АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

VI

ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ

Чи існує багато світів, чи цей світ єдиний?

Ось одне з найбільш благородних та

захоплюючих питань у дослідженні Природи.

Св. Альберт Великий

Життя у Всесвіті. Ми так бажаємо його знайти, прагнучи цього вже не одне століття. Проте коли питаєш людину: «Для чого?» — найчастіше отримуєш неоднозначну відповідь. Чи просто так хочеться? Чи, може, ми сподіваємося навчитися від наших братів по розуму, як вирішити ті проблеми, з якими ми досі не впоралися: приборкати насильство, побороти хвороби і таке інше? Як ви гадаєте, для чого людство так цього прагне? А чи бажаєте цього саме ви?

Питання про життя у Всесвіті — одне з тих, на яке ми навряд чи отримаємо швидку відповідь. Бо ж це та область, де кожен із нас може вірити чи не вірити фактам, будувати свої теорії та робити свої власні висновки. Чи мріяли ви колись зустріти когось, зовсім на вас не схожого? Чи вірите ви взагалі, що позаземне життя існує? Можливо, ми єдині у цьому Всесвіті?..

Чи ми єдині у Всесвіті?

Як ми з вами вже побачили, до цієї теми дуже легко поставити багато питань. Проте як складно буде знайти на них відповідь і як нескоро це станеться!

Чи ми єдині у Всесвіті? Питання філософське. Цим питанням цікавилися вчені та мислителі ще багато століть тому. З винайденням телескопа та введенням його до астрономічної практики кількість фактів, що підтверджували можливість існування позаземних живих істот, значно збільшилася.

Однак не тільки на планетах, як передбачали вчені ще століття тому, може існувати життя. Так, у книжці «Таємниці неба» відомого німецького астронома Йосифа Літрова (написана у 1837 році, російською вона вперше видана у 1904 році) навіть міститься параграф — «Мешканці комет».

«Наскільки нам відомо, все у природі населене живими істотами. Так, ми не можемо припустити, що комети — ці величезні небесні тіла — повністю позбавлені органічного життя. Але тому що комети за своїм зовнішнім виглядом, а відтак, мабуть, і за внутрішньою будовою, дуже відрізняються від інших небесних тіл, то, без сумніву, повинна існувати велика різниця між тими організмами, що населяють комети, та тими, що живуть на Землі та інших планетах. Однак якими властивостями ми повинні наділити істот, що живуть на кометах?» Погляд натуралістів XIX століття ясний — усе навколо може бути населене живими істотами. Проте які це повинні бути організми? Уявімо собі, що на кометах дійсно є життя. Чи змогли б ви вирушити туди у відпустку?

Йосиф Самуїлович Шкловський (1916—1985). Відомий радянський астрофізик, популяризатор науки. Саме він уперше задумав здійснити серйозний науковий аналіз теми, що раніше далеко не всі вчені вважали науковою взагалі — існування позаземного розуму. На вирішення цієї проблеми він спрямував усі знання, накопичені сучасною фізикою, хімією, біологією та астрономією. У тій чи іншій мірі йому довелося освоїти всі ці дисципліни. Чому Всесвіт мовчить? Це питання стало драмою життя Шкловського. Він довів, що вже на нашій апаратурі ми могли би здійснити далекий космічний радіозв’язок. Якщо навкруги міріади зірок, багато з яких схожі на Сонце, то чому хоча б від деяких ми не чуємо позивних розуму? «Скоріше за все, ми самотні у Всесвіті або, принаймні, у Місцевій Групі галактик», — говорив Шкловський. Але ось парадокс: Шкловський, який вірив тільки в силу науки, своїм скептицизмом породив ціле покоління оптимістів, що сміливо взялися за пошук братів по розуму.

Хто з нас міг би перенести ті крайні переходи від світла до темряви та від спеки до холоду, котрим піддаються комети при їх обертанні величезними орбітами? Комета 1680 року, наприклад, проходила так близько до Сонця, що спека, якій вона піддалася, у 26 000 разів перевищувала найстрашнішу спеку в нас на Землі. Та сама комета при проходженні через афелій знаходилася на такій відстані від Сонця, що лютий холод міг би навіть нашу атмосферу перетворити на тверде тіло. Яку ж організацію повинні мати живі істоти, щоб переносити такі контрасти? А раптом ці зміни їм надають таке ж задоволення, яке ми отримуємо від зміни часу доби, пір року?.. Хто знає, може, природа, у розпорядженні якої є невичерпне багатство способів досягнення мети, наділила щось (чи когось?) можливістю жити в таких екстремальних умовах?

З одного боку, прогрес науки зробив своє: ми вже не вважаємо за можливе існування життя на кометах. Хоча саме про них мова зайшла зовсім не просто так, бо на кометах та деяких метеоритах знайдено найбільші «запаси» органічної речовини. Спектри деяких комет містять ознаки присутності там досить складних як для космосу органічних речовин. Проте питання про існування організмів, що можуть виживати у зовсім незвичних для нас умовах, залишається відкритим.

Раніше люди вважали, що все, що не піддається їхньому розумінню, неможливе. Але навіть на Землі, якщо добре пошукати, можна знайти дивовижні приклади того, як у найнепередбачуваніших місцях можна знайти життя. Прикладів багато: бактерії, що живуть у гейзерах при температурах близько 100°С, гігантські кальмари, що пристосувалися до колосального тиску та добре себе почувають на глибинах понад три кілометри. Стовп води висотою в три кілометри еквівалентний тиску в більш ніж 300 атмосфер! На такій же глибині зовсім нещодавно знайшли рибу, яка багато років вважалася вимерлою разом із... динозаврами!

А тепер давайте перенесемося на один із галілеєвих супутників Юпітера — Європу. За сучасними даними, під крижаною корою Європи ховається величезний океан — одне з найвірогідніших місць для існування позаземного життя у нашій планетній системі. Після таких прикладів нашої рідної Землі ми аж ніяк не можемо з упевненістю сказати, що там нікого нема.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити