АСТРОНОМІЯ - ДИТЯЧА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ - ФОЛІО 2005

IX

ПОДІЇ НА НЕБІ

Місячні затемнення

Кожне затемнення — це завжди красиве видовище, що трапляється не дуже часто і залишає безліч позитивних емоцій та вражень. Місячні затемнення — не виняток. Давайте спробуємо уявити собі наші спостереження.

Місячні затемнення трапляються тоді, коли Земля закриває Місяць від Сонця. На відміну від сонячних, місячні затемнення можуть траплятися таким чином тільки при повному Місяці — коли Сонце, Земля та Місяць знову ж таки вишикуються в одну лінію. Так, наш природний супутник опиняється в тіні нашої планети, і ми майже не маємо змоги його спостерігати. «Майже» ми кажемо тому, що насправді, на відміну від Сонця, Місяць не зникає з неба зовсім. Через те, що Земля має атмосферу, на Місяць усе ж таки попадають сонячні промені, що були розсіяні земним повітрям.

image146

Взаємне розташування Сонця, Місяця та Землі під час місячного затемнення

Ви дуже добре знаєте (а якщо ні — то маєте змогу переконатися), що атмосфера краще за все розсіює блакитні та сині промені. Саме через це наше небо і має блакитний колір. Найкраще повітря пропускає червоні промені, які й мають змогу потім «дістатися» поверхні Місяця. З цієї самої причини під час повного затемнення Місяць набуває забарвлення різноманітних відтінків червоного.

Як і у випадку сонячних, розрізняють часткові та повні місячні затемнення. Проте повні місячні затемнення на певному місці можна спостерігати значно частіше, і це дуже легко пояснюється. Справа в тому, що у випадку сонячних затемнень Місяць, відки- даючи тінь на Землю, майже в чотири рази менший за нашу планету. Таким чином, смуги тіні (де спостерігаємо повну фазу) та півтіні (у якій маємо змогу побачити тільки часткове затемнення) на поверхні Землі є досить вузькими. У випадку місячного затемнення все навпаки: Земля відкидає тінь на Місяць. Тобто півтінь та тінь Землі є досить великими, щоб зробити можливим спостереження повних фаз місячного затемнення на всій нічній півкулі Землі.

Через те, що Місяць активно підсвітлюється променями, розсіяними в атмосфері Землі, ми не маємо змоги неозброєним оком побачити зміни, що відбуваються під час «занурення» Місяця у земну півтінь. Таке затемнення астрономи називають півтіньовим, і спостерігати його можна лише за допомогою чутливих приладів (або фотографічно).

Коли ж Місяць потрапляє в земну тінь, починаються часткові фази тіньового місячного затемнення. Як і у випадку з Сонцем, початком затемнення є перший контакт — тінь Землі вперше «торкається» поверхні Місяця. Другим контактом є «торкання» тінню протилежного краю місячного диска — ним розпочинається повна фаза затемнення. Закінчується повна фаза третім контактом, а четвертий контакт знаменує повний вихід Місяця з земної тіні. Земна тінь значно більша за місячну, а Місяць у діаметрі вдвічі менший за Землю, тому повна фаза місячного затемнення може тривати майже дві години!

image147

Часткова фаза повного тіньового місячного затемнення 9листопада 2003року.

Фото: Дмитро Маколкін

Отже, основною ознакою місячного затемнення є зміна кольору Місяця. Це справді дуже красиве видовище! Коли розпочинається часткова фаза, Місяць поступово стає трохи рожевим, спочатку від краю, потім це забарвлення розповсюджується на весь диск, стає густішим і змінює відтінок. Узагалі, важко буде згадати два однакові затемнення: кожне з них буде характеризуватися своїм унікальним відтінком, своєю неповторною кольоровою гамою — від світло-цегляного до насиченого криваво-червоного, що іноді межує з сірим або навіть майже чорним.

Окрім естетичного задоволення, яке ви отримуєте під час спостереження гри відтінків у ході місячного затемнення, для астрономів важливі результати, які матимуть науковий інтерес. Так, за кольорами та динамікою їхньої зміни можна судити про сонячну активність, а найголовніше — про стан нашої атмосфери. Тобто, спостерігаючи місячні затемнення, ми можемо вивчати атмосферу Землі та стежити як за її фізичними характеристиками, так і за екологічною ситуацією — забрудненням тощо.

Окрім спостережень самого Місяця, цікавим може видатися спостереження тих об’єктів, що знаходяться в момент затемнення у безпосередній близькості від нього. Справа в тому, що за звичайних умов місячне світло є дуже яскравим, й це заважає спостереженню навіть досить помітних астрономічних об’єктів. Під час повного затемнення астрономи мають змогу спостерігати, наприклад, покриття Місяцем досить слабких зірок тощо. Та детальніше про це поговоримо пізніше.

Таємниче зникнення Місяця.

Добре відомо, що протягом місячного затемнення наш супутник не «зникає» з неба, а тільки забарвлюється у різноманітні відтінки червоного кольору. Проте одного разу сталася таємнича пригода. Під час спостережень повного місячного затемнення 25 червня 1983 року свідки з усього світу переконалися: Місяць просто «зник» у них на очах! «Це було найстрашніше затемнення в моєму житті, — говорив один із американських аматорів астрономії, відомий спостерігач затемнень. — Ми просто не уявляли собі, що трапилося!» Насправді наш супутник нікуди не зникав, а відповідальним за таємничий «інцидент» виявився зовсім земний об’єкт — вулкан Панатубо, сильне виверження якого відбулося за два тижні до затемнення. Через виверження до атмосфери потрапило стільки пилу, що крізь нього не змогло пройти навіть червоне проміння. Тож Місяць залишився зовсім без «підсвічування»!

Опис затемнення за кольоровою шкалою Данжона

Бал

Опис

0

Затемнення дуже темне. Усередині повної фази Місяць ледве помітний на тлі зоряного неба.

1

Затемнення темне. Місяць має сіро-коричневий колір, деталі поверхні важко розрізняються.

2

Темно-червоні відтінки іржі. Присутня темна зона у центрі місячного диска, краї його більш світлі.

3

Цегляно-червоний колір, краї тіні жовтуваті, більш яскраві.

4

Яскраві жовтогарячі, мідні кольори. Яскрава, з блакитним відтінком, межа тіні.

Дуже цікаво під час місячного затемнення звернути також увагу на зміни кольорів окремих ділянок місячної поверхні. Для оцінки відтінків забарвлення поверхні Місяця, а також його окремих ділянок розроблено так звану шкалу Данжона. Хоча цю шкалу і не можна назвати цілком об’єктивною, вона стала дуже важливим кроком до стандартизації великих обсягів аматорських спостережних даних з усього світу. Спробуйте скористатися нею під час наступного затемнення — спочатку це може бути тільки гра!

Найближчі тіньові місячні затемнення, які можна буде спостерігати на території України, відбудуться 28 жовтня 2004 року (повне, доступний спостереженням початок затемнення); 7 вересня

2006 року (часткове, максимальна фаза близько 19%); 3/4 березня

2007 року (повне, спостерігатиметься повністю); 21 лютого

2008 року (повне, доступний спостереженням початок затемнення); 16 серпня 2008 року (часткове, максимальна фаза близько 81%) та 31 грудня 2009 року (часткове, максимальна фаза близько 8%).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити