АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

III

СОНЯЧНА СИСТЕМА

Малі тіла Сонячної системи

Комети

Серед різноманітних об’єктів, які ми спостерігаємо у Всесвіті, комети, без усякого сумніву, є одними з найвеличніших та найкрасивіших. З прадавніх часів хвостаті мандрівниці вважалися передвісницями негод, катастроф та катаклізмів. Проте тепер ми вже напевне знаємо, що самі по собі комети майже ніякої небезпеки завдати не можуть.

Як і астероїди, з якими ми познайомились у попередньому сюжеті, комети відносять до малих тіл Сонячної системи. Але якщо астероїд складається з каменю та металів, то комету можна скоріше назвати брудним сніжком. Саме так, бо ядра комет здебільшого складаються з льоду — твердих часток води, вуглекислоти та інших газів і пилу. Коли комета наближається до Сонця, її поверхня розігрівається, і леткі речовини, що складають її ядро, починають випаровуватись. Так у комети народжується кома — газова оболонка, що оточує тверде ядро, і хвіст. Завдяки цьому комети й уявляються такими величними: кілометрове ядро може породити газопиловий хвіст, що простягнеться на багато тисяч та навіть мільйонів кілометрів!

Вважається, що десь на окраїнах нашої Сонячної системи, далеко від планетної системи, на відстані близько одного світлового року від Сонця, розташована так звана хмара Оорта. Це — колосальний резервуар комет, де вони обертаються навколо Сонця майже круговими орбітами і не обтяжують планетарну Сонячну систему своєю присутністю. Учені вважають, що у хмарі Оорта нараховується більше трильйона комет (уявіть собі це величезне число — одиниця із дванадцятьма нулями!). Аж раптом якісь ударні процеси або гравітаційний вплив великих планет виводить одну з комет із рівноваги і вона помітно змінює свою орбіту. Її шлях у просторі стає дуже сильно витягнутим, і вона стрімко наближається до Сонця. Деякі комети у перигелії (точці їхнього щільнішого наближення до нашої денної зірки) підходять до Сонця навіть ближче за Меркурій. Нерідко трапляється, що комета пролітає повз нашу Сонячну систему відкритою параболічною орбітою й прямує далі у міжзоряний простір. Так комета потрапляє до планетарної Сонячної системи та стає тим об’єктом, який ми можемо спостерігати в телескопи, а іноді й неозброєним оком.

Коли астроном відкриває комету, він, як і у випадку відкриття астероїда, повинен сповістити про це світову наукову спільноту через Центральне бюро астрономічних телеграм. Нове відкриття повинно бути підтверджене. Після того, як знахідка не викликає сумнівів, кометі надається умовне позначення, наприклад С/2004 F4. Першою літерою закодований тип орбіти, далі йде рік відкриття, а потім іде буква, що відповідає періоду місяця відкриття (літера F означає, що комету відкрито у другій половині березня). Остання цифра визначає порядковий номер відкриття комети в цьому періоді. Тобто наведений нами приклад відповідає кометі, що має параболічну орбіту та була відкрита четвертою в другій половині березня 2004 року. Майже одночасно комета отримує назву за прізвищем (прізвищами) того (тих), хто її відкрив (зазвичай не більше трьох прізвищ). Називати комети навмання заборонено правилами Міжнародного астрономічного союзу. Так, згадана нами комета, що була відкрита Вільямом Бредфілдом, отримала повну назву С/2004 F4 (Bradfleld).

Будова типової комети

Комета С/2004 F4 (Bradfield). Фото: Майкл Ягер та Джеральд Реманн

Найвидатнішою кометою всіх часів можна назвати відому комету Галлея, що за сучасними стандартами має позначення ІР/НаІІеу. Вона названа на честь видатного англійського вченого Едмунда Галлея (1656—1742). Проте Галлей не відкривав цієї комети, а лише довів за допомогою законів небесної механіки, що комета, яку спостерігали у 1682 році, була тією ж самою, що її знали за кількома попередніми поверненнями з періодом близько 76 років.

Вільям Бредфілд (нар. 1924).

Відомий австралійський мисливець за кометами, у минулому — спеціаліст з реактивних двигунів для ракет. За своє життя відкрив 18 комет, останню з яких—зовсім нещодавно, 23—24 березня 2004 року, У середині травня цю комету можна було спостерігати навіть неозброєним оком. Усі комети, відкриті Бредфшдом, носять виключно його ім’я, то,то всі свої відкриття він робив самостійно та незалежно від інших спостерігачів.

За теперішніх часів комети замість «вершниць Армагеддону» стали супутниками долі багатьох аматорів астрономії, а також груп учених, які цілеспрямовано займаються їх пошуком і відкриттям. Рік у рік ці активні і в деякій мірі азартні представники астрономічної спільноти кожної ночі сканують небо за допомогою своїх телескопів. І кожного року вони відкривають понад сотню нових комет та вже відомих, що просто повертаються до Сонця. Прізвища спостерігачів, які сповістять Міжнародний астрономічний союз про відкриття, і дадуть назву нововідкритому члену нашої Сонячної системи. І якщо ще кілька десятиліть тому абсолютний пріоритет

у відкритті нових комет належав саме аматорам, то сьогодні це прерогатива професіоналів, а точніше — роботів-телескопів, які займаються автоматичним пошуком об’єктів зоряного неба,що швидко рухаються. Два найпотужніші автоматичні телескопи — це LINEAR (Lincoln Near-Earth Asteroid Research — Лабораторія з дослідження навколоземних астероїдів імені Лінкольна) та NEAT (Near-Earth Asteroid Team — Група з дослідження навколоземних астероїдів). Треба зазначити, що основним напрямком діяльності цих телескопів є пошук навколоземних астероїдів, що можуть становити небезпеку для нашої планети. А відкриття великої кількості комет є своєрідним побічним продуктом. Рекордсменом у відкритті комет, що дуже близько підходять до Сонця, стала автоматична станція SOHO (Solar and Heliospheric Observatory — Сонячна та гелюсферична обсерваторія NASA).

Комета С/2004 F4 (Bradfield) зближається із Сонцем. Фото: SOHO, NASA

До найяскравіших комет XX століття належать так звана Велика комета денного світла (1910 рік), комета Галлея (під час її повернення у тому ж 1910 році), комети Шелерупа-Маристані (1927 рік), Ікейя-Секіваторія (1969 рік), Беннетта (1970 рік), Веста (1976 рік), Хіакутаке (1996 рік), Хейла-Боппа із нас яскраві комети (1997 рік). Найяскравішими кометами XIX століття, ймовірно, були Великі комети 1811,1861 та 1882 років. Раніше дуже яскраві комети спостерігалися в 1402, 1471,1577 та 1743 роках. Найближче до нас підходила комета Галлея у 837 році. Під час цього повернення вона була найяскравішою.

Проте для багатьох із нас яскраві комети все ж залишаються просто гарним приводом підняти погляд догори і ще раз замислитися над величчю та довершеністю природи, що здатна створювати такі красиві та захоплюючі видовища!




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити