Довідник з біології
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ
ВІРУС ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ. ПРОФІЛАКТИКА СНІДУ
СНІД, або синдром придбаного імунодефіциту, викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Вперше захворювання було зареєстровано в Каліфорнії (США) в 1981 р. Вірус імунодефіциту людини вражає в першу чергу клітини білої крові (лімфоцити), які відповідають за імунні реакції. При цьому захворюванні поступово пригноблюється імунітет, унаслідок чого знижується опірність організму і значно ослабляється його здатність протистояти розвитку злоякісних пухлин. У 1990 р. в світі було зареєстровано понад 215 тис. хворих на СНІД, і захворюваність стрімко росте, у тому числі й на Україні. Лікування цього захворювання поки не розроблено, і, на думку експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, у найближчі роки не з'являться ні вакцини проти СНІДу, ні засоби ефективного лікування. Тому головного значення набуває профілактика зараження ВІЛ.
Зараження вірусом імунодефіциту людини відбувається при попаданні його в кров здорової людини. Це може відбутися: або при переливанні донорської крові, що не пройшла ретельну перевірку, або якщо використовуються нестерильні системи для переливання; при попаданні інфікованої крові на пошкоджену (порізи, мікротравми) шкіру здорової людини; при статевих контактах з випадковими партнерами (повії, гомосексуалісти); через нестерильні голки і шприци (особливо серед наркоманів); від хворої матері до здорового плоду через плаценту; через нестерильні медичні і побутові інструменти під час різних маніпуляцій (операції, порізи при голінні тощо).
Заходи профілактики СНІДу можна підрозділити на дві групи: загальнодержавні й особисті.
Загальнодержавні заходи зводяться до наступних:
— розширення наукових досліджень з проблеми СНІДу (удосконалення методів ранньої діагностики і розробка способів профілактики і лікування);
— боротьба з наркоманією і проституцією;
— ретельне обстеження донорської крові;
— ретельна стерилізація медичних інструментів;
— регулярне обстеження на СНІД людей з «групи ризику» (наркоманів, повій і гомосексуалістів);
— широке упровадження одноразових шприців і систем для переливання крові;
— систематична санітарно-освітня робота серед населення, направлена на роз'яснення шляхів зараження СНІДом.
— Особисті заходи профілактики: здоровий спосіб життя і неприпустимість випадкових статевих контактів, особливо з людьми з «групи ризику».