РОЗДІЛ 6

ОБЕРТАННЯ І РОЗМІРИ ГАЛАКТИК

6.13.Форма спіральних рукавів

Е. фон дер Пален (1911) спробував описати форму спіральних рукавів математичною кривою. Він виявив, що два основних рукава М 33 досить добре апроксимуються логарифмічною спіраллю, однак вони мають різні швидкості закручування та відстоять одна від одної не на 180°. Детально дослідив це питання К.-Г. Данвер (1942). Для 98 галактик він вивів параметри логарифмічної спіралі:

Він показав, що спіралі перетинають радіальні напрямки під кутами 54—86° за середнього значення 73,4°. Середня кутова довжина спіралей становить приблизно 300°.

У 1967 році Караченцев і Караченцева, досліджуючи вибірку зі 116 галактик, що спостерігаються пласом, дійшли висновку, що форма спіральних рукавів — архімедова спіраль:

Середня кутова довжина дорівнює 250° при дисперсії 114°, причому в окремих випадках вона сягає 750°.

Однак найпоширенішим є твердження, що форма рукавів — все-таки логарифмічна спіраль. У табл. 6.3 для деяких спіральних галактик (наявних у каталозі Мессьє) наведені значення кутів нахилу спіралей, визначених К. Гарсіа-Гомесом та Е. Атанассоулі (1993) за методом фур’є-аналізу. Рукава простежувалися за зонами Η II. У таблиці наведені також габблівський морфологічний тип, клас рукавів (за Ельмегрінами) та максимальна швидкість обертання галактики. Всього у цій праці розглянуто 44 спіралі, за якими було помічено такі закономірності: 1) значення кута нахилу має тенденцію зменшуватися з габблівським морфологічним типом (коефіцієнт кореляції ρ = -0,6); 2) галактики з добре розвиненою спіральною структурою (великі значення класу рукавів) мають більший кут нахилу; 3) галактики з більшою швидкістю обертання мають більші кути нахилу, при цьому коефіцієнт кореляції невеликий (ρ = 0,5).

Таблиця 6.3. Значення кута нахилу спіралей для деяких яскравих галактик з каталогу Мессьє