МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 3
БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ
3.3.5. Тип Війконосні (Ciliophora). Клас Щілиннороті (Rimostomatea)
Тип налічує близько 7500 видів. Серед всіх найпростіших війкові - досить складної будови. Форма тіла видовжено-овальна, постійна. Розміри - від 30-40 мкм до 0,01-0,30 мм. Роль органел руху виконують війки. Деякі представники даного типу мають трихоцисти - захисні пристосування, що розташовані під пелікулою. При подразненні вони висуваються й уражають здобич. Інфузорії мають рот і видільний отвір для виведення перетравлених решток - порошицю. Навколо ротового отвору є передротова заглибина - перистом. Рот веде до клітинної глотки - цитофаринкса. їжа перетравлюється у травних вакуолях, що утворюються в ендоплазмі.
У деяких паразитичних інфузорій клітинний рот відсутній, живлення здійснюється або шляхом піноцитозу, або ж крізь сисні щупальця. Будова скоротливої вакуолі більш складна: навколо центрального резервуара (власне вакуоля) віночком розташовані 5-7 привідних канальців. Саме до них спочатку надходять речовини, що виводяться, потім - до центрального резервуара, який розширюється, скорочується й виштовхує рідину назовні через видільну пору.
Особливим є ядерний апарат інфузорій, він диференційований: велике ядро - полігшоїдний макронуклеус і маледиплоїдний мікронуклеус. Для багатьох видів характерна наявність кількох макро- і мікронуклеусів.
Живляться представники даного типу бактеріями, водоростями та найпростішими.
Більшість видів за несприятливих умов утворюють цисти.
Живуть у морях, прісних водоймах у складі бентосу і планктону, деякі види - у ґрунті. Більшість є коменсалами і паразитами інших тварин (червів, молюсків, риб, земноводних, ссавців), викликають захворювання риб, людини.
Водяні форми відіграють значну роль в очищенні стічних вод, є поживою для риб, використовуються в лабораторних дослідженнях.
Розмноження буває безстатеве (навпіл, множинний поділ, різні форми пупкування), також має місце статевий процес - кон'югація, пов'язана зі складними перебудовами ядерного апарату.
3.3.3.5.1. Балантидій (Balantidium coli)
Балантидій (Balantidium coli) - збудник балантидіазу.
Морфологія: існує в формі трофозоїта і цисти.
Трофозоїт (вегетативна форма) (рис. 3.52 а) - овальної форми, 30-200 мкм завдовжки, завширшки - 20-70 мкм. Тіло вкрите війками. На передньому кінці тіла знаходиться клітинний рот (цитостом), що продовжується у клітинну глотку (цитофаринкс). Війки навколоротового простору (перистома) більшої довжини. Біля заднього кінця тіла знаходиться анальна пора (цитопрокт). У цитоплазмі розташовані травні і дві скоротливі вакуолі. В ендоплазмі два ядра - бобоподібний макронуклеус, на ввігнутому боці якого розташований кулястий мікронуклеус. Макронуклеус часто поліплоїдний, регулює життєдіяльність клітини, мікронуклеус завжди диплоїдний, зберігає генетичну інформацію і бере участь у статевому розмноженні.
Живиться вуглеводами, оформленими харчовими частками, бактеріями, лейкоцитами.
Розмножується поперечним поділом надвоє, можлива кон'югація.
Циста (рис. 3.52 б, 3.53) овальна або куляста, 50-60 мкм в діаметрі, покрита двошаровою оболонкою. У цитоплазмі виявляється макро- і мікронуклеус, задня скоротлива вакуоля.
Рис. 3.52. Балантидій (а - будова; б - циста):
1 - війки; 2 - перистом: 3 - цистосом; 4 - цитофаринкс; 5 - скорочувальна вакуоля; 6 - харчова вакуоля; 7 - порошиця; 8 - мікронуклеус; 9 - макронуклєус.
Рис. 3.53. Балантидій (Balantidium coli), циста.
Життєвий цикл: паразитує в основному у свиней, рідше - в людини, пацюків. Людина заражається через забруднену воду або їжу, брудні руки.
Інвазійна форма - циста.
Основне джерело зараження - свині.
Локалізація: товста кишка (переважно сліпа), де балантидій може тривалий час існувати у просвіті, не викликаючи захворювання (здорове носійство).
При нестачі вуглеводної їжі, супутніх глистяних інвазіях та інших несприятливих для людини факторах балантидії проникають у стінку кишки, активно розмножуються і викликають утворення виразок.
Цисти балантидія в організмі людини утворюються рідко й у невеликих кількостях.
Патогенна дія: утворення виразок і некроз слизової оболонки товстої кишки.
Клініка. Хвороба може перебігати в гострій і хронічній формах.
Гострий балантидіаз клінічно схожий на амебіаз. Характеризується загальною інтоксикацією (слабкість, головний біль, помірна лихоманка) і ознаками коліту (біль у животі переймоподібного характеру, рідкі випорожнення зі слизом і домішками крові). При ректороманоскопії знаходять виразки розміром від 1 мм до декількох сантиметрів.
При хронічному балантидіазі відсутня виражена інтоксикація. Характерні рідкі випорожнення 25 разів на добу з домішками слизу, рідше з кров'ю. Хвороба перебігає з загостреннями і ремісіями.
Діагностика. Клінічна: ознаки коліту в поєднанні з загальною інтоксикацією; дані ректороманоскопії.
Лабораторна: мікроскопія нативного мазка фекалій, в якому виявляють переважно вегетативні форми; балантидії виділяються не завжди, тому дослідження при негативному результаті необхідно повторювати кілька разів; посів фекалій на живильне середовище.
Лікування. Застосовують тетрациклін упродовж 10 днів.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, особливо при догляді за свиньми. Громадська: утримання свиноферм у чистоті для запобігання зараження свиней, регулярне обстеження працівників свиноферм, захист водойм від забруднення нечистотами.
