Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

НЕРВОВА СИСТЕМА

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Сукупність процесів в нервовій системі, які здійснюють сприйняття, аналіз інформації і відповідну реакцію організму, називають сигнальною системою. Завдяки сигнальній системі відбувається зв'язок організму із зовнішнім середовищем.

У людини і тварин існує перша сигнальна система. Центри її знаходяться в корі головного мозку. Вона сприймає конкретні подразники (сигнали) зовнішнього світу — предмети або явища — і служить основою для утворення умовних рефлексів. Наприклад, у дитини з перших днів життя виробляються різноманітні умовні рефлекси (на їжу, на іграшки).

У людини існує і друга сигнальна система, в якій умовним подразником є слово. На основі слова виникає збудження, яке сприймає і переробляє кора переднього мозку. Слова є сигналами для роботи першої сигнальної системи («сигнали сигналів» за І. П. Павловим). Виникнення другої сигнальної системи пов'язано з колективною працею: ця система — засіб спілкування. Для людини слова — віддзеркалення понять. Завдяки слову (усному або письмовому) людина може узагальнювати певні поняття, тобто абстрактно, відсторонено мислити. У тварин також можна виробити умовні рефлекси на слова (наприклад, собака виконує накази господаря), але для них слова — це просто подразники. Слова і мова в цілому значно підвищили здатність людини відображати зовнішнє середовище, використовувати досвід поколінь. Вони забезпечили людині вищі властивості нервової системи — свідомість і мислення.

Свідомість — вища функція людського мозку, єство якої полягає у віддзеркаленні дійсності і направленому регулюванні взаємостосунків особи з навколишнім світом. Розвиток свідомості став можливим завдяки застосуванню і вдосконаленню знарядь праці в процесі суспільної трудової діяльності. Свідомість — продукт мозку і суспільного життя людини.

Мислення — це здатність людини за допомогою слів і образів представити і виразити своє відношення до предметів і явищ, а також різних станів свого організму. Істотну роль у цій найголовнішій функції мозку виконують слова і образи, завдяки яким виникають тимчасові зв'язки, що є фізіологічним апаратом мислення. Після аналізу і синтезу подразнення відповідної реакції організму на них тимчасові зв'язки зберігаються в пам'яті і служать основою для створення нових зв'язків. При необхідності тимчасові зв'язки витягуються з пам'яті, відбувається утворення різних їх комбінацій, і людина узагальнює побачене або почуте (абстрактне мислення). Абстрактне мислення характерне тільки для людини. Воно дає їй величезну перевагу перед тваринами, дозволяє розвивати свої здібності, науку, створювати культурні цінності. Людина активно перетворює навколишнє середовище і спілкується з іншими людьми.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити