СНІД, або синдром придбаного імунодефіциту, викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Вперше захворювання було зареєстровано в Каліфорнії (США) в 1981 р. Вірус імунодефіциту людини вражає в першу чергу клітини білої крові (лімфоцити), які відповідають за імунні реакції. При цьому захворюванні по­ступово пригноблюється імунітет, унаслідок чого знижується опі­рність організму і значно ослабляється його здатність протистоя­ти розвитку злоякісних пухлин. У 1990 р. в світі було зареєстро­вано понад 215 тис. хворих на СНІД, і захворюваність стрімко росте, у тому числі й на Україні. Лікування цього захворювання поки не розроблено, і, на думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, у найближчі роки не з'являться ні вакцини проти СНІДу, ні засоби ефективного лікування. Тому головного значення набуває профілактика зараження ВІЛ.

  Зараження вірусом імунодефіциту людини відбувається при попаданні його в кров здорової людини. Це може відбутися: або при переливанні донорської крові, що не пройшла ретельну пере­вірку, або якщо використовуються нестерильні системи для пере­ливання; при попаданні інфікованої крові на пошкоджену (порі­зи, мікротравми) шкіру здорової людини; при статевих контактах з випадковими партнерами (повії, гомосексуалісти); через несте­рильні голки і шприци (особливо серед наркоманів); від хворої матері до здорового плоду через плаценту; через нестерильні ме­дичні і побутові інструменти під час різних маніпуляцій (опера­ції, порізи при голінні тощо).

  Заходи профілактики СНІДу можна підрозділити на дві гру­пи: загальнодержавні й особисті.

  Загальнодержавні заходи зводяться до наступних:

—       розширення наукових досліджень з проблеми СНІДу (удоско­налення методів ранньої діагностики і розробка способів про­філактики і лікування);

—       боротьба з наркоманією і проституцією;

—        ретельне обстеження донорської крові;

—        ретельна стерилізація медичних інструментів;

—        регулярне обстеження на СНІД людей з «групи ризику» (нар­команів, повій і гомосексуалістів);

—        широке упровадження одноразових шприців і систем для переливання крові;

—        систематична санітарно-освітня робота серед населення, на­правлена на роз'яснення шляхів зараження СНІДом.  

—         Особисті заходи профілактики: здоровий спосіб життя і не­припустимість випадкових статевих контактів, особливо з людь­ми з «групи ризику».