АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

VIII

НЕБО, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ

Сузір’я та їхні назви

Ясної безмісячної ночі неозброєним оком над горизонтом можна спостерігати близько 3 тисяч зірок (приблизно до 6-ї зоряної величини). Телескопи дозволяють спостерігати менш яскраві зірки, причому кількість зірок збільшується при збільшенні оптичної сили (тобто діаметра об’єктива) телескопа. Так, на небі можна спостерігати близько 350 тисяч зірок до 10-ї зоряної величини, близько 32 мільйонів зірок до 15-ї зоряної величини та майже один мільярд зірок до 20-ї зоряної величини!

Для зручності в орієнтуванні серед великої кількості зірок зоряне небо розподілене на ділянки різної форми, що носять назву сузір’їв. Кожному сузір’ю властива характерна фігура, яка утворюється найяскравішими зірками. Завдяки цьому більшість сузір’їв досить легко знайти на небі. Кожне сузір’я має свою власну назву.

Зоряне небо відобразило в собі та своїх назвах різноманітні епохи, культуру та творчість різних народів нашої планети. Серед сучасних астрономів загальновизнаними є 88 сузір’їв, на які розділене все зоряне небо Землі. У 1922 році на першій Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (за іншими даними — у 1929— 1930 роках) цей розподіл завершив багатовікові спроби увічнити на зоряному небі те, що часом не дуже на це заслуговує. Навіть сучасний реєстр сузір’їв пояснюється не стільки логікою, скільки бажанням навести нарешті лад у цій справі та зберегти те, що склалося віками.

Для тих, хто добре знайомий з картиною зоряного неба, сузір’я можуть стати в нагоді як зручні орієнтири, які допоможуть знайти сторони світу на незнайомій місцевості і навіть приблизно визначити час.

Людину, яка вперше починає вивчати зоряне небо, назви сузір’їв досить часто дивують. Як правило, у розташуванні зірок навіть людина, що має розвинуту уяву, не зможе знайти нічого спільного з тим, про що каже назва сузір’я (за рідкими винятками!). Так, найвідоміше сузір’я Великої Ведмедиці нагадує скоріше ківш, а зірки малопомітного сузір’я Рисі можуть нагадувати все що завгодно, але не фігуру цього граціозного хижака. Не менш дивним може здатися на перший погляд і розмаїття тематики в назвах сузір’їв — разом із сузір’ям Гідри на небі можна знайти, наприклад, сузір’я Мухи, Корми та Столової Гори!

Із 88 сучасних сузір’їв 46 мають дуже давню історію. Це Велика Ведмедиця, Оріон, Телець, Великий Пес, Малий Пес, Мала Ведмедиця, Дракон, Геркулес, Водолій, Козерог, Стрілець, Стріла, Дельфін, Заєць, Ерідан, Кит, Південна Риба, Малий Кінь, Цен- тавр, Вовк, Гідра, Чаша, Ворон, Терези, Волосся Вероніки, Південний Хрест, Північна Корона, Змієносець, Скорпіон, Діва, Близнята, Рак, Лев, Візничий, Цефей, Кассіопея, Андромеда, Пегас, Овен, Трикутник, Риби, Персей, Ліра, Лебідь та Орел. Вони були відомі задовго до початку нашої ери та мають здебільшого міфологічне походження. Згадки про них можна зустріти у Біблії та творах античних авторів. Інша група сузір’їв уперше зустрічається нам в атласі зоряного неба, що був складений Йоганом Байєром

на початку XVII століття. Здебільшого в назвах тих сузір’їв утілено прагнення людства того часу — епохи Великих географічних відкриттів. Зокрема, це сузір’я Павича, Тукана, Журавля, Фенікса, Летючої Риби, Південної Гідри, Золотої Риби, Хамелеона, Райської Птиці, Південного Трикутника та Індіанця. Поступово заповнювалися білі плями на тлі південного зоряного неба, а також доповнювався список північних сузір’їв. Так, у відомому атласі польського астронома Гевелія, що був складений наприкінці XVII століття, знайдемо ще декілька сузір’їв: Жирафа, Муха, Єдиноріг, Голуб, Гончі Пси, Лисичка, Ящірка, Секстант, Малий Лев, Рись, Щит, Південна Корона. Передостанні корективи зробив у 1752 році відомий французький астроном Лакайль, що досліджував та активно спостерігав південне зоряне небо. Він доповнив «реєстр» сузір’їв новими назвами: Скульптор, Піч, Годинник, Сітка, Різець, Живописець, Жертовник, Компас, Насос, Октант, Циркуль, Телескоп, Мікроскоп, Столова Гора. До сучасного списку лишається долучити всього п’ять сузір’їв. Три з них — Корма, Кіль та Паруси — у прадавні часи були частинами одного великого сузір’я — небесного Корабля. Ще одне сузір’я — Змія — примітне тим, що на небі воно займає дві відокремлених одна від одної ділянки. І, нарешті, останнє сузір’я, що лежить у Південній півкулі зоряного неба, — це Косинець.

Для позначення яскравих зірок на зоряних картах та у відповідній літературі використовують букви грецького алфавіту та арабські цифри разом із назвою або абревіатурою відповідного сузір’я. Наприклад, Полярна зірка — Альфа Малої Ведмедиці (a UMi), 61 Лебедя (61 Cyg) тощо. Деякі зірки мають свої спеціальні позначення. Так, змінні зорі позначаються однією або двома великими латинськими літерами. Багато слабких зірок, на яких не вистачило букв та цифр у межах сотні, позначаються абревіатурою відповідного каталога та номером зірки в цьому каталозі (наприклад, HD 33218 — зірка номер 33218 із каталога Генрі Дрепера, SAO 77044 — зірка номер 77044 із каталога Смітсонівської астрофізичної обсерваторії тощо). Багато яскравих зірок, окрім позначень, мають також власні імена.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити