АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005
VIII
НЕБО, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
Найцікавіші сузір’я нашого неба
Draco (Дракон)
Небесний Дракон репрезентував усіх драконів людської міфології, від Тіамат у міфах народів Месопотамії до монстра, якого вбив Святий Георгій. У всіх міфах дракон символізує анархію та хаос.
Можливо, витоки історії сузір’я Дракона знаходяться у вавилонських міфах. Богиня Тіамат відчувала загрозу своїй владі з боку нових богів і створила кількох чудовиськ, які мали допомогти їй боротися з ними, і, зрештою, сама обернулася на дракона. Мардук, вавилонський герой, переміг її, попросивши вітер сильно дмухнути у рот дракону. Тіамат розірвало на два шматки, один із яких став небом, а інший — землею. Напевне, похідним від цієї історії є і грецький міф про битву титанів із новими богами Олімпу. За іншими версіями небесний Дракон є втіленням того самого дракона, що наглядав за золотим руном, або того дракона, що беріг золоті яблука Гесперид, похід за якими був одним із дванадцятьох подвигів Геракла.
Для прадавніх індійців ця група зірок зображала крокодила, а в міфах давніх єгиптян вона фігурувала як крокодил або гіпопотам.
Через своє розташування у більшості північних регіонів сузір’я Дракона ніколи не заходить за горизонт. Головна зірка Дракона, Тубан (ім’я походить від арабської назви самого сузір’я), тільки нині є звичайною зорею майже 4-ї величини. Чотири тисячі років тому саме Тубан виконував роль Полярної зірки. Тому, наприклад, єгипетські храми були орієнтовані на Тубан.