АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005
I
ПОГЛЯД ІЗ СЕРЕДИНИ
Десь там далеко щось надзвичайне чекає на те,
щоб бути вивченим.
К. Саган
Вивчити все — неможливо. Мабуть, це вже зрозумів кожен із вас. Але ж це не значить, що ми не можемо знати багато. Можливості нашого мозку майже необмежені — недарма вчені кажуть, що ми використовуємо їх лише на 3—5 відсотків. Тож як бути?
Звичайно, щоб пояснити якусь закономірність, цікавий факт, не обов’язково треба щось вивчати напам’ять: можна просто замислитись і спробувати зрозуміти, чому все виходить саме так, а не інакше. І астрономія — наука про минуле — надає нам таку можливість: спостерігати і розуміти.
Давайте зробимо цей крок. Пильний і допитливий — погляд із середини.
Відкриваючи Всесвіт
Як істина — єдина, а правда для кожної людини — своя, так і у кожного з вас буде свій Всесвіт.
І уявляти його кожен з вас буде по-своєму.
Але ж давайте проведемо невеличку екскурсію, щоб зрозуміти, як збудований наш Всесвіт, із чого він складається і де ми з вами в ньому розташовані.
Якщо ви уважно поспостерігаєте за небом, то, напевне, зрозумієте чому багато століть наші предки вважали Землю центром Всесвіту. Неважко побачити, що й насправді все на зоряному небі нібито рухається навколо нас. Але ж нині ми точно знаємо, що це не так. Наша Земля — усього лише одна з дев’яти великих планет Сонячної системи, що обертаються майже круговими орбітами навколо центральної зірки — Сонця. Остання, в свою чергу, є всього лише посередньою зорею, яких у Всесвіті мільйони і мільярди.
Історичний шлях, який пройшло людство протягом багатьох віків до розуміння саме цієї загальновизнаної тепер моделі, був довгим і тяжким. Він складався з відданості та інтелектуальних зусиль тисяч людей — учених, філософів тощо. Ми ще неодноразово побачимо, як їхні відкриття часом буквально перевертали догори ногами людське світосприйняття та погляди на Всесвіт.
- 
Кількість зірок у Всесвіті перевищує кількість зумієте, чому багато піщинок на всіх пляжах Землі
То ж який він, цей Всесвіт, котрий ми маємо змогу розуміти завдяки всім цим людям? Яке наше місце у ньому? Яка наша справжня космічна адреса?
Як ми вже згадували трохи вище, Земля — це планета: помірно великий об’єкт, що рухається своєю власною орбітою навколо зірки (в нашому випадку ця зірка — Сонце). Разом з нашою планетою ми входимо до ансамблю 9 великих планет, більш ніж 50 їхніх супутників, а також сотень тисяч малих планет — астероїдів, — комет та інших малих тіл. Увесь цей комплекс ми називаємо Сонячною системою.
Фрагмент Молочного Шляху на небі Землі
Сонце — це звичайнісінька зірка, саме така, як багато зірок на небосхилі, які ми бачимо кожного вечора. Воно, як і всі зорі, що ми маємо змогу спостерігати неозброєним оком, — це лише маленька частина величезного дископодібного скупчення зірок, що називається Галактикою. Вийдіть надвір одного разу в ясну ніч, краще за все — у серпні. Погляньте вгору: через усе небо проходить світла смуга, що здається якимось дивним та майже чарівним сяйвом. Якщо направити бінокль або телескоп на будь- яку ділянку цієї смуги, то ви станете свідком вражаючого видовища. Це сяйво не є чимось іншим, як скупченням багатьох тисяч зірок, що прокладають на нашому небі так званий Молочний Шлях (який ще називають Чумацьким Шляхом). Це — ребро нашої Галактики, яка теж отримала назву Молочний Шлях. Галактика — це великий зоряний острів в океані Всесвіту, що складається з мільйонів зірок. Молочний Шлях — порівняно велика галактика, вона нараховує близько 100 мільярдів зірок. Наше Сонце знаходиться майже на половині шляху від галактичного центру до країв нашої Галактики. Багато зірок у Молочному Шляху, як і в інших галактиках, згруповуються в зоряні скупчення. У ясну ніч за допомогою бінокля ви зможете побачити багато дуже красивих представників цього класу об’єктів зоряного неба!
Більшість світла приходить від зірок та газу, що знаходяться в галактичному диску
Як і зорі, більшість галактик теж мають схильність до об’єднання в групи. Так, Молочний Шлях входить до групи, яка нараховує близько 30 галактик і називається Місцевою Групою.
Якщо подивитися на змальовану нами картину в великому масштабі, то Всесвіт можна представити як простір, у якому галактики та галактичні скупчення навмання розподілені у різноманітні шаруваті та іншого характеру угруповання. Такі структури ми називаємо надскупченнями. Майже напевне ви вже здогадалися, що надскупчення, до якого належить наша Місцева Група, називається Місцевим Надскупченням. Поміж цих величезних за своїми розмірами структур знаходяться пустоти, заповнені іноді поодинокими галактиками.
І, нарешті, ми з вами дійшли до кінцевої і найвеличнішої точки нашої ієрархії. Всесвіт — це повний комплекс усієї матерії та енергії, що включає в себе надскупчення та пустоти, а також усе, що знаходиться всередині. І уявіть собі, що все це величезне творіння природи перебуває в постійному русі, від якого як тільки в голові не паморочиться!