АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005
VIII
НЕБО, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
Найцікавіші сузір’я нашого неба
Canis Major (Великий Пес)
Сузір’я Великого Пса було відоме з прадавніх часів. Від самого початку ця назва стосувалася головним чином Сіріуса — найяскравішої зірки сузір’я та всього земного зоряного неба. Міфологічні витоки назви цього сузір’я досить складні. Так, у греко-римській міфології майже кожний собака ототожнювався з цим сузір’ям. Разом із Малим Псом, що знаходиться поруч трохи вище, Великий Пес вважався мисливським собакою Оріона.
Ім’я Сіріус походить від грецького seirios, що означає «велика спека». Ця зірка відігравала дуже важливу роль у житті давніх єгиптян. Щорічний розлив Нілу припадав якраз на ту пору, коли на світанку починав сходити Сіріус. Повінь та підвищення родючості земель долини Нілу пов’язували з поверненням із мертвих муміфікованого бога Осіріса.
Зі спекотною погодою пов’язана ще одна історія цієї зірки. В одному з середньосхідних варіантів Сіріус носив ім’я Канікула. Він починав сходити саме тоді, коли, як правило, очікувалася найспекотніша погода. Схід Канікули знаменував період, коли через спеку припинялися заняття — звідси й пішло улюблене всіма слово канікули.
Сіріус — найяскравіша зірка на земному зоряному небі — є подвійною зіркою. Його компаньйон — білий карлик, що обертається навколо головної зірки з періодом близько 50 років. Часто його називають Щеня. Велика таємниця, що продовжує непокоїти сучасних астрономів, пов’язана з кольором Сіріуса. У стародавніх записах біля 2000 років тому збереглися свідчення про «червоний» та «мідний» відтінки цієї зірки, тоді як нині (а також і в записах тисячолітньої давності) він є білим із блакитним відтінком. Можливим поясненням цьому дивному факту може бути припущення, що дві тисячі років тому карлик-компаньйон був червоним гігантом. Проте така швидкість еволюції цієї зірки не здається реальною.
Серед об’єктів сузір’я Великого Пса слід перш за все відзначити розсіяне скупчення М41, що лежить за чотири градуси на південь від Сіріуса. Прозорої темної ночі його можна спостерігати навіть неозброєним оком як розмиту зірку 6-ї величини. Скупчення об’єднує близько 50 зірок 7-ї величини на ділянці неба, що наближається за площею до повного місячного диска.