КУРС ЗАГАЛЬНОЇ АСТРОНОМІЇ - С. М. АНДРІЄВСЬКИЙ 2007

Частина I

ОСНОВИ СФЕРИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ

Розділ 3

ЕЛЕМЕНТИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ

3.7. Зоряний годинник

Як знаємо, річний рух Сонця по екліптиці відображається і на положенні навколополярних зір у певну годину доби. Це дає змогу побудувати так званий зоряний або полярний годинник, за яким можна визначати місцевий зоряний час s і місцевий сонячний час Τλ. Для цього вирізають з картону два круги різного діаметра. Більший із них буде циферблатом. На його обводі у напрямі, протилежному обертанню годинникової стрілки, через однакові проміжки часу пишуть числа 1, 2, 3,..., 23, 0 (рис. 3.8). Інший круг ділять на 12 частин за кількістю місяців у році. На його обводі за годинниковою стрілкою пишуть назви місяців, а відповідні їм дуги ділять на п'ятиденки. У секторі «вересень» малюють Ківш Великої Ведмедиці і від Полярної зорі через середину прямої, що з'єднує її зорі γ і δ, проводять лінію, яка вказує напрям на точку осіннього рівнодення. Вона й буде стрілкою полярного годинника. Малий круг накладають на більший, суміщають їхні центри і скріплюють так, щоб вони вільно оберталися.

image28

Рис. 3.8. Зоряний годинник

При вимірюванні часу циферблат годинника встановлюють числом 0 донизу. Ставши обличчям до півночі, повертають мале коло так, щоб зображення Великої Ведмедиці на ньому зайняло таке ж положення відносно центра годинника і лінії виска, яке займає це сузір'я на небі відносно Полярної зорі. Після цього на циферблаті (зовнішньому крузі) навпроти стрілки фіксують місцевий зоряний час s, а навпроти дати спостереження — місцевий сонячний Τλ.

Конкретно при показаному на рис. 3.8 положенні Ковша s = 19 год. 55 хв. 1 вересня в цей момент Τλ= 21 год. 25 хв., 1 грудня — 15 год. 25 хв., 1 червня — 3 год. 25 хв. і т. д.

Після деякого тренування можна визначати зоряний час і без зоряного годинника безпосередньо за положенням зір Великої і Малої Ведмедиць відносно горизонту. Саме так визначали час наші прадіди, причому з похибкою не більше 10—15 хв.

Докладний виклад сферічної астрономії можна знайти у монографії В. Є. Жарова «Сферічна астрономія» (2006 р., Москва, Державний астрономічний інститут ім. Штернберга, російською мовою).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.