АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005
IX
ПОДІЇ НА НЕБІ
Як великий митець, природа вміє і невеликими
засобами досягати великих ефектів.
Г. Гейне
Зоряне небо. Таке таємниче на перший погляд. Воно відкривається нам кожної ясної ночі, постає перед нашими очима новим, вражаючим та привабливим. Справді, небо — як і вогонь, вода — ніколи не буває однаковим.
Передбачити, для того щоб отримати максимум задоволення та користі; навчитися передбачати небесні події для того, щоб не бути застигнутим зненацька — цьому вчилося не одне покоління. Ми ж з вами лише зазнайомимося з тими подіями зоряного неба, що найчастіше привертають увагу аматорів астрономії. Цілком справедливим буде також сказати, що саме через ці події люди здебільшого і стають аматорами — бо завжди краще один раз побачити, ніж тисячу разів почути!
Сонячні затемнення
Ясний сонячний ранок. Рівна поверхня безкрайого поля залита сонцем. Аж раптом звірі починають гомоніти, зростає неспокій. Підіймається таємничий вітерець — що він несе цього разу? Потім прохолоднішає, і ви мимоволі відчуваєте: серед білого дня, при ясній погоді небо темнішає. Ви берете заздалегідь приготоване темне скло та спрямовуєте погляд на Сонце. Так! Уже досить велика щербинка на його боці каже: затемнення почалося! Проте ви добре знаєте: найголовніше ще попереду.
Ось ви вже помічаєте, як змінюються тіні, що відкидають незліченні кущі на вашому «спостережному посту». Вони ніби стали тисячами маленьких «відбитків» того, що відбувається там, у небі: тіні набули вигляду численних серпиків. Ще двадцять хвилин тому ви страждали від спраги, а тепер прохолодний вітерець грає у вашому волоссі.
Напруження зростає, і ось уже пішов відлік останніх двох хвилин. Найважливіше — нічого не пропустити. Ваша увага прикута до Сонця. Ось залишається зовсім невеличкий серпик — його можна спостерігати навіть неозброєним оком, без фільтра. Найцікавіше — за хвилину до повної фази. Спочатку — «чотки Бейлі». Це — один із доказів того, що поверхня Місяця досить нерівна. Останні промені Сонця пробиваються крізь гори та кратери Місяця, утворюючи ланцюг із яскравих «чоток». За ними — «діамантова каблучка». Це коли Місяць закриває Сонце майже повністю, проте залишається світіння навколо темної кулі — «каблучка» — та яскравий шматок денної зірки — «діамант» — ніби на прощання.
Хід повного сонячного затемнення
Якщо ви все ж таки зможете відірвати свій погляд від неба в ці останні секунди, ви будете мати змогу побачити ще одну вражаючу картину. Від самого горизонту з величезною швидкістю до вас наближається... тінь Місяця! Вона просувається долиною з заходу, і з нею надходять сутінки. На небі з’являються найяскравіші зірки та планети, а навколо Сонця можна побачити сонячну корону. Так починається феєричне видовище — повне сонячне затемнення.
Деякі філософи кажуть, що життя людства — це історія збігів. Якщо це дійсно так, то збіг, про який піде мова, напевне, один із найдивовижніших. Сонячні затемнення, особливо їхню повну фазу, здавна схильні були приписувати могутнім божественним силам. Історично відомо, що навіть війська половців та князя Ігоря були свого часу зупинені повним сонячним затемненням — передвісником нещастя.
Що ж таке сонячне затемнення, чому саме ми маємо змогу його спостерігати та про який збіг мова?
Сонячне затемнення — це коли Місяць стає на шляху сонячному світлу та частково або повністю закриває Сонце від земного спостерігача. Це може трапитися тільки у фазі нового Місяця. Адже для того, щоб сталося затемнення, Місяць повинен стати між Землею та Сонцем. Проте, звичайно, це трапляється не кожного нового Місяця. Для цього необхідна ще одна важлива умова: Сонце, Місяць та Земля повинні утворити пряму лінію.
У ході сонячного затемнення, як і будь-якого іншого явища, що описується теорією затемнень (а ми скоро дізнаємося, що їх не так уже й мало!), виділяють чотири особливі моменти, що називаються контактами. Перший контакт — це коли Місяць уперше «торкається» Сонця на нашому небі. Момент першого контакту, власне, і є початком затемнення. Другий контакт позначає початок повної фази — коли Місяць повністю закриває Сонце. Третій контакт настає тоді, коли Місяць починає сходити з Сонця, вказуючи на закінчення повної фази. Нарешті, четвертий контакт буде останнім «торканням» Сонця і Місяця аж до наступного затемнення. З четвертим контактом затемнення закінчується. Звичайно, для часткових сонячних затемнень другий та третій контакти будуть відсутніми.
Проте сонячне затемнення не виглядало б таким видовищним, якби не одна деталь. Справа в тому, що, як ви, можливо, помітили, Сонце і Місяць на нашому земному небі мають майже однакові видимі розміри. Так, Місяць, що приблизно у 400 разів менший за Сонце, знаходиться майже у 400 разів ближче до нас, ніж наша денна зірка!
-
«Чотки Бейлі» під час повного сонячного затемнення 11 серпня 1999року. Фото: Фред Еспенак
«Діамантова каблучка» під час повного сонячного затемнення 21 червня 2001року
Напевне, повне сонячне затемнення можна назвати найвидовищнішим астрономічним явищем. Принаймні така в них велика популярність серед людей. Видовищнішим може стати хіба що падіння астероїда на Землю — та хто ж забажає такого «шоу»?
Звичайно, не кожній людині хоч один раз у житті пощастило стати свідком повного сонячного затемнення. Справа не в тому, що вони є дуже рідкісними — повне сонячне затемнення трапляється, як мінімум, кожного року, а найчастіше — кілька разів на рік. Проте шлях місячної тіні земною поверхнею настільки вузький, що на певному місці повне сонячне затемнення може не повторюватися століттями! Хоча трапляються на Землі такі «щасливі» місця, де повну фазу сонячного затемнення можна досить короткий термін спостерігати кілька разів. Так, наприклад, у російському Горно-Алтайську можна буде побачити повне сонячне затемнення у 2006 та у 2008 роках!
Серед аматорів астрономії — завзятих спостерігачів повних сонячних затемнень — є навіть елітний клуб найдосвідченіших. Це так званий «клуб тисячі секунд», що згуртовує найуспішніших «мисливців за затемненнями», на рахунку яких щонайменше 16 хвилин і 40 секунд сумарної повної фази сонячного затемнення — тобто загалом 1000 секунд!
Спостереження повних сонячних затемнень становить, окрім естетичного, і науковий інтерес. Так, тільки в моменти повної фази вчені отримують можливість досліджувати структуру та інші важливі характеристики сонячної корони. Таким чином, вони мають змогу краще вивчити особливості проявів активності нашої денної зірки. Крім того, за допомогою саме повного сонячного затемнення було доведено той факт, що світло може бути заломленим не тільки лінзою, а й гравітаційним полем. Протягом кількох затемнень зовсім поряд із Сонцем спостерігалися зірки, які насправді повинні були бути закритими від спостерігача сонячним диском. Так було отримано експериментальну основу вже відомого нам з вами ефекту гравітаційного лінзування.
Взаємне розташування Сонця, Місяця та Землі під час сонячного затемнення
Теоретично повна фаза сонячного затемнення, яке можна спостерігати на Землі, може займати весь час самого затемнення, тобто максимум 7 хвилин та 31 секунду. Практично, проте, таких тривалих затемнень не зареєстровано.
Найтривалішою повною фазою затемнення у недавньому минулому було затемнення 20 червня 1955 року. Його спостерігали на Філіппінських островах, а повна фаза тривала 7 хвилин 8 секунд! У майбутньому найтриваліше затемнення відбудеться 5 липня 2168 року, коли повна фаза буде тривати 7 хвилин 28 секунд!
Часткові сонячні затемнення хоча й менш видовищні, проте теж є дуже красивими. Вонитрапляються частіше, і ви маєте гарні шанси стати спостерігачем щонайменше кількох із них. Звичайно, до таких спостережень слід заздалегідь добре підготуватися. Наприклад, при організації експедиції у смугу повної фази нерідко проводять і «репетиції» затемнення, щоб перевірити готовність апаратури та злагодженість роботи спостерігачів.
У найближчому майбутньому спостерігачі України зможуть насолоджуватися тільки частковими фазами сонячних затемнень: З жовтня 2005 року (максимальна фаза близько 25%), 29 березня 2006 року (77%), 1 серпня 2008 року (45%) та 15 січня 2010 року (близько 1%). Всі фази наведено для міста Харкова. За детальнішою інформацією звертайтеся до відповідного «Астрономічного календаря» або до найближчої астрономічної організації. Найближче до України смуга повної фази пройде у 2006 році, і вже зараз розпочато роботу з підготовки відповідної експедиції.
Щоб такі спостереження залишили в вас тільки приємні враження, треба усвідомити головне правило безпеки: ніколи не використовувати оптичні засоби без спеціальних фільтрів! Спостерігати Сонце, навіть частково затемнене, крізь незахищений бінокль, підзорну трубу або телескоп небезпечно для ваших очей!