Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ

СУЧАСНА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ

ШТУЧНИЙ ДОБІР

  Штучний добір — вибір людиною найцінніших у господарсь­кому відношенні особин тварин і рослин даного виду, породи або сорту для отримання від них потомства з бажаними властивостями. Основи теорії штучного добору закладені Ч. Дарвіном (1859), який показав, що штучний добір є основним фактором, що зумовив ви­никнення порід домашніх тварин і сортів сільськогосподарських рослин. Несвідомий штучний добір здійснювався вже на перших етапах одомашнення людиною тварин і окультурення рослин. Мис­тецтво селекції (методичний штучний добір), що сформувалося до 2-ї половини XVIII ст. повністю зберегло своє значення і в сучасно­му рослинництві та тваринництві, ставши зараз одночасно наукою про методи створення сортів рослин, порід тварин і самостійною галуззю сільськогосподарського виробництва.

  У результаті штучного добору людиною отримані високопро­дуктивні породи багатьох тварин і сортів рослин (кури, які несуть до 300 яєць на рік, корови, що дають до 12—15 т. молока на рік, цукровий буряк, що містить до 23% цукру тощо).

  Для успішного проведення штучного добору необхідно до­тримуватися ряду умов:

        початкові особини повинні мати великий резерв спадкової мінливості;

        добору повинна піддаватися велика кількість особин;

        необхідно здійснювати ретельний підбір виробників для по­силення цінних ознак в поколіннях;

        необхідно проводити вибраковування організмів з малоцін­ними ознаками.

  Дослідження механізму й результатів штучного добору стало для Дарвіна важливим етапом на шляху обґрунтування дії приро­дного добору. Дарвін вказав на найважливішу особливість штуч­ного добору, визначив його специфічне значення в порівнянні з природним добором. Штучний добір ведеться за окремими, ціка­вими для людини ознаками, що може приводити до розпаду гене­тично та морфо-генетично кореляційних систем організмів, тоді як природний добір, сприяючи лише тим особливостям організмів, які підвищують їх пристосованість, сприяє закріпленню цілих комплексів ознак пристосування. Тому нерідко як побічний ре­зультат штучного добору виявляється фенотиповий ефект відмін­ності генів, які раніше були блоковані дією генів-репресорів у складі відповідних генетичних комплексів. У результаті фенотипова мінливість організмів, що піддаються дії штучного добору, підвищується, а загальна життєздатність знижується. Таким чином, штучний добір проводиться на користь людини, а приро­дний — на користь виду.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити