АСТРОНОМІЯ - Навчальний посібник для профільної школи 2017

Частина 3. Космософія

Розділ ІІ. Астрономічні знання, наукова картина світу й світогляд

Тема 2.2. Астрономічні знання й світогляд

§ 12. Астрономія і світогляд

Вступ

Наука збагачує не лише розум, але й те, що лежить за межею її пізнання — душу і серце людини. Це відображається в її світогляді. Щоправда, ще далеко не всі земляни сповідують науковий світогляд, ще є багато прихильників, наприклад, астрології.

Цілі вивчення § 12

Вивчивши матеріал цього параграфа, Ви будете:

• знати й розуміти роль астрономічних знань в структурі світогляду, причини зародження та існування астрології; відмінності між астрономією й астрологією;

• уміти будувати усну чи письмову розповіді на теми астрономія і світогляд, астрологія як марновірство;

• оцінювати значення астрономічних знань для світогляду, ненауковий характер астрології.

Актуалізація раніше набутих знань / компетентностей

Потрібно повторити матеріал § 10 та § 11 ч. з цього посібника.

Астрономічні знання є складовою частиною світогляду практично кожної людини, адже навіть малоосвічений індивід може спостерігати небесні світила, має певний досвід щодо їх упливу на перебіг процесів на поверхні Землі (зміна дня і ночі, сезонів року тощо). Щоб отримати уявлення про роль астрономічних знань у світогляді, треба зрозуміти, що таке світогляд. Для цього, можливо, треба буде звернутися до додаткових джерел інформації. Хоча нині наука є доволі поширеною, але багато людей мають світогляд, що не спирається на науку. Прикладом не наукових уявлень є астрологія. З матеріалу цього параграфа ви маєте зрозуміти причини її виникнення та стійкого існування упродовж тисячоліть, зокрема, і в наші дні.

Пояснювальний текст

Наукова картина світу (§ 11, ч. 3) в структурі світогляду сучасної людини мала б домінувати, бо раз наука спрямована на вивчення об’єктивних законів розвитку Всесвіту, то НКС — широка панорама знань про природу і людство, що містить найважливіші теорії, гіпотези і факти, — претендує на те, щоб бути ядром світогляду. Але це не завжди так. Світогляд людини може формуватись не лише на підставі НКС, а й на підставі міфічних, релігійних чи навіть антинаукових уявлень.

п. 1. Астрономія і світогляд. Систему принципів, поглядів, цінностей, ідеалів і переконань, що визначають як загальне розуміння світу та відношення до нього, так і життєві позиції, програми діяльності людей, називають світоглядом. Базовий носій світогляду — окрема людина, індивід, але він також притаманний певним соціальним, професійним групам, релігійним і національним спільнотам і суспільству в цілому.

У складі світогляду вирізняють такі якісно різні елементи, як знання й переконання. Знання — це переважно змістовий компонент світогляду, а переконання дають йому ціннісне наповнення, визначаючи етичне й емоційне ставлення як до знань, так і до реальності. З’ясовано, що не вся сукупність знань, якими володіє людина, входить до складу її світогляду, а тільки найважливіша для індивіда їх частина — та, що лежить в основі його пізнання.

З історії розвитку людства відомо, що форми світогляду змінювалися: спершу основою світогляду був міф (§ 14, ч. 3), потім релігія, а з XVII ст. й до нашого часу істотну роль у формуванні світогляду відіграє наука. Хоча окремі міфологічні елементи досі зберігають вплив на свідомість людей (§ 13, ч. 3), а релігія, як для багатьох людей, так і соціальних груп, лишається нині основою їхнього світогляду.

Тобто нині формування світогляду людини та його зміни (що триває впродовж усього її життя) відбуваються головно на тлі трьох чинників: традицій (пам’ять про далеке минуле свого

народу) і міфів, релігії та науки. Остання дає людині знання про природні процеси, її місце у Всесвіті та її вплив на довкілля. Отже, наукові знання в якості джерела світогляду визначають те, як людина розуміє світ, тобто її світорозуміння, що є важливою складовою світогляду. Її називають інтелектуальною складовою світогляду.

Але існує й інша складова — емоційна, яку позначають поняттями «світовідчуття» і «світосприйняття». У цій діаді понять первинний елемент — світовідчуття, бо він відповідає за прямий контакт людини зі світом. Цей контакт зазвичай є динамічним, а його характерна особливість — розмаїття відчуттів і настроїв. Натомість світосприйняття — це образи і уявлення, які цілісно відображають ситуації і події життя людини. Світосприйняття окремої людини сильно залежить від її вподобань і формується на основі різних джерел (природа, мистецтво, спілкування тощо).

Як розуміння світу, так і його світосприйняття еволюціонують, розвиваються разом з розширенням знань про довкілля та збагаченням досвіду людини.

Астрономія, як наука про небесні тіла та Всесвіт у цілому, від самого свого початку, тобто з сивої давнини, впливала на світогляд людини. Її знання, як і міфологічні та релігійні уявлення, допомагали людині відповідати на засадничі запитання про сенс її існування, місце в світі та світобудову загалом. Суть тривалої боротьби між релігією і наукою зводилася до того, що вони по-різному давали людині відповіді на ці вічні запитання.

Нинішня астрономія, вивчаючи будову Всесвіту, походження планет, зокрема й Землі, зір і галактик вирішує проблеми, що належать до фундаментальних у природознавства. Їх дослідження має не лише наукове, але і світоглядне значення, бо сприяє з’ясуванню місця людини і людства у світобудові, розумінню взаємозв’язку між еволюцією матерії у Всесвіті й виникненням життя. Результати цих досліджень трансформуються в такі важливі категорії, як наукова картина світу та науковий світогляд.

п. 2. Астрологія як марновірство і як культурний феномен. Астрологія має таке ж давнє походження, як і астрономія. Здобуваючи перші астрономічні знання і використовуючи їх у практичній діяльності, людина намагалася знайти глибші зв’язки між небесними світилами і явищами та подіями, що відбуваються на Землі. Інтуїтивно відчуваючи зв’язок земного й небесного, люди прагнули не лише його зрозуміти, але і використати для облаштування свого життя. Щось на зразок того, як вони використовували фази Місяця для лічби часу.

Але щоб використовувати небесні світила чи особливі їх положення на небесній сфері для пояснення подій земного життя, треба було розглядати їх не лише як природні об’єкти, але перетворити їх у небесні символи. Якщо планета Венера — це символ краси і любові, то в неї треба шукати допомоги у вирішенні, наприклад, питання одруження. І такі астрологічні символи виникли у всіх стародавніх цивілізаціях Землі. Як система поглядів про вплив небесних знаків на земні події, астрологія набула поширення у Вавилоні та Стародавньому Єгипті ще в IV—III тис. до н.е.

Оскільки всі планети упродовж року рухаються вздовж екліптики і проходять через зодіакальні сузір’я, то кожному з них також був наданий відповідний символ — знак Зодіаку. Астрологічні уявлення про якусь певну планету та знак Зодіаку, в якому вона містилась на момент народження людини, а також про взаємні положення інших планет, Сонця і Місяця, поєднує в собі гороскоп. З його допомогою, начебто, можна пророкувати певні події в житті людини. Оскільки астрономічні знання здавна допомагали в земних справах, тобто до них була цілковита довіра навіть серед пересічних людей, то і до астрологічних «знань» було таке ж ставлення. Тим паче, що люди завжди хотіли знати і завбачати своє майбутнє. Астрологія, яка обіцяла таку можливість, знайшла підтримку серед багатих і впливових людей.

Захоплення астрологією, потреба складати гороскопи, вимагали астрономічних спостережень. Результатом цих спостережень стало визначення точних положень планет, Місяця, Сонця на небесній сфері в той чи інший період, визначення координат зір у зодіакальних сузір’їх тощо. Пошуки небесних символів для завбачення подій на Землі сприяли розвитку астрономії. І це було єдиною справжньою користю від астрології.

Коли виникли монотеїстичні релігії (юдаїзм, християнство, мусульманство), астрологію було визнано ними як єресь. Це, щоправда, не завадило поширенню астрології. Наприклад, в Середньовічній Європі її активно культивували в XV—XVII ст. Знаменитий Тихо Браге був не лише відомим астрономом-спостерігачем, але й палким прихильником астрології. Гороскопи для можновладців складав Йоганн Кеплер. Але якщо перший част виконував астрономічні спостереження з астрологічною метою, то другий в такий спосіб заробляв на життя. В часи Т. Браге і Й. Кеплера, як і раніше, науку про зорі та зоряне небо, тобто астрономію, часто поєднували з астрологічною практикою, медициною. Зв’язок астрології з лікувальною практикою зумовлювало уявлення про те, що небесні світила і зодіакальні знаки пов’язані з тілом людини та його внутрішніми органами.

Лише у XVIII ст., коли зріс культурний і освітній рівень людей і стала прояснюватись природничо-наукова картини світу, астрологія визнали в європейських країнах як псевдонауку. Тобто всі узагальнення щодо небесних світил та їхнього впливу на Землю, які колись зробила астрологія, не знайшли підтвердження в науці — ні в астрономії, ні в фізиці, ні в медицині. Астрологія — не наука, бо не може пояснити своїх основ, які незмінно використовує вже кілька тисячоліть поспіль. Хоча нічого незмінного, окрім законів природи, в нашому світі немає. Наприклад знаки Зодіаку, які були «прив’язані» астрологами до цілком певних сузір’їв на зоряному небі, вже давно втратили цей зв’язок через явище прецесії. Згадаймо, суть прецесії полягає в тому, що вісь Землі здійснює прецесійний рух з періодом 25 800 років. Це спричиняє повільне (зі швидкістю 50,26" на рік) пересування точки весняного рівнодення назустріч видимому річному руху Сонця по екліптиці.

п. 3. Астрологія в сучасному світі. Фізичне й духовне здоров’я кожної людини значною мірою визначає довкілля. Але ці зв’язки дуже складні, тому навіть у сучасну пору ще мало вивчені наукою. Немає жодних доказів про залежність долі людини від знаку Зодіаку чи конфігурації планет на зоряному небі. Наука цього ще не з’ясувала, тобто астрологія, що намагається ці речі нав’язувати людству впродовж кількох тисяч років, будує свої висновки на давніх вигадках.

Були неодноразові намагання підтвердити астрологічні прогнози. Це робили як окремі астрологи, так і неупереджені дослідники. Наприклад, американський фізик Дж. Мак-Джерві намагався виявити закономірності в схильності людей до професії зважаючи на їхні знаки Зодіаку. За цим критерієм він вивчив розподіл дат народження 17 тис. науковців і 6 тис. політичних діячів і з’ясував, що розподіл випадковий, і збіг відсутній.

Прихильники астрології інколи вказують на результати, отримані французьким астрологом Мішелем Гокленом, з освітою психолога . Але його статистичні дослідження не виявили зв’язку між характером і діяльністю людини та її астрологічними характеристиками. Єдине, що на думку Гоклена йому вдалося виявити — якісь натяки на зв’язок моменту (години і хвилини) народження людини з її професійною діяльністю. Ці дослідження привели Гоклена до ідеї реформувати астрологію, відкинувши всі її неперевірені постулати, залишивши тільки те, що підтверджується статистичними методами. Але навіть позитивні для астрології результати Гоклена не були підтверджені незалежними експертами.

Сучасні астрологи, маскуючи свою діяльність під начебто науку, видають, як і їхні попередники, власні твердження й фантазії за природні закономірності. Чому ж астрологія існує досі? На це є щонайменше три причини. По-перше, багато людей мають низькі знання з астрономії. Хоча вона якраз і розкриває справжні зв’язки людини й Космосу, показує наскільки він є тісним — ми не просто частина нашого Всесвіту, ми породжені ним, ми його «діти». По- друге, це сила давньої традиції, яка досі приваблює своїми обіцянками завбачити майбутнє. По- третє, активна діяльність сучасних астрологів, які намагаються її «впровадити в життя», продати свої послуги якщо не державі, то хоча б малоосвіченим її громадянам. У багатьох країнах світу офіційно дозволені різні астрологічні школи і навіть академії, у книжкових магазинах широкий вибір астрологічної літератури, астрологічну символіку наносять не тільки на сувеніри, але і на вжиткові речі. Така масова астрологізація життєвої сфери переконує багатьох людей у тому, що астрологія має якесь відношення до науки.

Науковці, особливо природознавці, в усьому світі виступають проти поширення астрології засобами масової інформації, адже це веде до зростання в суспільстві ірраціоналізму та невігластва. Цьому може протистояти тільки розвиток науки, який має привести до розкриття справжніх зв’язків людини і Космосу. Такі зв’язки вже нині намагається розкрити, наприклад, геліобіологія, що вивчає вплив Сонця, його активності на земне життя.

Навчальне завдання (Практична робота)

• Виконайте міні-опитування щодо ставлення до астрології ваших рідних і друзів.

Висновки

Світогляд людини може формуватись не лише на підставі наукової картини світу, а й на підставі міфологічних, релігійних чи навіть антинаукових уявлень. До псевдонаукових уявлень, що виникли майже одночасно з астрономією та існують досі, належить астрологія.

Запитання для самоперевірки

1. Що називають світоглядом?

2. Які якісно різні елементи вирізняють у складі світогляду?

3. Яким чином астрономічні знання впливають на світогляд людини?

4. Що є причиною зародження астрології?

5. Назвіть 1—2 причини того, чому астрологія існує досі.

Додаткові та цитовані джерела інформації до § 12

• Пол Куртц. Астрологія: проблема наукової критики. (http://www.astroosvita.kiev.ua/infoteka/articles/astrolog_krytyka.pdf)

• В. Ільїн. Астрологія — марна наука. (НАШЕ НЕБО. оbserver №1, січень—березень, 2008)

За результатами вивчення § 12 Ви маєте:

знати й розуміти

роль астрономічних знань в структурі світогляду, причини зародження та існування астрології; відмінності між астрономією й астрологією.

уміти

будувати усну чи письмову розповіді на теми астрономія і світогляд, астрологія як марновірство.

оцінювати

значення астрономічних знань для світогляду, не науковий характер астрології.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.