АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

VI

ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ

Що ж нарешті з Марсом?

Марс, напевне — найпопулярніше (разом з Місяцем) місце, де оселили стільки «зелененьких чоловічків», що густота їхнього населення швидко б перевищила всі розумні норми! Це, звичайно, жарт, але проблема існування (у минулому та й за теперішніх часів) життя на поверхні та у надрах Червоної планети вже більш ніж десять років є актуальною глибоко науковою проблемою.

В принципі, це не так вже важко зрозуміти. Пригадайте, що Марс за всіма своїми ключовими характеристиками дуже подібний до Землі. Хоча він і менший за нашу рідну планету майже вдвічі, але багато фактів говорить про їхню близьку «спорідненість». Це й нахил осі власного обертання (25° для Марса і 23,5° для Землі), і майже однакова тривалість доби. Щоправда, за рахунок цього рік на Марсі майже вдвічі довший за земний. Нарешті, Марс має атмосферу. Однак вона дуже розріджена і складається здебільшого з вуглекислого газу, що не підтримує процесів життєдіяльності.

Уперше з наукової точки зору про можливість життя на Марсі заговорили в XIX столітті, коли італійський астроном Джованні

Скіапареллі твердив, що бачив на Марсі систему «каналів» та «сади», які змінюються разом зі зміною сезонів. Ще за 100 років до того видатний англійський телескопобудівник Вільям Гершель систематично спостерігав за зміною зими та літа на Марсі, що супроводжувалася зміною розмірів полярних шапок на полюсах планети.

Другу хвилю дебатів щодо існування життя на Марсі сколихнула звістка про відкриття в Антарктиці дивної знахідки. За даними аналізу, проведеного вченими-геологами, знайдений там у 1984 році камінь є ніщо інше як... марсіанський метеорит! Він був вибитий з поверхні Марса десь близько 16 мільйонів років тому і після тривалої подорожі просторами планетарної Сонячної системи дивним збігом обставин опинився на земній поверхні. Сталося це приблизно 13 000 років тому. Вік метеорита оцінюють приблизно в 4,5 мільярда років. Це приблизно ті самі часи, коли Марс щойно сформувався як планета. Таким чином, цей камінь міг бути свідком того періоду, протягом якого Марс був значно теплішим та вологішим.

Мікроскопічний аналіз «марсіанського каменя» виявляє непрямі докази того, що в минулому на Марсі таки могло існувати життя. Так, на фрагментах каменя присутні прошарки карбонатів та досить складних органічних молекул. Обидва факти зазвичай асоціюють зі слідами присутності життя, коли їх знаходять на Землі. Однак ще більше інтриги додали фотографії, отримані із досить великим збільшенням. На них чітко видно структури, дуже подібні за формою до земних бактерій, проте вони приблизно в сто разів менші за земні аналоги. Учені висловлюють думку про те, що це можуть бути сліди якихось організмів, схожих на віруси, або нещодавно відкриті так звані «нанобактерії». Було знайдено ще кілька особливостей, характерних тільки для органічного походження. Проте досить багато вчених не згодні з цими доказами, говорячи про можливість простішого та суто неорганічного пояснення наявних фактів. Хто має рацію — покаже час та детальніші дослідження.

Фрагмент «марсіанського метеорита», що був знайдений в Антарктиці.

У центрі — утворення, схоже на скаменілі простіші організми в земних зразках. Фото: NASA

Таємниче «обличчя» на поверхні Марса — гора цікавої форми, що при певному освітленні нагадує людське обличчя.

Сучасні дослідження поверхні Марса, що активно проводяться NASA та Європейським космічним агентством за допомогою міжпланетних автоматичних станцій, поки що дають суперечливі результати. Досить згадати тільки, що декілька апаратів було втрачено через несподівані неполадки. Останні дані, що були отримані за допомогою марсіанського зонда «Спіріт», теж стали приводом для скандальних сенсацій. Так, деякі провідні фотографи та журналісти заявили, що NASA навмисне застосовує корекцію та монтаж до оригінальних знімків, перш ніж надати їх широкому загалу. Вони твердять, що насправді Марс зеленіший, ніж ми бачимо його на знімках.

За останніми даними в атмосфері Червоної планети було знайдено слідові кількості метану, що також може свідчити про наявність на планеті життя. Так, основними джерелами метану на Землі є вулканічна активність та діяльність живих організмів. Про існування активних вулканічних процесів на поверхні Марса вченим на цей час нічого не відомо.

Поки йдуть суперечки щодо достовірності цих знімків, основна мета апаратів, що літали та ще полетять до Червоної планети, — знайти ознаки теперішньої (або хоча б колишньої) присутності рідкої води на поверхні планети. Непогано було б також знайти бодай «уламки» життя — фрагменти органічних молекул ДНК чи подібних.

Узагалі вчені-планетологи вважають, що кілька мільярдів років тому Марс мав дещо інший вигляд. Його клімат був теплішим, а атмосфера мала більшу густину. Цілком можливо, що на ньому могла бути присутня також рідка вода. І, мабуть, недарма філософи від науки охрестили Марс планетою минулого життя.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити