ГЕНЕТИКА СТАТІ

  Стать - сукупність морфологічних, фізіологічних, біохіміч­них і інших ознак організму, обумовлюючих відтворення собі по­дібного. При вивченні наборів хромосом чоловічих і жіночих осо­бин звернули увагу на той факт, що у більшості жіночих організ­мів всі хромосоми утворюють пари, а у чоловічих крім парних (гомологічних) хромосом є дві непарні. Надалі було встановлено, що ці непарні хромосоми якраз і визначають стать організму. Ве­лика з непарних хромосом, яка міститься в жіночому каріотипі в подвійному наборі, а в чоловічому — в одиночному, названа X- хромосомою. Менша з непарних хромосом, яка міститься тільки у особин чоловічої статі, названа Y-хромосомою. Парні хромосоми, однакові у чоловічого і жіночого організму, називаються аутосомами, а X- і Y-хромосоми, за якими чоловіча і жіноча стать відрі­зняються одна від одної — статевими, або гетерохромосомами. В диплоїдному наборі у людини містяться 46 хромосом (23 пари): 22 пари аутосом і одна пара статевих хромосом. У жіночого організ­му це дві Х-хромосоми, а у чоловічого — X і Y. Набір хромосом жінки може бути представлений наступним записом: 44А+2Х, а чоловіка — 44A+XY.

  Стать, що має дві однакові статеві хромосоми (XX), назива­ється гомогаметною, оскільки вона утворює тільки один тип га­мет, містить Х-хромосому. Стать, яка визначається різними ста­тевими хромосомами (XY), називається гетерогаметною,  оскіль­ки утворює два типи гамет, містить X- і Y-хромосоми відповідно. Стать майбутнього організму визначається у момент запліднення і залежить від того, який із сперматозоїдів запліднить яйцекліти­ну. При заплідненні яйцеклітини сперматозоїдом, який містить Х-хромосому, в зиготі будуть дві Х-хромосоми і з неї розвинеться жіночий організм. При заплідненні яйцеклітини сперматозоїдом з Y-хромосомою в зиготі міститимуться X- і Y-статеві хромосоми, і вона дасть початок чоловічому організму. Неважко помітити, що утворення сперматозоїдів з X- і Y-хромосомами рівно-ймовірно і, отже, механізм гаметогенезу визначає не тільки стать, але і зраз­кову чисельну рівність полови в кожному поколінні.

 

 

  У всіх ссавців, людини і мухи дрозофіли гомогаметною є жі­ноча стать, а гетерогаметною — чоловіча. У птахів і метеликів, навпаки, гомогаметна чоловіча стать, а жіноча — гетерогаметна. У деяких комах жіноча стать містить дві Х-хромосоми (XX), а чоловіча — одну (ХО), тобто в каріотипі самців відсутня Y-хромосома.

  У статевих хромосомах крім генів, які визначають стать ор­ганізму, містяться й інші, що не мають відношення до статі. На­приклад, тільки в Х-хромосомі містяться гени, які визначають нормальну здатність згущення крові (домінантна ознака, Н) і не­здатність згущуватися — гемофілію (рецесивна ознака, А), нор­мальне кольоросприймання (домінантна ознака, С) і колірну слі­поту — дальтонізм (рецесивна ознака, с). Ознаки, які визнача­ються генами, локалізованими в не гомологічній ділянці X- хромосоми, називаються зчепленими зі статтю. При записі шлю­бів за ознаками, зчепленими зі статтю, відповідний ген познача­ють у вигляді індексу:

 

 

  Зчеплені зі статтю ознаки передаються від матері до доньок і синів, а від батька — тільки до доньок. Слід підкреслити, що у чоловічих організмів єдиний рецесивний ген, що міститься в X- хромосомі, завжди виявляється (XhY), оскільки в Y-хромосомі немає алельного гена.