Позагалактична астрономія - Юрій Кудря 2016
РОЗДІЛ 3
ПОВЕРХНЕВА ФОТОМЕТРІЯ ГАЛАКТИК
3.5.Подання результатів поверхневої фотометрії
3.5.2. Форми ізофот галактик
Найпростіша ідеалізація форми ізофот галактик — еліпс. Реальні ізофоти, як правило, відрізняються від еліпсів, вони можуть набувати різних форм, наприклад, можуть нагадувати прямокутники з закругленими кутами або бути трохи загостреними на кінцях великої осі. У першому випадку говорять про ящикоподібні ізофоти (boxy), а у другому — про дископодібні (disky). Дископодібність ізофот свідчить про те, що галактика має дискову складову.
Як кількісну характеристику відмінності форми ізофоти від еліпса найчастіше використовують фотометричний параметр а4. Визначимо його. Ізофота галактики певним чином апроксимується еліпсом
(а, b — півосі).
Для кожного кута φ знаходять різницю радіальних координат точок ізофоти та еліпса: δ(φ) = r (φ) - Re (φ). Функція δ(φ) розкладається в ряд Фур’є:
Якщо ізофота достатньо симетрична, кожна її чверть подібна іншим, а її форма добре апроксимується еліпсом, то значення δ0,αγ,α2,α3 та bn ,n ≥ 1, повинні бути невеликими, тоді а4 — перший значущий коефіцієнт розкладу Фур’є. Коефіцієнт а4 відображає ступінь відхилення форми ізофоти від еліпса. Від його знака буде залежати форма ізофоти: якщо він додатний, то ізофота має дископодібну (витягнуту) форму, якщо від’ємний, то — ящикоподібну (рис. 3.3). Для характеристики форми ізофот використовують не сам коефіцієнт а4, а безрозмірний параметр а4/а, де а — велика піввісь еліптичної апроксимації ізофоти. Відношення а4/а називають параметром форми ізофот. На підставі аналізу радіальної залежності параметра форми ізофот можна дійти висновку про відносну світність та орієнтацію дискової складової галактики у сфероїдальних зоряних системах. Спостережуваний максимум значення а4 знаходиться приблизно на тій відстані від ядра, де внесок дискової складової є максимальним. Параметр форми ізофот для еліптичних галактик корелює з їхніми фізичними характеристиками. Дж. Корменді та Р. Бендер (1996) навіть запропонували розширити габблівську класифікацію еліптичних галактик введенням класів галактик з різними типами ізофот: диско- та ящикоподібними ізофотами.
Рис. 3.3. Фрагменти форми ізофот залежно від значення а4:
1 — еліпс, а4 = 0; 2 — ящикоподібна ізофота, а4 < 0; 3 — дископодібна ізофота, а4 > 0