КУРС ЗАГАЛЬНОЇ АСТРОНОМІЇ - С. М. АНДРІЄВСЬКИЙ 2007

Частина I

ОСНОВИ СФЕРИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ

Розділ 1

НЕБЕСНА СФЕРА. СИСТЕМИ НЕБЕСНИХ КООРДИНАТ

1.7. Висота світила в меридіані. Умови перебування світила над горизонтом

У верхній кульмінації світило займає найвище кутове положення відносно горизонту (рис. 1.13). Якщо схилення світила δ = φ, то у верхній кульмінації це світило проходить через зеніт. У цей момент його кутова висота над горизонтом hвк = 90°. Якщо схилення світила δ < φ, воно кульмінує на південь від зеніту, у цей момент його азимут А = 0°. При δ > світило у верхній кульмінації перетинає небесний меридіан на північ від зеніту, його азимут А = 180°. У першому випадку висота світила над горизонтом у верхній кульмінації:

Для світил, що кульмінують на північ від зеніту,

Звідси випливають умови перебування світила над горизонтом.

По-перше (рис. 1.14), якщо схилення світила

то це світило перебуває над горизонтом спостерігача цілодобово. По-друге, якщо то світило взагалі не з'являється над горизонтом спостерігача (його верхня кульмінація відбувається під горизонтом).

Рис. 1.13. Залежність кутової висоти світила над горизонтом в кульмінації hвк і hнк від географічної широти спостерігача φ і схилення світила δ

Рис. 1.14. Умови перебування світила над горизонтом

Зокрема, для спостерігача, який перебуває на географічній широті φ = 50°, цілодобово будуть над горизонтом світила, для яких δ > +40°, і ніколи не з'являються над горизонтом світила з δ < -40°.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити