Позагалактична астрономія - Юрій Кудря 2016
РОЗДІЛ 2
КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ОПИС ГАЛАКТИК
2.7. Друга класифікація Габбла
Головна відмінність другої класифікації Габбла (1936) від першої — введення класу S0 лінзоподібних галактик як проміжного між еліптичними та спіральними. Галактики S0 подібні до аморфних галактик типу Е, але вони мають ще і плоску компоненту без спіральних рукавів. Для них характерне велике, яскраве і різке ядро в центрі однорідного диска або лінзи, з досить чітким зовнішнім краєм, оточене слабкою дифузною дуже тонкою оболонкою. У лінзі часто помітні темні дуги або темне кільце. Воно зумовлене або розрідженням зір, або областями слабкіших зір, або пиловою матерією.
У 1961 році Сендейдж у «Габблівському атласі галактик» опублікував детальний опис двох послідовностей S0 і SB0.
За сучасною термінологією S0-галактики — лінзоподібні (від лат. lenticuliar) галактики. Цікаво, що вже у каталозі Мессьє були чотири лінзоподібні галактики (М 84, М 85, М 86, М 102). Тобто можна було би ввести цей клас галактик і раніше. У каталозі Мессьє також містяться 27 спіральних, вісім еліптичних та лише одна неправильна галактика — М 82, форму якої вважають результатом взаємодії. У класи S0 та SB0 увійшла частина галактик, які раніше класифікували як Sа та SBа. Так само, найбільш сплющені еліптичні галактики при детальнішому розгляді виявили плоску складову, і їх почали класифікувати як лінзоподібні.
Рис. 2.20. Лінзоподібна галактика NGC 1201 типу S01( SA00(r) за де Вокуле- ром). Координати — α = 03h04m07,98s, δ = - 26d04m10,7s; зоряна величина mB = 12m,20; розміри 3,6' x 2,1'; променева швидкість Vh = 1686 км/с.
У зовнішній до лінзи оболонці не виявлено структури
Рис. 2.21. Лінзоподібна галактика NGC 3065 типу S02(SA00(r) за де Вокулером). Координати — α = 10h01m55,2s, δ = +72d10m13s; зоряна величина mB = 13m,5; розміри 1,7' x 1,7'; променева швидкість Vh = 2000 км/с.
На вставці, що має меншу експозицію, помітно світліше кільце
Рис. 2.22. Лінзоподібна галактика NGC 4459 типу S03(SA0+(r) за де Вокулером). Координати — α = 12h29m00,0s, δ = +13d58m42s; зоряна величина mB = 11m,32; розміри 3,5' x 2,7'; променева швидкість Vh = 1192 км/с. На вставці, що має меншу експозицію, більш чітко, порівняно з рис. 2.21, виділено зовнішнє світле кільце
У типі S0 Габбл виділив три групи за наявністю та обрисами темних зон:
• S01 — аморфні лінза й зовнішня оболонка, сплющена до площини симетрії. Наприклад, NGC 1201 (рис. 2.20), NGC 1332, NGC 4762.
• S02— деяка структура в оболонці у формі темної зони і світлого кільця. Наприклад, NGC 4203, NGC 1411, NGC 3065 (рис. 2.21).
• S03— більш помітна темна зона. Наприклад, NGC 4281, NGC 4459 (рис. 2.22).
Об’єкти SB0 характеризуються баром у центральній лінзі, іноді широким і розмитим, а іноді вузьким і різким. Оболонка може утворити слабкі зовнішні кільця. Тип SB0 теж розбивається на три підтипи:
• SB01— яскрава лінза із широким розмитим баром без кільця, оточена великою слабкою оболонкою, як у NGC 3384 (рис. 2.23), NGC 4263.
• SB02— широкий слабкий бар у кільці зі слабким зовнішнім вторинним кільцем, як у NGC 2859 (рис. 2.24), NGC 4340.
• SB03— добре розвинутий бар і кільце, менш яскраве, ніж бар, як у NGC 4643 (рис. 2.25), NGC 4608.
Рис. 2.23. Лінзоподібна галактика NGC 3384 типу SB01 (SB(s)0-за де Вокулером). Координати — α = 10h48m16,9s, δ = +12d37m45s; зоряна величина mB = 10m,85; розміри 5,5' x 2,5'; променева швидкість Vh = 704 км/с
Класифікувати лінзоподібні галактики досить важко. У сучасних дослідженнях рідко коли розрізняють габблівські підтипи S01, ..., SB03. У позагалактичних базах даних наводяться визначення типу різними спостерігачами, які можуть суттєво розрізнятися. Наприклад, М 89 в NED класифікується і як S01, і як еліптична галактика.
Рис. 2.24. Лінзоподібна галактика NGC 2859 типу SB02( (R)SB(r)0+за де Вокулером). Координати - α = 09h24m18,5s, δ = +34d30m48s; зоряна величина mB = 11m,83; розміри 4,3' x 3,8'; променева швидкість Vh = 1690 км/с. На вставці (позитивному зображенні), що має меншу експозицію, чітко видно бар, а також помітно слабке зовнішнє кільце
Найнаочніше плоска складова лінзоподібних галактик виявляється у разі їх спостереження з ребра. На рис. 2.26, 2.27 наведені приклади таких зображень — галактики NGC 4111 та NGC 5866. Виявити бар складно.
Рис. 2.25. Лінзоподібна галактика NGC 4643 типу SB03(SB(rs)0/a за де Вокулером). Координати — α = 12h43m20,1s, δ = +01d58m42s; зоряна величина mB = 11m,72; розміри 3,1' x 2,3'; променева швидкість Vh = 1333 км/с
Рис. 2.26. Лінзоподібна галактика NGC 4111 типу S01( SA0+(r): sp за де Вокулером), видима з ребра.
Координати — α = 12h07m03,13s, δ = +43d03m55,4s; зоряна величина mB = 11m,63; розміри 4,6' x 1,0';
променева швидкість V = 792 км/с
Рис. 2.27. Лінзоподібна галактика NGC 5866 типу S03(SA0+edge-on за де Вокулером), видима з ребра. Координати — α = 15h06m29,5s, δ = +55d45m48s; зоряна величина mB = 10m,74; розміри 4,7' x 1,9'; променева швидкість Vh = 755 км/с. Пилова смуга зумовлює плоску складову. На вставці наведено зображення з більшою експозицією