ПОЗАГАЛАКТИЧНА АСТРОНОМІЯ - ЮРІЙ КУДРЯ 2016

РОЗДІЛ 3

ПОВЕРХНЕВА ФОТОМЕТРІЯ ГАЛАКТИК

3.15. Поправки до зоряних величин

Інтегруванням функції розподілу поверхневої яскравості звичайно отримують видимі зоряні величини mλ0 у певних фільтрах, що характеризуються ефективною довжиною хвилі λ0 та шириною смуги Δλ . За абсолютну зоряну величину, що відповідає mλ0, потрібно прийняти таку, яка мала б місце, якби спектральний розподіл енергії випромінювання даного тіла збігався зі спектральною кривою фільтра (функцією передачі приймача). Відповідно до цього визначається система абсолютних величин Μλ0 .

Але при поширенні випромінювання деякі ефекти спотворюють початковий спектральний розподіл. Лишаючи поза увагою інструментальні ефекти, найчастіше враховують такі три ефекти: 1) поглинання світла на шляху від джерела до спостерігача;

2) перерозподіл енергії у вікні прозорості фільтра через космологічні ефекти; 3) перерозподіл енергії внаслідок еволюції джерела випромінювання. Формула корекції має такий вигляд:

Першому з ефектів відповідає поправка Aλο. Враховують поглинання у Молочному Шляху та самопоглинання у галактиці. Другому ефекту відповідає поправка Κλο(z), яка так і називається — K-поправка. Третя поправка Eλο (z) — еволюційна — наслідок того факту, що на великих червоних зміщеннях ми спостерігаємо молодші галактики з іншим розподілом енергії у спектрі.

Якщо виконано всі корекції, то за відомої фотометричної відстані визначаються й абсолютні зоряні величини у смузі Μλο .

Серед інших абсолютних величин варті уваги так звані боло- метричні абсолютні зоряні величини Mb. Вони визначаються параметрами джерела: ефективним розміром та ефективною температурою. За відомої фотометричної відстані визначають і видимі болометричні величини mb. З огляду на незалежність фотометричної відстані від використовуваного фільтра одержуємо співвідношення між болометричним модулем відстані та модулем відстані у певному фільтрі:

Різницю Mb - Μλο ≡ Δλο називають болометричною поправкою. Їїрозраховують за фізичними моделями випромінювання джерела та кривими чутливості фільтра (приймача); найчастіше припускають планківський спектр випромінювання.

Ввівши позначення для болометричної поправки, співвідношення (3.42) можна записати у такому вигляді:

Як бачимо, видима болометрична величина не залежить від сторонніх чинників, а лише від спектра випромінювання джерела та фотометричної відстані.

Враховують також інші поправки та невизначенності в зоряних величинах: на апертуру телескопа (необхідність зведення до стандартної апертури); на обертання Галактики; на пекулярні швидкості галактик тощо.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.