структури в складі діалогічних і монологічних висловлювань в ситуаціях спілкування;

2) різних видів переказу змісту прочитаного / прослуханого тексту;

3) вживання різного типу граматичних структур в підготовленому мовленні;

4) включення в бесіду вивченого матеріалу в нових ситуаціях, які передбачають протиставлення граматичних структур;

5) організацію і проведення різноманітних видів граматично спрямованих рольових ігор.

Приклади вправ:

1. Прокоментуйте дії вашого товариша, персонажу тексту або фільму.

2. Перегляньте фільм / прочитайте текст і інсценуйте бесіду.

3. Доведіть своєму товаришу, що ... .

4. Розкажіть про ... . Уявіть, що ви оптиміст, скептик ... .

5. Прослухайте розповідь / діалог і поясніть, чому... .

6. Складіть порізану картинку і опишіть її.

7. Наведіть приклади з життя, які доводять, що ... .

8. Придумайте логічне завершення розповіді.

9. «Оживіть» запропоновану картинку.

10. Візьміть інтерв'ю у ... про ... .

11. Проведіть уявну екскурсію для ... у... .

12. Сформулюйте поради, рекомендації тим, хто ... .

Як відомо, у школі основним засобом навчання іноземної мови є НМК. Серед допоміжних засобів навчання виділяють технічні і не- технічні засоби навчання. До нетехнічних відносимо зображальну наочність (здебільшого це малюнки, які діти описують, ставлять питання, коментують дії персонажів, використовуючи при цьому певну граматичні структуру), графічну наочність - різноманітні таблиці, картки, граматичні кросворди тощо. Серед технічних засобів найпопулярнішими є відеофонограма та різноманітні граматичні вправи на комп'ютері.

5.Контроль рівня сформованості граматичної компетентності

Об'єктом контролю з боку вчителя є сам процес формування граматичної компетентності та його результат - функціонування граматичної компетентності як складової іншомовної комунікативної компетентності. У першому випадку учитель контролює сформованість окремих операцій, а в другому - мовленнєву дію.

З усіх компонентів граматичної компетентності контролю підлягають рівень сформованості граматичних навичок та усвідомленість учнями їх функціонування в усному та писемному мовленні. Для контролю рецептивних граматичних навичок основним критерієм є точність розуміння граматичної структури, тобто ступінь правильності співвіднесення граматичної форми зі змістом. Основним критерієм для контролю рівня сформованості репродуктивної граматичної навички є правильність, що передбачає правильне виконання всіх дій: вибору граматичної структури відповідно до ситуації мовлення, її оформлення відповідно до норм мови та її реалізацію усно чи на письмі.

Досить поширено формою контролю рівня сформованості граматичної компетентності є тести з закритою відповіддю - множинного чи альтернативного вибору.

Контроль граматичних навичок можна виділяти і не виділяти в окремий етап. Викладач може здійснювати його безпосередньо в процесі мовленнєвої діяльності (слухання, мовлення, читання і письма) або використовувати з цією метою спеціальні контролюючі вправи:

1. Коротко розкажіть про ... .

2. Скажіть, в якому реченні мова йде про ...

3. Скажіть, що означає дана граматична форма в цій ситуації.

4. Додайте до поданих речень ще два, які пов'язані з ними за змістом.

5. Закінчіть висловлювання.

6. Виберіть правильну форму із запропонованих.

7. Вкажіть різницю між ... .

8. Складіть запитання для граматичної вікторини.

9. Підберіть тексти, віршики, прислів'я, які ілюструють дане граматичне явище.

10. Складіть схему, таблицю для ілюстрації даного граматичного явища.

11. Сформулюйте граматичне правило по темі для граматичного довідника.

12. Виправте помилки в тексті.

Висновки. Отже, підсумовуючи все вище сказане, відзначимо, що основною метою вивчення граматики на уроках іноземної мови у школі є формування іншомовної граматичної компетентності, яка включає граматичні знання, навички та граматичну усвідомленість. Правильна організація ознайомлення учнів з граматичним матеріалом має таку послідовність: визначення узагальненого комунікативного завдання, демонстрація даного граматичного явища, активізація дій учнів з новою граматичною структурою на рівні фрази та понад- фразової єдності.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити