АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005
VIII
НЕБО, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
Зоряне небо України
У дні літніх канікул (червень — серпень)
Як це не парадоксально, але найсприятливіша для відпочинку та занять улюбленою справою пора — літо — є найгіршим періодом для астрономів. Звісно ж, це стосується лише спостережень зірок та туманних об’єктів. Чому — неважко зрозуміти. Короткі літні ночі майже не залишають астрономам шансів на темне небо над головою. Проте це буде тривати не так довго і вже наприкінці липня (а тим більше у серпні!) ви знову зможете насолоджуватися смолисто-чорним небом.
Вигляд зоряного неба 18 квітня о 22 годині за місцевим часом
Вигляд зоряного неба 18 квітня о 22 годині за місцевим часом
Першими на сутінковому небі з’являються зірки, що стали символом літа — Вега (Альфа Ліри), Денеб (Альфа Лебедя) та Альтаїр (Альфа Орла). Ці світила утворюють одну з найвідоміших фігур зоряного неба — так званий літній трикутник. Ці три сузір’я належать до тих, що мають давню історію та пов’язані з міфічними сюжетами. Також старовинними є сузір’я Геркулеса, Північної Корони, Козерога, Стрільця, Скорпіона, що теж мають міфічну історію. Деякі сузір’я (наприклад, Водолій, Змієносець, Дельфін) просто зображають відповідну тварину або людину. Є на літньому небі й сузір’я, запроваджені пізніше. Так, сузір’я Малого Коня вперше згадується у каталозі Гіппарха (II століття до н. е.), а сузір’я Лисички та Щита винайшов усе той же Гевелій наприкінці XVII століття.
Червень. Місяць, що дає нам найкоротші та найсвітліші ночі. Наприклад, на широті Харкова всю другу половину червня за астрономічними мірками взагалі не настає ніч, а тривають тільки сутінки. І все ж справжнім ентузіастам є чим помилуватися й на червневому небі. Уже добре знайомий нам Регул знаходиться прямо на заході, а саме сузір’я Лева вже починає поступово «занурюватися» за горизонт. Майже на півшляху до зеніту на північно- західному небі «висить» ківш Великої Ведмедиці. Північно-східну частину неба вінчають зірки літнього трикутника — Вега, Денеб та Альтаїр. Перша з них знаходиться найвище, Денеб — ближче до північного сходу. Альтаїр розташований майже на сході і є найнижчим серед трьох. Нижче та лівіше Альтаїра ви можете побачити маленький ромб сузір’я Дельфіна. Низько на півночі лежить літерою W Кассіопея. На південному сході низько над горизонтом сяє червоний Антарес, що позначає серце небесного Скорпіона. Вище у тій же частині неба, майже на меридіані, ви побачите вже знайомий вам Арктур — головну зірку сузір’я Волопаса. Низько на південно-західному небі «головує» Спіка.
Липень. Найпомітнішим сузір’ям північно-західної частини неба цієї пори, безперечно, є Велика Ведмедиця. Між нею та Малою Ведмедицею з північного заходу на північний схід йде величезне за своєю довжиною сузір’я Дракона. У липні — найсприятливіша пора для його спостереження, адже воно знаходиться найвище саме цього місяця. У північно-східній частині неба головує Денеб із сузір’я Лебедя, що в цей час помітно занурений в потойбічне сяйво Молочного Шляху. Зліва від Лебедя ви знайдете Цефея, трохи нижче — Кассіопею. Під Лебедем над північно-східним горизонтом починають сходити перші зірки Великого Квадрата Пегаса, що віщує прихід осені через кілька місяців. Низько над південно-східним горизонтом можна знайти сузір’я Стрільця. Коли ви дивитесь на це сузір’я, то спостерігаєте центр нашої Галактики. Тут хмари Молочного Шляху стають густішими та яскравішими і йдуть по всьому небу через сузір’я Орла, Лебедя та Кассіопеї. Аль- таїр лежить у південно-східній частині неба, майже над ним та значно вище — яскрава Вега. На заході можна спостерігати сузір’я Волопаса із Арктуром, а Північна Корона із Геркулесом знаходяться майже в зеніті. Антарес відмічає точку півдня, а над західним горизонтом уже сідають Лев та Діва. Між Дівою та Скорпіоном ви зможете знайти порівняно непримітне сузір’я Терезів.
Серпень. Велика Ведмедиця поступово спускається вниз на північному заході. Вега, головна зірка сузір’я Ліри, знаходиться майже у зеніті у тій же частині неба. Високо у північно-східній стороні лежить інша зірка літнього трикутника — Денеб. Майже під Лебедем зійшов Великий Квадрат Пегаса, з лівого кута якого у вигляді двох ланцюжків зірок бере свій початок сузір’я Андроме- ди. Якщо дивитися дуже прозорою темною ніччю, то можна помітити слабеньку пляму світла між тими двома ланцюжками: то є Велика Туманність Андромеди, найвіддаленіший об’єкт, що можна спостерігати неозброєним оком. Низько над північно-східним горизонтом тільки сходять зірки рятівника Андромеди — Персея. Це — вірна звістка того, що осінь уже майже на порозі. Альтаїр займає позицію на півшляху до зеніту у південно-східній частині неба. Під сузір’ям Орла знайдемо не дуже яскраві зірки, що утворюють трикутник Козерога. Над ними та трохи вліво до сходу знаходиться сузір’я Водолія. Скорпіон з Антаресом сідають низько над південно-західним горизонтом. Якщо ніч видалася досить темною, можна спробувати знайти фігуру Змієносця та обидві частини сузір’я Змії. Ця група не досить яскравих зірок займає велику південно-західну частину неба над Скорпіоном. Вище та вправо від Змієносця лежить Геркулес, а точно над південним горизонтом найвище за весь рік піднявся Стрілець.