КУРС ЗАГАЛЬНОЇ АСТРОНОМІЇ - С. М. АНДРІЄВСЬКИЙ 2007
Частина I
ОСНОВИ СФЕРИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ
Розділ 1
НЕБЕСНА СФЕРА. СИСТЕМИ НЕБЕСНИХ КООРДИНАТ
1.7. Висота світила в меридіані. Умови перебування світила над горизонтом
У верхній кульмінації світило займає найвище кутове положення відносно горизонту (рис. 1.13). Якщо схилення світила δ = φ, то у верхній кульмінації це світило проходить через зеніт. У цей момент його кутова висота над горизонтом hвк = 90°. Якщо схилення світила δ < φ, воно кульмінує на південь від зеніту, у цей момент його азимут А = 0°. При δ > світило у верхній кульмінації перетинає небесний меридіан на північ від зеніту, його азимут А = 180°. У першому випадку висота світила над горизонтом у верхній кульмінації:
Для світил, що кульмінують на північ від зеніту,
Звідси випливають умови перебування світила над горизонтом.
По-перше (рис. 1.14), якщо схилення світила
то це світило перебуває над горизонтом спостерігача цілодобово. По-друге, якщо то світило взагалі не з'являється над горизонтом спостерігача (його верхня кульмінація відбувається під горизонтом).
Рис. 1.13. Залежність кутової висоти світила над горизонтом в кульмінації hвк і hнк від географічної широти спостерігача φ і схилення світила δ
Рис. 1.14. Умови перебування світила над горизонтом
Зокрема, для спостерігача, який перебуває на географічній широті φ = 50°, цілодобово будуть над горизонтом світила, для яких δ > +40°, і ніколи не з'являються над горизонтом світила з δ < -40°.