Біологія - Навчальный посібник - В. О. Мотузний 2009

Частина ІV. Біологія людини
9. Склад, утворення і функції лімфи. Лімфатична система, лімфообіг

Лімфа рідка тканина організму, що міститься в лімфатичних судинах і вузлах. Утворюється із тканинної рідини і безперервно відтікає в кров (мал. 4.37). За добу в людини утворюється 1,5—2 л лімфи. Це прозора, злегка опалесціююча рідина з лужною реакцією (pH 8,4—9,0). Оскільки і тканинна рідина, і лімфа утворюються з плазми крові, то за вмістом більшості неорганічних і низькомолекулярних органічних компонентів усі три рідини мали б бути подібними. Проте життєдіяльність клітин різних органів і тканин позначається на хімічному складі тканинної рідини кожного органа і відповідно на складі лімфи, що відтікає від нього.

Мал. 4.37. Схема зв’язку кровообігу і лімфообігу та утворення лімфи:

а — артеріальний і б — венозний кінці кровоносного капіляра (1); 2 — клітини тканини; 3 — міжклітинні простори, заповнені тканинною рідиною; 4 — лімфатичний капіляр. Стрілками показано проходження крізь стінки капілярів води і розчинених у ній речовин

Формені елементи лімфи — тромбоцити, лімфоцити й моноцити, кількість яких коливається впродовж доби в широких межах, причому лімфоцити становлять більшість лейкоцитів. За наявності тромбоцитів лімфа здатна утворювати тромби. Еритроцитів у лімфі в нормі немає, але вони можуть з’являтися при значному підвищенні проникності кровоносних капілярів.

Лімфатична система людини (ссавців) складається із лімфатичних капілярів, лімфатичних судин з клапанами, лімфатичних вузлів та лімфатичних проток (мал. 4.38). Вона пронизує майже всі органи і тканини, за винятком поверхневих шарів шкіри, хрящів, кісток, центральної нервової системи й ока.


Мал. 4.38. Лімфатична система:

а — загальна схема: 1, 2 — привушні лімфатичні вузли; 3 — піднижньощелепні вузли; 4 — шийні вузли; 5 — грудна лімфатична протока; 6, 11 — підпахвові вузли; 7, 10 — ліктьові вузли; 8, 9 — пахвинні вузли; 12 — підключичні вузли; 13— потиличні вузли; 14 — брижові вузли; 15 — початковий відділ грудної протоки (лімфатична цистерна); 16 — клубові вузли; 17 — поверхневі лімфатичні судини гомілки; б — схема розміщення ділянок, звідки збирається лімфа в грудну та праву лімфатичні протоки (ділянка останньої заштрихована): 1 — місце впадання правої лімфатичної протоки; 2 — місце впадання грудної протоки; 3 — грудна протока; 4 — правий, 5 — лівий поперекові стовбури; 6 — кишковий стовбур; в — лімфатичний вузол: 1 — перегородки (трабекули); 2 — виносні лімфатичні судини; 3 — ворота вузла; 4 — анастомоз між приносними і виносними судинами; 5 — мозкова речовина; 6 — приносні лімфатичні судини; 7 — капсула (оболонка) вузла; 8 — лімфатичні синуси (між капсулою і кірковою речовиною)

Лімфатичні капіляри, на відміну від кровоносних капілярів, замкнені з одного боку, «сліпі». Їхня стінка складається з одного шару клітин ендотелію, між якими є широкі проміжки — щілини. Завдяки цим проміжкам лімфатичні капіляри мають високу проникність, крізь їх стінку можуть проникати практично всі компоненти тканинної рідини, в тому числі високомолекулярні сполуки, білки, крапельки емульгованого жиру, часточки графіту, навіть лімфоцити й еритроцити.

Лімфатичні судини. Кілька капілярів, зливаючись, утворюють лімфатичну судину, в стінці якої з’являються гладкі (непосмуго-вані) м’язові клітини. Із злиттям дрібних лімфатичних судин діаметр нових судин збільшується, в їхній стінці збільшується кількість м’язових клітин, утворюються еластичні й колагенові волокна і лімфатична судина набуває будови, типової для кровоносних судин.

Лімфатичні вузли — це скупчення лімфоїдної тканини, вкриті сполучнотканинною капсулою, пронизані густою сіткою кровоносних судин і нервових волокон. У капсулі вузлів є гладкі м’язові волокна, які, скорочуючись, проштовхують лімфу через вузол. Кожна лімфатична судина перед впаданням у лімфатичні протоки підходить до лімфатичного вузла, причому в останній надходить лімфа з 4—8 судин, а виходить — лише 2—3 судинами. У лімфатичних вузлах відфільтровуються і знешкоджуються чужорідні часточки, бактерії тощо.

Лімфатичні протоки. В людини їх дві: грудна і права. Перша впадає в лівий венозний кут (утворений злиттям лівих підключичної та яремної вен), а друга — у правий (утворений злиттям правих підключичної та яремної вен).

Лімфатична система виконує функції дренажну, захисну, транспортування й кровотворення.

Дренажна функція. З певних причин у кров реабсорбується менше тканинної рідини, ніж утворюється внаслідок фільтрації з капілярів. Ця різниця становить близько 2—4 л за добу. Якби вона залишалася в тканинах, то це б швидко призвело до набряку тканини, припинення її кровопостачання й до некрозу. Саме для відведення із тканини цієї залишкової рідини і слугує лімфатична система, основною функцією якої є збирання «зайвої» тканинної рідини, тієї, що не реабсорбувелася, та повернення її у кровоносне русло, тобто дренаж тканини.

Транспортна функція. Тканинна рідина, що потрапила в лімфатичні судини і стала лімфою, побіжно захоплює у тканинах і переносить у кровоносне русло речовини, які погано або зовсім не проникають крізь стінку кровоносних капілярів. Найдрібніші часточки ре-синтезованого у ворсинках кишок жиру — хіломікрони потрапляють тільки в лімфу і з нею переносяться в кров. З лімфою не тільки повертаються у кров білки, що вийшли з крові в тканинну рідину, а й переносяться нові білки, синтезовані в органах і тканинах. Так, у лімфі, що відтікає від печінки, містяться білки (до 60 г/л) і практично всі фактори згортання крові. Лімфа транспортує у кров також білки імуноглобуліни, що синтезуються в лімфатичних вузлах та інших тканинах.

Захисну функцію лімфатичної системи здійснюють переважно лімфатичні вузли. Вони виконують роль механічного фільтра, який не пропускає чужорідні мікроскопічні часточки будь-якого походження, в тому числі й мікроорганізми, що потрапили в лімфатичні судини.

Кровотворна функція лімфатичної системи виявляється в тому, що лімфатичні вузли безперервно продукують один з основних елементів білої крові — лімфоцити. Частка лімфоцитів становить близько 90 % усіх формених елементів лімфи, а загальна їх кількість у лімфі коливається від 1 до 20 · 109 в одному літрі.

Лімфообіг. Постійне утворення лімфи можливе тільки за безперервного відтоку її від капілярів. Клапани лімфатичних судин забезпечують однобічний рух лімфи від капілярів до лімфатичних судин і проток. Цей рух підтримується не тільки механічною дією сусідніх органів і тканин на лімфатичні судини та підпираючим ефектом утворюваної в капілярах лімфи, а й періодичним скороченням гладкої мускулатури лімфатичних судин.

В організмі людини близько 300 лімфатичних вузлів. Вони зазвичай розміщені групами в певних місцях.

Взаємозв’язки між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою як складовими внутрішнього середовища організму людини. В капілярному руслі тканин внаслідок процесів фільтрації з артеріальної частини капілярів та виділення речовин клітинами утворюється тканинна рідина.Далі більшість її продуктів реабсорбується у венозну частину кровоносних капілярів, перетворюючись на венозну кров. Менша кількість продуктів тканинної рідини (яка з різних причин не реабсорбувалась у капіляри) переноситься в лімфатичні капіляри й перетворюється на лімфу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити