АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

X

АСТРОНОМІЧНІ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Приймачі астрономічних зображень

Повертаючись до найбільш традиційного для аматорів астрономії діапазону — видимого — слід сказати, що дуже велике значення для підвищення цінності аматорських астрономічних спостережень та знахідок відіграло помітне вдосконалення пристроїв для реєстрації зображень астрономічних об’єктів в останні роки.

Дійсно, коли астрономія як наука тільки розпочинала свою історію, головним інструментом спостережень було наше око. Пізніше його почали «озброювати» різноманітними приладами, найпоширенішим із яких став телескоп. У ту пору аматори мали майже ті ж самі шанси зробити вагоме відкриття, що й професіонали: справа була тільки в регулярності спостережень та потужності телескопа, який використовувався.

Насправді людське око — інструмент унікальний. За багатьма характеристиками жоден прилад, навіть найсучасніший, поки що не перевершив цей дивовижний витвір природи. Наприклад, відмінність кольорових відтінків ми реєструємо з дуже великою точністю. Якщо ми не можемо помітити таку зміну нашим власним оком (звичайно, якщо в людини відсутні проблеми з зором), то це буде неможливо і за допомогою спеціального приладдя. Те ж саме можна сказати й про зміни яскравості.

То чому ж ми прагнемо використовувати рідкісну, дорогу, та не таку вже й надійну апаратуру? Справа в тому, що існує два принципових моменти, які викликають у природного органа зору труднощі. Так, за допомогою нашого власного ока ми можемо лише сказати, що зміна кольору або яскравості відбулася, але не можемо напевне сказати наскільки. Тільки якщо ми будемо використовувати об’єкти порівняння, розташовані неподалік, та робити наші оцінки за короткий проміжок часу, — тільки тоді ми зможемо отримати якісну порівняльну картину. Справді, такі методи застосовують для візуальної фотометрії (вимірювання яскравості) комет та змінних зірок. Дані, що отримають досвідчені спостерігачі, можуть і не поступатися точністю електронним засобам вимірювання.

Друга проблема, з якою ми стикаємося, — це досить вузький інтервал частот електромагнітного випромінювання, доступного для спостережень. Наше око бачить світло (тобто випромінювання) тільки в інтервалі приблизно від 400 до 700 нанометрів (один нанометр — це одна мільярдна метра). Все, що лежить за цією межею, можна спостерігати лише за допомогою спеціальних приладів.

У попередніх розділах ми з вами познайомилися з основними напрямками досліджень у цих невидимих областях електромагнітного спектра. Ми стали трохи ближче до «астрономії невидимого». Тепер давайте дізнаємося, які допоміжні спеціальні засоби використовують астрономи у спостереженнях видимого Всесвіту.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити