КУРС ЗАГАЛЬНОЇ АСТРОНОМІЇ - С. М. АНДРІЄВСЬКИЙ 2007

Частина VI

ФІЗИКА ЗІР І ТУМАННОСТЕЙ

Розділ 15

ПОДВІЙНІ ЗОРІ І КРАТНІ ЗОРЯНІ СИСТЕМИ

15.2. Візуально-подвійні зорі

Головну зорю у подвійній системі прийнято позначати літерою А, її супутника, який має меншу масу, — літерою В. У випадку кратних систем вводять позначення наступними літерами (С і т. д.).

Уже зареєстровано понад 60 000 візуально-подвійних систем, подвійність яких виявляється при безпосередніх спостереженнях у телескоп. Щоправда, лише для 2000 з них вдалося визначити орбітальні рухи з періодами від найменшого (2,62 року для зорі ε Кита) до десятків тисяч років. З цієї великої кількості подвійних зір лише приблизно для 500 надійно обчислено елементи орбіт.

Спостереження, проведені упродовж багатьох десятків років, дають змогу накреслити видиму орбіту зорі-супутника (рис. 15.2). Як це видно з рис. 15.1, така видима орбіта насправді є проекцією справжньої орбіти на картинну площину. І тут передовсім виникає проблема визначення кута нахилу і, який можна знайти, якщо спостерігаються обидві зорі системи. Досліджуючи положення головної зорі, її відхилення від фокуса еліпса видимої орбіти та застосовуючи нескладні геометричні міркування, визначають як кут нахилу і, так і довготу періастру ω. Елементи орбіти Р, Т і р знаходять безпосередньо зі спостережень. Для обчислення справжнього значення великої півосі еліпса а, якщо відома її спостережувана величина а', застосовують формулу:

image67

Параметри а' і а обчислюють у кутовій мірі. Для переходу до лінійних розмірів треба знати відстань до системи.

Типовою подвійною є зоря α Кентавра (її схилення δ = —60°50', тому з території України її не видно). Тут компоненти обертаються навколо спільного центра мас з періодом Р ~ 80 років (рис. 15.2), перебуваючи на кутовій відстані а' = 20,9" одна від одної. Видима зоряна величина системи —0,28m, причому видима зоряна величина компонента А дорівнює —0,01m, а для компонента В вона становить 1,33m. Це зорі спектральних класів G2V і K1V (зверніть увагу на те, що а Кентавра А має такий самий спектральний клас, як Сонце). На кутовій відстані 2,2° від цієї системи двох зір виявили слабку зорю 11,05m — холодний червоний карлик, який фізично пов'язаний з ними, тобто — це третій компонент С системи а Кентавра. Слід зауважити, що компоненти зоряної системи а Кентавра мають найбільші паралакси серед усіх зір. Оскільки з її трьох компонентів C є найближчий до Сонця, то він одержав власну назву — Проксіма, тобто найближча (зоря). Період обертання цього холодного червоного карлика навколо центра мас системи оцінюють у 10 000 років. Зоря а Кентавра має назву Рігель Кентаврус (інша назва — Толіман). Тоді Проксіма — це Рігель Кентаврус С.

image68

Рис. 15.2. Видима орбіта візуально-подвійної зорі а Кентавра з періодом 79,92 років.

Положення компонента В відносно компонента А дається на декілька наступних десятків років

Сьогодні є технічно можливим спостерігати окремі компоненти подвійної зорі, якщо кутова відстань між ними дорівнює усього 0,024" (так, наприклад нещодавно була відкрита подвійність зорі а Андромеди).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.