АСТРОНОМІЯ - Навчальний посібник для профільної школи 2017

Частина 3. Космософія

Розділ І. Коротка історія астрономії

Тема 1.2. Розвиток астрономічної науки в Україні

§ 7. Астрономія в Україні у XV —XVIII ст.

Вступ

Астрономічна освіта й астрологічні запити — основні мотиви поширення астрономічних знань в українських землях протягом XV — XVLQ століть.

Цілі вивчення § 7

Вивчивши матеріал цього параграфа, Ви будете:

• знати й розуміти причини викладання астрономії у братських школах та в Києво- Могилянській академії;

• уміти будувати усну чи письмову розповідь на тему викладання астрономії у братських школах та в Києво-Могилянській академії;

• оцінювати рівень викладання астрономії у братських школах та в Києво-Могилянській академії.

Потрібно повторити матеріал з курсу історії України про добу Київської Русі, а також п. 3. «Астрономічні знання в середньовічній Європі» § 3 цієї частини посібника.

Методичні поради щодо опанування навчального матеріалу

Зверніть увагу на те, що астрономічні знання набули поширення в Україні впродовж XV— ХУПІ ст., найперше через те, що астрономію вивчали в школах і академіях. Це була європейська традиція того часу, яку доволі успішно наслідували в Україні. Щоб повною мірою опанувати матеріал параграфа, радимо додатково ознайомитися з історією Острозької та Києво- Могилянської академій, біографіями Івана Борецького, П. Могили, Т. Прокоповича.

Пояснювальний текст

Відтинок часу з другої половини ХVІ ст. та першу половину ХVΠ ст. історики називають першим українським національно-культурним відродженням, або блискучою й величною епохою в історії України. Тоді відбувся ніколи раніше небувалий розквіт культури. Саме в цей період в Україні почали друкувати книги (1574) та відкривати навчальні заклади, зокрема Острозьку академію (1577) та Києво-Могилянськау колегію (1632).

Загалом упродовж ХУ ст. — першої третини ХVШ ст. астрономічна думка в Україні еволюціонувала від примітивних візантійських вчень про плоску Землю, через поступове засвоєння античних вчень Аристотеля і Птоломея про кулясту форму небесних світил та про їх геоцентричне положення, — аж до сприйняття й утвердження геліоцентричного вчення.

п. 1. Астрономічна освіта та поширення астрономічних знань. Заснування навчальних закладів спонукало до появи книжок, зокрема й астрономічного змісту, які використовували як підручники. Ректор Острозької академії Герасим Смотрицький видав (1587) працю «Календар римський новий», присвячену питанням астрономії. Комета 1618 р., появу якої зафіксовано в Київському літописі, надихнула Мелетія Смотрицького підготувати рукописний твір про ці небесні тіла. Автор був ерудованою людиною, тому докладно виклав астрономічні, а надто астрологічні, уявлення того часу.

Загалом астрологія з ХУ ст. набула суттєвого поширення серед освіченого прошарку українства, особливо панівної верхівки. Відомо, наприклад, що астрологію дуже привітно сприймали при дворі київських князів Олельковичів у середині XV ст. Таке явище було притаманне для Європи в цілому. Протягом XV—XVII ст. астрологія посідала центральне місце у світогляді освічених європейців, справляючи визначальний вплив на розвиток культури. Та

оскільки тоді астрологію й астрономію сприймали переважно як єдину науку, існував суттєвий інтерес і до астрономічного знання.

На українських землях у другій половині ХVІ ст. була поширена література астрономічного та астрологічною змісту, що походила із Західної Європи. Перша причина цьому — астрономія була обов’язковим предметом у тогочасних українських школах. Тому, наприклад, бібліотека Острозької академії мала книги «Космографія» (1564), «Фізика і сферика» (1593), «Астрономічний календар на 1506 рік». Друга причина — інтерес до астрології (як і до окультних наук загалом), яка в ті часи була тісно переплетена з астрономічними знаннями.

А український переклад книжки Йоанна Сакробоско «Космографія» (назва в оригіналі «Tractatus de sphera») було видано ще раніше — у другій половині XV ст. Автор виклав вчення про світобудову в уявленнях Птолемея й Аристотеля. Книжка була основним астрономічним твором не лише в Україні, але й у всій Європі аж до кінця XVI ст.

Наприкінці XVI ст. було укладено Холмський збірник (автор-укладач невідомий), що містив твори астрономічного й астрологічного змісту. Окрім «Космографії» Сакробоско та статтей пізнішого походження, він вміщував переклад однієї з астрологічних праць видатного українського вченого XV ст. Юрія Дрогобича (Котермака).

На межі XVI—XVII ст. українською було перекладено книгу енциклопедичного змісту «Луцідарій» («Світильник»). Вона вміщувала астрономічні відомості про будову світу (кулясту Землю, планети аж по Сатурн, сонячні й місячні затемнення тощо), згідно з уявленнями Птолемея й Аристотеля, у формі діалога: вчитель відповідав на запитання учня. Така подача матеріалу добре пасувала до шкільного навчання.

Водночас, а надто в монастирях, була популярною праця візантійського книжника VI ст. Козьми Індикоплова «Християнська топографія», в якій він заперечував кулястість Землі. Тобто в Україні впродовж XV—XVI ст. були поширені два варіанти астрономічного знання, що спиралися на геоцентричну систему світу, але мали суттєві розбіжності щодо будови Землі й «облаштування» неба. Прихильники першого варіанту дотримувалися вчення Птолемея й Аристотеля про сферичну Землю та небесні сфери, що забезпечують рух планет. Прихильники другого були адептами візантійських церковних уявлень про плоску Землю й небесні світила, рухомі ангелами.

З кінця XVI ст. й особливо в першій половині XVII ст. в Україні стало поширюватись геліоцентричне вчення Коперника. В Острозькій школі працювали викладачі, які здобували освіту в Падуанському університеті й слухали лекції Ґалілео Ґалілея. З передовими ідеями європейської астрономії були обізнані професори Львівської братської школи. Наприклад, Стефан Зизаній, один з провідних викладачів цієї школи, відкрито висловлював і обстоював (1596) ідею про множинність і нескінченність світів у Всесвіті.

Спершу вчення Коперника в Україні, як і в Західній Європі, сприймали на тлі традиційної геоцентричної моделі світу дуже критично. Але воно поступово проникло в навчальні програми з астрономії й завоювало собі право на існування в українській астрономічній думці XVII ст. Це виразно показує наукова практика Києво-Могилянської колегії.

п. 2. Викладання астрономії в Києво-Могилянській академії. Відомі просвітителі Іов Борецький і Петро Могила 1615 р. організували Київську братську школу. На її підставі, а також на підставі Лаврської школи, 1632 р. було організовано Києво-братську колегію, яку невдовзі стали називати Києво-Могилянською. 1701 р. цей навчальний заклад став академією.

Як і освітні заклади вищого рівня, створені раніше в інших містах України, Києво- Могилянська академія наслідувала європейські освітні традиції. Основою науково-освітнього процесу було вивчення семи вільних мистецтв (artes liberales), або, як їх тоді називали в Україні, «сім наук визволених». До них належали науки тривіуму — граматика, риторика, логіка та квадривіуму — арифметика, геометрія, музика, астрономія.

Ректор Києво-Могилянської колегії Інокентій Ґізель у 1646— 1647 рр. у курсі філософії виклав систему Коперника. Хоча викладач мав критичне ставлення до таких уявлень, адже вони суперечили Святому Письму, але вважав за потребу ознайомити з ними студентів. Мабуть він гадав, що це розширить їхню широкоглядність і спонукає до пошуків наукової істини.

У другій половині XVII ст. в Києво-Могилянській колегії виклад геоцентричної та геліоцентричної системи світу відбувався паралельно, але поступово система Коперника завойовувала дедалі більше прихильників і серед викладачів, і серед студентів. Упродовж 1705—1716 рр. курс природничих наук (астрономія, фізика, математика й логіка) під назвою «Трактат з фізики» в Києво-Могилянській академії читав Теофан Прокопович (1681— 1736). Він не лише пояснював світобудову на підставі поглядів Коперника, але й посилався на дослідження Ґ. Ґалілея — розповідав студентам про телескопічні відкриття супутників Юпітера, фаз Венери, плям на Сонці, рельєфу Місяця. Окрім цього, Т. Прокопович указував на те, що доктор медицини й математик М. Коперник розробив свою систему, сприйнявши давні погляди Аристарха Самоського і Філолая, та прагнув обґрунтувати її переконливими доказами.

Загалом вихідці з Києво-Могилянської колегії вже з першої половини XVII ст. поширювали геліоцентричні уявлення про світобудову не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Наприклад, Єпіфаній Славинецький, професор Києво-Могилянської колегії в 40-х рр. XVII ст., 1649 р. переїхав з культурною місією до Москви і разом з іншим киянином, Арсенієм Сатановським, переклав і видав там (1655—1677) космологічну працю Йоганна Блеу «Theatrum orbis terrarum» (Амстердам, 1645). Цей твір, що в перекладі мав назву «Зерцало всієї вселенної ...», не лише об’єктивно, а й прихильно подавав систему Коперника.

Навчальне завдання

• Поясніть роль астрології в утвердженні астрономічних знань в Україні протягом XV—XVII ст. Висновки

Протягом ХV ст. — першої третини ХУТТТ ст. астрономічна думка в Україні еволюціонувала від примітивного вчення про плоску Землю до сприйняття й утвердження геліоцентричної системи світу.

Запитання для самоперевірки

1. Що стимулювало появу на межі XVT—XVII століть в Україні книжок астрономічного змісту?

2. Назвіть 1—2 назви книжок астрономічного змісту, видані в Україні протягом XV—XVII ст.

3. У чому полягала відмінність змісту книжок «Космографія» Йоанна Сакробоско і «Християнська топографія» Козьми Тндикоплова?

4. Назвіть «сім наук визволених».

5. Назвіть 1—2 прізвища професорів Києво-Могилянській академії, які в своїх лекціях викладали геліоцентричну систему світу.

Додаткові та цитовані джерела інформації до § 7

• Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, 2014. — 767 с. (http://www.iapmm.lviv.ua/12/ukr_sky/ukr_sky-1/index.html).

• Українське небо 2. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг.ред. О. Петрука. — Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України, 2016. — 669 с. (http://www.iapmm.lviv.ua/12/ukr_sky/ukr_sky-2/index.html)

За результатами вивчення § 7 Ви маєте:

знати й розуміти

причини викладання астрономії у братських школах та в Києво- Могилянській академії.

уміти

будувати усну чи письмову розповідь на тему викладання астрономії у братських школах та в Києво-Могилянській академії.

оцінювати

рівень викладання астрономії у братських школах та в Києво- Могилянській академії.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити