АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

VI

ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ

Проект SETI

Із назвою цього проекту пов’язана історія досить цікавого збігу. Коли проект тільки починався, його метою було знайти та випробувати засоби зв’язку з позаземними цивілізаціями. Тоді він називався СЕТІ (від англійського Communication with Extra- Terrestrial Intelligence — зв’язок з позаземним розумом). Цікаво, що першою зіркою, з якою було зроблено спробу встановлення зв’язку, стала зірка Тау Кита, що латиною (як це прийнято в міжнародних позначеннях) мала назву Tau Ceti. Тож назва самого проекту співпала з назвою сузір’я.

Навіть найближчі планетні системи знаходяться досить далеко. Людство ще не має навіть надійних засобів для міжпланетних мандрівок. Більш того, ми не змогли б вирушити бодай до найближчої з таких систем. І перша проблема, що постала б перед нами, — це займає надто багато часу. Ми не можемо подорожувати в просторі зі швидкістю світла, навіть поки що наблизитись до неї! Проте ми можемо посилати інформацію зі швидкістю світла!

Таким чином, почалося все з пропозиції спробувати встановити контакт з позаземною цивілізацією.

Трохи пізніше проект трансформувався в цілеспрямований пошук позаземних цивілізацій. Звісно, його перейменували у SETI (від англійського Search for Extra-TerrestrialIntelligence — пошук позаземного розуму). Найбільшу увагу вчені, які працюють за цим проектом, приділяють сонцеподібним зіркам, що розташовані якнайближче до нашої планетної системи. Активні пошуки також ведуться в теоретичному плані. Адже ми можемо лише сподіватися, що ті частоти та діапазони, які використовуємо для сканування, з таким самим успіхом використовують і позаземні цивілізовані радіоастрономи.

Як і у випадку складання текстів послання до позаземних цивілізацій, людство підійшло до підбору хвиль для зв’язку та сканування дуже серйозно. Як ви, мабуть, знаєте, для характеристики життя на нашій планеті в посланнях на борту орбітальних станцій часто використовували природні звуки, символи та навіть запахи. Вчені вирішили аналогічно підійти й до вибору відповідних частот для пошуку позаземних цивілізацій. Було зроблено припущення, що зв’язок може стати реальним на одній із природних частот. Логічно припустити, що саме таку частоту обрали б інопланетні радіоастрономи!

Яка ж частота могла б служити відправною точкою? Напевне, найбільш природною можна собі уявити частоту Гідрогену — найрозповсюдженішого елементу у Всесвіті. Таким чином, найбільш поширеним діапазоном для пошуків позаземних цивілізацій протягом декількох десятиліть є довжина хвилі в 21 сантиметр.

Вибір об’єктів для сканування теж не є випадковим. Чим віддаленіший об’єкт, тим, відповідно, довше нам доведеться чекати на відповідь, навіть якщо вона і надійде. Тому спочатку логічно було б обстежити найближчі сонцеподібні зорі, на яких, на думку вчених, найбільш ймовірне виникнення життя (питання спірне, але люди завжди звикли шукати щось подібне до того, що вони вже одного разу бачили!).

Трохи пізніше до «прослуховування» Всесвіту приєдналися більші телескопи. Тепер у рамках проекту SETI, зокрема, працює найбільший у світі радіотелескоп із суцільною тарілкою, що розташований у радіообсерваторії Аресібо, що в Пуерто-Рико. Телескоп розташований у кратері згаслого вулкана та має діаметр тарілки 300 метрів. Згодом зусилля світового співтовариства привели до утворення наукового закладу, що має назву Інститут SETI. До 1993 року інститут частково фінансувався NASA, потім він перейшов на спонсорську підтримку і став цілком приватною науковою структурою.

Тепер триває робота з розширення наукової та технічної бази проекту. До спостережень підключаються нові телескопи, «прослуховувати» Всесвіт починають на інших довжинах хвилі. Сканують уже досить віддалені зоряні скупчення з надією на те, що хоча б одна з мільйонів зірок, які входять до кожного з них, подасть ознаки присутності там розумного цивілізованого життя. Проте тут постає ще одна проблема: ці скупчення інколи знаходяться на такому віддаленні, що за роки, потрібні для зв’язку, цивілізація, якщо вона там існувала, могла б і завершити своє життя!

Дуже велику роль у впровадженні в життя проекту SETI останнім часом відіграють аматори астрономії всього світу. Звичайно, ми не маємо змоги конкурувати з професіоналами щодо розмірів телескопів, які вони застосовують для сканування Всесвіту. Проте потік даних, що потребує обробки та розшифрування, зростає досить великими темпами. Тож, застосовуючи всесвітню мережу Інтернет, спеціалісти Інституту SETI започаткували міжнародну про граму SETI@Home (SETI вдома). Суть програми полягає в тому, що кожен аматор астрономії може за допомогою Інтернету отримувати на свій домашній комп’ютер порції даних із одного з радіотелескопів, що веде спостереження за програмою проекту SETI. Попередньо на комп’ютер безкоштовно встановлюється спеціальне програмне забезпечення. Результати обробки комп’ютерна програма відсилає назад до Інституту SETI. Таким чином, кожен має змогу увічнити своє ім’я як людини, що вперше зареєструвала позаземний штучний радіосигнал!

Проте в гонитві за сенсацією людство не приділяє уваги одній важливій проблемі, яка супроводжує активні пошуки: а що нам робити, якщо колись ми таки знайдемо? Серйозних наукових досліджень у цьому напрямку не ведеться.

Радіотелескоп в Аресібо, Пуерто-Рико, за допомогою якого вже більше десятиліття

ведеться «прослуховування» Всесвіту

Радіопередавач РТ-70, з якого було відправлено дитяче послання до позаземних цивілізацій



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити