Біологія - Навчальный посібник - В. О. Мотузний 2009

Частина ІV. Біологія людини
1. Біологія та структура тіла людини

Біологія людини це комплексна навчальна й наукова дисципліна, що інтегрує багато біологічних наук, зокрема анатомію, фізіологію, цитологію, гістологію, ембріологію, біохімію, біофізику, генетику, психофізіологію, психологію та ін. Людину неможливо вивчати, не знаючи історичного розвитку організмів — філогенезу і процесу її індивідуального розвитку — онтогенезу, починаючи від запліднення й до природної смерті, та взаємозв’язку з навколишнім середовищем — екології. Значне місце у вивченні людини та її здоров’я посідає медицина.

Здоров’я — стан повного фізичного, душевного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад. Це одна з найбільших життєвих цінностей. Кожна людина має навчитися зберігати його, розумно й ощадливо ставитися до нього. Більшість людей покладає охорону свого здоров’я на медицину. Проте ніякі досягнення медичних наук не повернуть здоров’я, якщо людна сама не навчиться берегти його. Людина завжди прагнула до зміцнення свого здоров’я, своїх сил, спритності, витривалості. Доки вона почувається здоровою, доти не витрачає сил і часу для підтримання свого здоров’я. Нині, незважаючи на величезні успіхи медицини та поліпшення умов життя, кількість хворих продовжує збільшуватись.

Науково-технічний прогрес, нові складні види трудової діяльності змінюють звичний ритм і уклад життя, призводять до істотного порушення регуляції основних фізіологічних функцій організму.

Несприятливими для здоров’я чинниками є інфекції, переохолодження та перегрівання організму, неправильне харчування й мала рухливість, травми, вживання алкоголю, паління, отруєння, вплив різних видів випромінювання, особливо ультрафіолетового чи рентгенівського. Причиною порушення здоров’я людини можуть бути також розумове й фізичне перенапруження, надмірний виробничий і побутовий шум, недосипання, неповноцінний відпочинок.

Здоров’я підтримується захисно-пристосувальними реакціями організму, спрямованими на збереження сталості його внутрішнього середовища та адаптацію до умов існування. Ці реакції регулюються рефлекторно й гуморально. Основну роль у них відіграє вища нервова діяльність.

Отже, здоров’я — це стан, за якого у відповідь на дію подразників в організмі виникають відповідні реакції, які за характером, силою і тривалістю перебігу властиві більшості людей певного віку і статі.

Хвороба загальне або часткове обмеження життєдіяльності організму, зумовлене порушенням компенсаторно-пристосувальних механізмів під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Ступінь розвитку хвороби може бути різним, і організм частково у змозі сам компенсувати виниклі порушення. Проте хвороба завжди обмежує фізичні, психічні й соціальні можливості людини.

Захворювання факт виникнення хвороби. Це поняття стосується конкретної людини, на відміну від поняття хвороби, яке використовують для визначення абстрактної нозологічної одиниці. Існує думка, що на 70 % виникнення хвороб залежить від самої людини. Причинами хвороб є шкідливі звички, порушення санітарно-гігієнічних норм, неправильне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку, забруднення середовища. Зберегти й зміцнити здоров’я можна, тільки знаючи свій організм, причини хвороби та засоби усунення цих причин.

Гігієна, як і інші медичні науки, ґрунтується на знаннях будови та функцій людського організму. Вона вивчає вплив різних чинників навколишнього середовища та виробничої діяльності людини на її організм, здоров’я. Завдання гігієни — запобігання захворюванням, оздоровлення умов праці й побуту, охорона та оздоровлення навколишнього середовища. Знання гігієни та застосування на практиці цих знань допомагає людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити