АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

III

СОНЯЧНА СИСТЕМА

Планети земної групи

Венера

Друга планета на нашому шляху — Венера. Цікава вона насамперед тим, що за розмірами приблизно однакова з нашою рідною Землею. Тому її часто називають «сестрою» Землі. Проте збігом розмірів наша спорідненість, вважайте, закінчується: Венера зовсім не така гостинна для життя, як Земля.

Венера — єдина з планет земної групи, яка не дає нам змоги спостерігати її поверхню. Заважає цьому дуже густий шар хмар. Узагалі життя на тій Венері, що відома сучасній науці, могло би стати втіленням наших уявлень про справжнє пекло. Судіть самі: сильний парниковий ефект спричиняє майже постійну спеку на рівні 450°С! При цьому ви не відчуваєте майже ніякого полегшення, коли сідає Сонце: і вдень, і вночі на Венері колосальна температура. Щоб довершити намальовану картину, зазначимо, що тиск на поверхні Венери майже такий, як на кілометровій глибині під водою на нашій рідній Землі.

Окрім неприємних відчуттів температури та тиску, відвідувач Венери, звичайно ж, міг би постраждати від їдких та токсичних речовин, що входять до складу и атмосфери: сірчаної кислоти, метану тощо.

Наявність на Венері щільної атмосфери довів ще Михайло Ломоносов. Сталося це під час спостереження одного з проходжень планети сонячним диском (до речі, востаннє ця подія сталася зовсім нещодавно — 8 червня 2004 року). Тож як тільки диск Венери починав заходити або вже майже сходив із диска Сонця, на всьому диску планети з’являвся яскравий обідок. Це трапляється тому, що сонячні промені, проходячи крізь венеріанську атмосферу, заломлюються та змінюють шлях свого руху в просторі. Якщо б на Венері атмосфера була відсутня (як це видно на прикладі Меркурія), то земний спостерігач бачив би лише «вищерблення» на диску нашого денного світила.

Мозаїка, побудована у псевдокольорах за даними радарних спостережень з борту космічного апарата «Магеллан». Фото: JPL/NASA

Про хмаровий шар на Венері можна також судити з фотографічних та візуальних спостережень у телескопи навіть середньої потужності. Венера обертається навколо власної осі в напрямку, протилежному напрямкові обертання Землі. Над поверхнею, що обертається досить повільно, із величезною швидкістю (біля 100 м/с) обертається атмосфера. На фотознімках це обертання можна простежити у вигляді спіральних та волокнистих структур, що мають певний напрямок розвитку.

Поверхня Венери була досліджена за допомогою автоматичних міжпланетних станцій. Кілька століть тому поверхню, приховану за щільним шаром венеріанської атмосфери, уявляли як живе втілення раю: постійно квітучі сади, повноводні ріки та моря, теплий клімат на всій планеті. Дані наукових досліджень розвіяли ці романтичні сподівання, показавши Венеру в зовсім не такому привабливому вигляді. На зображеннях венеріанської поверхні, переданих земними зондами, ми можемо бачити досить сумний та монотонний пейзаж із каменів та валунів різного розміру. Гори на Венері досягають висоти декількох кілометрів. Узагалі рельєф Венерн характеризується рівнинами, низинами та гірськими районами. Гори, проте, займають лише невелику частку венеріанської поверхні. Більшу частину ґрунту на Венері складає кремнезем.

У багатьох районах Венери зможемо побачити кратери — сліди минулих зіткнень з небесними тілами, що розподілені венеріанською поверхнею майже рівномірно. Вони мають найрізноманітніші розміри — від досить невеликих (1 — 1,5 кілометра) до величезних цирків діаметром близько 280 кілометрів.

Майже 500 000 років тому мало місце досить помітне посилення тектонічної активності на Венері, що призвело до значних змін на її поверхні. Останнім часом близько 1 600 активних венеріанських вулканів викидають приблизно стільки речовини, скільки й вулкани на Землі.

Цікаво також відзначити, що на Венері реєструються грози. Блискавку на Венері можна побачити значно частіше, ніж на Землі. Зонди, що перебували на венеріанській поверхні, реєстрували кілька десятків електричних розрядів за секунду.

Проте здебільшого це не звичні для нас блискавки, а електричні розряди, що супроводжують вулканічні виверження.

Beнера, огорнена щільною атмосферою. Знімок через телескоп





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити