АСТРОНОМІЯ - Навчальний посібник для профільної школи 2017

Частина 3. Космософія

Розділ ІІ. Астрономічні знання, наукова картина світу й світогляд

Тема 2.2. Астрономічні знання й світогляд

§ 13. Сучасні астрокосмічні міфи

Вступ

Сучасна людина не відрізняється від своїх попередників в сенсі творення міфів. Незвідане й таємниче в довкіллі хвилює нинішніх лютей так само, як і колись наших пращурів. Таємниці світу, не маючи раціонального пояснення, знаходять його в нових міфах.

Цілі вивчення § 13

Вивчивши матеріал цього параграфа, Ви будете:

• знати й розуміти причини зародження сучасних астрокосмічних міфів;

• уміти розрізняти наукові та не наукові погляди на будову Всесвіту; будувати усну чи письмову розповідь на тему про сучасні астрокосмічні міфи;

• оцінювати поширеність сучасних астрокосмічних міфів.

Актуалізація раніше набутих знань / компетентностей

Потрібно повторити матеріал § 10 та § 11 ч. 3 цього посібника.

Методичні поради щодо опанування навчального матеріалу

Зверніть увагу — досі немає жодного випадку, який витримав би ретельну перевірку, що НЛО мають позаземне походження. Хоча й такий варіант не потрібно відкидати. Особливість науки полягає якраз у тому, що вона розглядає всі, навіть неймовірні, гіпотези. Але нині значно сильніші позиції має інше пояснення феномену НЛО — соціальні та психологічні особливості поведінки людей, їх сильний потяг до невідомого і схильність до віри в існування позаземних світів. Віра в НЛО — це приклад сучасної міфології, до якої також належать суто астрокосмічні міфи про планету Нібіру, про політ людини на Місяць (існує величезний пласт «доказів», які намагаються спростувати цей очевидний факт), про Марс, який має стати на небі Землі розміром «більшим, ніж Місяць». Ця історія типова для доби Інтернету, а її початок — 2003 рік. Тоді наприкінці серпня відбулося велике протистояння Марса і Землі. Про цю подію багато говорили і хтось з особливо «освічених» дописувачів Інтернету поділився з усім світом своєю фантазією про Марс, розміром з Місяць. Тепер щороку, що ближче в часі 27 серпня, то все частіше в деяких засобах масової інформації, а головно, в Інтернеті, йдеться про «великий» Марс. Ці періодичні сплески зацікавленості пов’язані з тим, що інформація в Інтернеті зберігається довго, а люди часто не звертають увагу на її «свіжість», повертаючись знову і знову до події 2003 р.

Пояснювальний текст

Будь-яке небесне явище, якому не вдається знайти пояснення, позначають терміном НЛО — «неопізнаний літальний об’єкт» (англ. unidentified flying object, UFO, звідси — уфологія). Нині у світі мільйони людей вважають, що вони спостерігали такі об’єкти. Багато з них вірять у те, що НЛО — це космічні кораблі прибульців з космосу. Є люди, які стверджують: вони бачили їх зблизька, а деякі навіть вступали в контакт з іншопланетянами. Темі НЛО присвячено багато різних книг, журналів, художніх і документальних фільмів тощо. Існують групи і товариства дослідників, які намагаються розкрити таємницю НЛО. Це питання досліджували військові, окремі професійні астрономи, інші науковці. Але природа неопізнаних літальних об’єктів досі лишається загадкою. Масове захоплення НЛО дозволяє віднести його до сучасних міфів, що намагаються пояснити невідоме. Окрім міфів про неопізнані літальні об’єкти, існують й інші, пов’язані з небесними явищами чи обєктами.

п. 1. Неопізнані літальні об’єкти (НЛО) та космічні прибульці. Початком уфології вважають подію 24 червня 1946 р. — тоді пілот Кеннер Арнольд, за його словами, побачив дев’ять дископодібних об’єктів над горою Рейньер у штаті Вашингтон. У заяві для преси він сказав, що об’єкти нагадували тарілки, які ковзають над поверхнею води. Газети пустили образ «літальної тарілки» у світ і невдовзі повідомлення про такі об’єкти почали надходити з усіх кінців планети. Ніхто не знав, що це за об’єкти — можливо, атмосферні чи астрономічні явища. Ці пояснення тоді домінували.

Але кількість повідомлень про НЛО швидко зростала й інтерес до них суттєво підвищився в багатьох країнах світу. Тим паче, що на тему НЛО стали виходити (1950) художні фільми та книжки. Героями цих творів часто були прибульці з Космосу. Так виник зв’язок між НЛО та іншопланетянами. Але відповіді щодо природи НЛО не було, хоч її й намагалися знайти. Наприклад, комісія військово-повітряних сил США вже в 1952 р. під час виконання проекту «Блакитна книга» розглянула майже 13 тис. випадків спостережень НЛО. Комісія не виявила доказів, які би вказували на позаземне походження цих феноменів. Близько 94% фактів спостережень НЛО пояснили помилковими почуттями і неправильним тлумаченням фактів. Часто за неопізнані об’єкти сприймали яскраві зорі, Місяць, планети, метеори, повітряні кулі, а також різні літальні апарати, чи, навіть, птахів або незвичної форми хмари. Інколи це були жарти чи свідомі містифікації.

Як одну з таких розглядають розвельський інцидент. Суть його полягає в тому, що в 1947 р. біля містечка Розвелл у штаті Нью-Мексико ніби зазнав аварії космічнй корабель прибульців з космосу. Його залишки, а також тіла іншопланетян, начебто досі зерігаються на військово- повітряній базі США.

Повідомлення про спостереження НЛО мають істотні розбіжності в деталях, але мають і багато спільного. Очевидці, зазвичай, говорять про незвичні об’єкти в небі — циліндричні чи у вигляді дисків, з яскравим або мерехтливим світлом. Вони створюють переривчасті звуки і летять дуже швидко, злітають чи змінюють траєкторію польоту під великим кутом, раптово зупиняються або стають невидимими.

Вже в 50-х р. ХХ ст. були свідчення про контакти людини з гуманоїдами, які виходили з «тарілок». А від початку 60-х років з’явилися повідомлення про викрадення прибульцями з НЛО землян — історії розповідали учасники цих подій. У масовій свідомості міцно вкорінилась думка про те, що неопізнані об’єкти — кораблі прибульців. Цьому значною мірою сприяло те, що з 1961 р. почалися пілотовані космічні польоти.

Нині у світі є мільйони людей, які стверджують, що бачили НЛО. Але розвиток цієї історії набув інших рис — різні соціологічні опитування вказують на те, що значний відсоток людей вірить в НЛО навіть за умови, що самі ніколи в житті не бачили неопізнаних об’єктів. Фактично, люди жадають речей, які мають бути незрозумілими й аномальними. А раз наука не може пояснити феномен НЛО, суспільна свідомість створила з нього сучасний міф. Він, як і його давні попередники, виник на тлі непізнаного, на бажанні знайти бодай якесь пояснення цій таємниці. Появі нового міфа сприяли наукові досягнення в дослідженні Всесвіту, пошуки життя за межами Землі.

Сучасна уфологія — це міфологія космічної ери. Її відмінність від попередніх епох полягає в тому, що замість ангелів, які танцюють на кінчиках голки, люди вірять у космічні кораблі прибульців та представників позаземних цивілізацій. Але все це — продукт творчої уяви, яка з давніх-давен супроводжує емоційну складову людського буття. З її допомогою людина прагне знайти сенс свого існування у Всесвіті. Через неї вона проявляє свій потяг до невідомого, непізнаного, до чогось більшого, ніж має в житті, свою надію на щось, принципово недоступне пізнанню через досвід. Колись для людини був Олімп, заселений Богами, а нині — космічні прибульці, які в уяві людини показують їй інші світи. Людина бачить те, що хоче бачити, зокрема, й незвідані світи. Тому в багатьох людей Всесвіт має дивовижний вигляд, бо вони таким його бачать з огляду на їхній потяг до неймовірного.

Прибульці з космосу, їхні космічні кораблі та їхні планети-світи потрапили в образний ряд і систему переконань сучасного суспільства, бо вони зберігають місце для дивовижного й незвіданого в нашому житті. Таку роль давніх космічних міфів наших пращурів астрономія вже давно розвінчала. Але потреба дивовижного лишається для людини навіть тоді, коли наука залишає для нього все менше і менше місця в довкіллі.

п. 2. Вигадані загрози з Космосу. Яких би видатних результатів не досягла астрономія, таємниць Всесвіту не стає менше. Інколи деякі з них, оформлені у вигляді міфів, посідають місце в масовій суспільній свідомості. Прикладом такої таємниці є питання існування планети великих розмірів на околиці Сонячної системи. Воно також «перетинається» з ідеєю про існування у Сонця зорі-компаньйона, тобто супутника, що рухається по дуже витягнутій орбіті, але періодично наближається до нього, спричиняючи суттєві збурення в Сонячній системі. Ці дві таємниці породили міф про планету Нібіру, яка рухається в напрямку Землі, і мала спричинити катастрофу спершу 2003 р., а потім у 2012 р. Але нічого не сталося ні в першу призначену дату апокаліпсису, ні в другу. Планету Нібіру не спостерігали ні в 2003 р., ні до цього року, ні після.

Новітню історію цієї планети, згадка про яку є в шумерській міфології, розпочав один із письменників у 1976 р. Автор книжки «Дванадцята планета» переконував, що Нібіру проникне у внутрішню частину Сонячної системи в 2012 р. і буде одним з головних чинників «кінця світу», який «особливо посвячені в таємниці космосу люди» призначали на 21 грудня того року. Дивовижне в цій історії — не її зміст, а те, що астрономи так і не змогли переконати людей в її неправдивості. Адже великий об’єкт, що рухається в бік Землі, був би одним з найяскравіших на нічному небі. Його б мали помітити не лише професійні астрономи, але й аматори, яких у світі сотні тисяч. Але ці аргументи не сприймали пересічні люди, які майже щодня із засобів масової інформації чули щось нове про рух Нібіру.

Міф про Нібіру став таким поширеним на початку другого десятиріччя ХХІ ст. ще й тому, що на грудень 2012 р. був призначений «кінець світу». Його анонсували спираючись на ще одне «неймовірне відкриття» — календар майя закінчується в день зимового сонцестояння 2012 р. Логіка нового міфу проста — раз закінчується календар, з яким пов’язано багато різних таємниць, то має добігти кінця й існування світу. Переконати людей у тому, що календар майя, як і будь-який інший, відображає певний циклічний процес (наприклад, річний рух Землі навколо Сонця) і його закінчення не означає кінець світу, не вдалося.

Поширення астрокосмічних міфів на тему кінця світу (вибух Сонця в найближчому майбутньому, зміна полюсів Землі, падіння астероїда тощо) відображає страх сучасної людини за свою долю, долю дітей і онуків. Цей страх базується на низькому освітньому рівні, а надто в галузі природничих наук, багатьох людей. Окрім цього, його дуже сильно «підтримують» сучасні ЗМІ — телебачення, бульварна преса сумнівної якості, а часто відверто антинаукові, інтернет-ресурси.

Сформована нова інформаційна культура, яка має потужній пласт ненаукових даних, вигаданих (фейкових) історій, зокрема і про астрокосмічні явища та небесні тіла. З огляду на це астрономію треба поширювати серед якомога більшої кількості людей.

навчальне заьдаппи

• Підготуйте усну доповідь на тему «Сучасні астрокосмічні міфи», звернувши найперше увагу на ті з них, які поширені в місці вашого проживання.

Висновки

Сучасна людина не відрізняється від своїх попередників у сенсі творення міфів. Незвідане й таємниче в довкіллі хвилює нинішніх лютей так само, як колись хвилювало наших пращурів. Таємниці світу, не маючи раціонального пояснення, знаходять його в нових міфах. Серед найвідоміших міфи про НЛО та астрокосмічні міфи про кінець світу.

Запитання для самоперевірки

1. Яку подію вважають початком уфології?

2. Що найчастіше сприймають за неопізнані літальні об’єкти?

3. Поясніть, чому феномен НЛО став сучасним міфом?

4. Поясніть суть міфу про планету Небіру.

5. В чому причина поширення сучасних астрокосмічних міфів?

Додаткові та цитовані джерела інформації до § 13

• Колчинский И.Г., Орлов М.Я., Прох Л.З., Пугач А.Ф. Что можно увидеть на небе: справочник. Отв. ред. Гаврилов И.В. — К.: Наук.думка, 1983. — 192 с.

За результатами вивчення § 13 Ви маєте:

знати й розуміти

причини зародження сучасних астрокосмічних міфів.

уміти

розрізняти наукові та не наукові погляди на будову Всесвіту; будувати усну чи письмову розповідь на тему про сучасні астрокосмічні міфи.

оцінювати

поширеність сучасних астрокосмічних міфів.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.