АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

X

АСТРОНОМІЧНІ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Храми Уранії — на Землі та в небі

Γpiшвіцька обсерваторія

Дізнавшись про відкриття Паризької обсерваторії, англійський король Карл II Стюарт вирішив не відставати від свого «колеги» Людовіка XIV та видав наказ про створення у Гринвіцькому парку обсерваторії «для вдосконалення навігації та астрономії». Проектуванням майбутньої обсерваторії займався архітектор та астроном Кристофер Рен, автор проекту собору Святого Павла у Лондоні. Перший камінь Гринвіцької обсерваторії було закладено 10 серпня 1675 року.

Першим директором Королівської Гринвіцької обсерваторії був призначений Джон Флемстід. Коштів на придбання інструментів йому виділено не було, тому Флемстід вимушений був витратити майже всю спадщину, отриману від батька, на обладнання нової обсерваторії. Не останню роль відіграли також друзі та товариші Флемстіда, що стали опікунами обсерваторії.

Флемстід став для обсерваторії у Гринвічі тією постаттю, що майже особисто визначила її статус та авторитет у майбутньому. Будучи дуже натхненним та акуратним спостерігачем, учений без сторонньої допомоги протягом 15 років здійснив більше двадцяти тисяч (!) спостережень Сонця, Місяця, планет та зірок. Зоряний каталог Флемстіда, що налічував положення більш ніж 3-х тисяч зірок, став першим каталогом, складеним за допомогою телескопа, об’єднаного з точним інструментом для вимірювання кутів. Упорядники наступних каталогів ще довгий час порівнювали свої дані з даними, отриманими Флемстідом.

image177

Панорама Гринвіцької обсерваторії

Наступником Флемстіда після його смерті став видатний англійський астроном Едмунд Галлей. Він провів майже 20-річні систематичні спостереження Місяця та зробив важливий внесок в уточнення теорії його руху навколо Землі.

Як Флемстіду та Галлею, так і багатьом їхнім наступникам, належить неоціненний внесок у розвиток світової астрономічної науки та системи світосприйняття взагалі. На честь Гринвіцької обсерватори та и визначної ролі в розвитку астрометрії, навігації та взагалі астрономії, у 1884 році меридіан, що проходив крізь вісь пасажного інструмента обсерваторії, був офіційно визнаний нульовим меридіаном. З тієї пори відлік довготи ведеться від Гринвіцького меридіана.

Оскільки сусідство великого мегаполісу, яким став Лондон, дуже заважало серйозним спостереженням, у 1953 році основні інструменти обсерваторії було перенесено в Герстмонсо, подалі від міста. Нову обсерваторію обладнали сучасним астрофізичним устаткуванням, комплекс якого вінчає 2,5-метровий телескоп-рефлектор. Нині ця обсерваторія носить ім’я сера Ісаака Ньютона.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити