АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005
VIII
НЕБО, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ
Найцікавіші сузір’я нашого неба
Pegasus (Пегас)
У греко-римській міфології Пегас був конем, що народився з крові Медузи Горгони. Коли Персей убивав Медузу, краплі її крові впали в море та змішалися з морською піною. Звідти вилетів кінь. Іноді вважають, що сам Посейдон, бог моря, був батьком Пегаса. На старовинних мапах Пегаса, як правило, зображали білим (колір морської піни) конем із крилами.
За однією з легенд, Пегас допомагав юнакові на ім’я Беллерофонт перемогти страшну Химеру — монстра з головою лева, тілом козла та хвостом дракона, що дихав вогнем. За допомогою Пегаса Беллерофонт убив Химеру та зробив ще немало корисних справ. Проте через свою вдачу Беллерофонт піддався гріхові зарозумілості та захотів, осідлавши Пегаса, дістатися Олімпу та приєднатися до богів. Розлючений Зевс послав овода, щоб той вкусив Пегаса.
Останній скинув Беллерофонта на Землю, де той і провів решту свого життя в блуканнях, скалічений та сліпий. А Пегас приєднався до богів на небі, де ми його тепер і бачимо.
Задовго до того моменту, як з’явилися ті легенди, ця група зірок була визнана давніми мешканцями Месопотамії зображенням коня. Якщо сьогодні сузір’я Пегаса прокреслює лише передню частину крилатого коня, то в давнину воно зображало його повністю. Існує думка, що коли було виділено Зодіак та з’явилося сузір’я Овна, частина зірок з сузір’їв Тельця та Пегаса стали частиною Овна. Саме тому Пегас і Телець тепер зображають тільки частини своїх тварин.
Пегас — відоме осіннє сузір’я, великий квадрат якого є своєрідним символом осіннього неба. Його головна зірка — Маркаб, що значить у перекладі з арабської «плече коня». У сузір’ї є дуже красиве та яскраве кульове зоряне скупчення М15, що легко спостерігати аматорськими телескопами.