Довідник з біології

ВСТУП

Біологія (від грец. bios - життя, logos - слово, вчення) - сукупність наук про живу природу. Предмет біології - усі прояви життя: будова й функції живих істот і їх природних угрупувань, розповсюдження, походження та розвиток, зв'язки одне з одним і з неживою природою.

Задачі біології - вивчення закономірностей цих проявів, розкриття сутності життя, систематизація живих істот. Термін «біологія» запропонували у 1802 р. Ж. Б. Ламарк і Г. Р. Тревіранус незалежно один від одного. Він згадується також і в творах Т. Роозе (1797) й К. Бурдаха (1800).

Одними з перших в біології склалися комплексні науки за об'єктами дослідження: про тварин - зоологія, рослини - ботаніка; анатомія та фізіологія людини - основа медицини. В межах зоології сформувалися більш вузькі дисципліни, наприклад, протозоологія, ентомологія, орнітологія, теріологія та інші; в ботаніці - альгологія, бріологія, дендрологія тощо. У самостійні науки виокремилися мікробіологія, ліхенологія, вірусологія. Різноманітні організми й розподіл їх за групами вивчає систематика тварин і систематика рослин. Вивченням історії органічного світу займається палеонтологія та її розділи - палеозоологія, палеоботаніка, палеоекологія та інші.

Інший аспект класифікації біологічних дисциплін - за властивостями, що досліджуються, і проявами (механізмами) живого. Форму та будову організмів вивчають морфологічні дисципліни - цитологія, гістологія, анатомія; склад і ультраструктуру тканин і клітин - біохімія, біофізика, молекулярна біологія; спосіб життя тварин і рослин, їх взаємовідносини з умовами середовища проживання - екологія та більш спеціально - гідробіологія, біогеографія, біогеоценологія тощо; функції живих істот вивчають фізіологія тварин і фізіологія рослин; закономірності поведінки тварин - етологія; закономірності спадковості й змінюваності - предмет вивчення генетики; закономірності індивідуального розвитку вивчає ембріологія або в більш широкому сучасному розумінні - біологія розвитку; історичний розвиток - еволюційне вчення. Широке застосування математики в розділах біології визвало до життя математичну філологію, біометрію.

Загалом для біології характерно взаємопроникнення ідей та методів різних біологічних дисциплін, а також інших наук - хімії, фізики^ математики. У XX ст. виникли нові біологічні дисципліни й напрями на границях суміжних наук, а також у зв'язку з практичними потребами (радіобіологія, космічна біологія, фізіологія праці, соціобіологія тощо). Успіхи екології, а також проблеми охорони природи, що стають все більш серйозними, привели до «екологізації» багатьох біологічних наук, сприяли затвердженню сучасного системного підходу до розвитку популяційної біології.

Велике значення біології для сільського, лісового, промислового господарств і медицини. Необхідні для харчування білки, жири, вуглеводи, вітаміни людина отримує головним чином від культурних рослин і приручених тварин. Знання законів генетики й селекції, а також фізіологічних особливостей культурних і одомашнених видів дозволяє вдосконалювати агротехніку й зоотехніку, виводити більш продуктивні сорти рослин і породи т варин. Рівень знань в галузі біогеографії та екології визначають можливості й ефективність інтродукції і акліматизації. Біохімічні дослідження дозволяють повніше використовувати органічні речовини рослинного й тваринного походження, а також лабораторного та промислового синтезу. Розвиток в останні роки генної інженерії відкриває широкі перспективи для біотехнології біологічно активних і лікарських речовин. Виключно важливе значення має біологія як теоретична основа ведення сільського, лісового й промислового господарства. Пізнання закономірностей розмноження та розповсюдження хвороботворних вірусів і бактерій, а також паразитичних організмів необхідно для успішної боротьби з інфекційними та паразитарними захворюваннями людини і тварин.

У розвиток окремих напрямів біологічної науки було зроблено внесок вітчизняними ученими — біологами, такими як Амосов М. М. (фізіологія серця, хірургічне лікування легеневих і серцевих захворювань, проблеми біологічної і медичної кінетики, моделювання основних психічних функцій мозку тощо); Богомолець О. О. (патологічна фізіологія, ендокринологія, онкологія, проблеми довголіття тощо); Вавілов М. І. (генетика і селекція, встановив центри походження рослин, сформулював закон гемологічних рядів); Гамалей М. Ф. (загальна патологія, імунологія, створив протихолерну і противісляну вакцини, розробив санітарно-гігієнічні способи боротьби з чумою, холерою, тифом та іншими захворюваннями); Мечников І. І. (відкрив явище фагоцитозу, за що отримав Нобелевську премію, працював над проблемами імунітету, довголіття, захисту рослин, вивчення інфекційних захворювань); Палладій О. В. (засновник Інституту біохімії в Києві НАН України, вивчав особливості обміну речовин); Ситнік К. М. (молекулярна біологія, цитофізіологія, біохімія та екологія); Холодний М. Г. (фізіологія рослин); Шмальгаузен І. І., (еволюційна морфологія і зоологія, вивчав закономірності росту, філогенії тварин).

Прогрес біології в XX ст., підвищення її ролі серед наук і для існування людства визначають й інший вигляд біології порівняно з тим, який вона мала 40-50 років тому. За рівнем біологічних досліджень нині можна судити про матеріально-технічний розвиток суспільства, оскільки біологія стає реальною продуктивною силою, а також раціональною науковою основою відносин між людиною і природою. Тільки на основі біологічних досліджень можливе вирішення одного із найграндіозніших і насущних завдань, що стають перед людством, — управління еволюцією біосфери з метою збереження й дотримання умов існування та розвитку людства.



Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити