Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

ДАРВІН ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ВІД ТВАРИН (БІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АНТРОПОГЕНЕЗУ)

Ідею про природне походження людини поставив на наукову основу Ч. Дарвін. В книзі «Походження людини і статевий добір» (1871), проаналізувавши широкі дані порівняльної анатомії, ембріології і систематики, він прийшов до висновку про вражаючу схожість людини з тваринами, особливо з людиноподібними мавпами.

Згідно з сучасною систематикою, людину відносять до типу Хордові, підтипу Хребетні, класу Ссавці, ряду Примати, підряду Людиноподібних, сімейства Гомінід, роду Людина і виду Людина розумна (табл. 15).

Доказами того, що людина відноситься до типу Хордові, служать наступні дані ембріології: закладка хорди; розвиток над хордою нервової трубки; закладка під хордою кишкової трубки, передній кінець якої (глотка) пронизаний зябровими щілинами; розташування серця на черевній стороні. Ці ознаки характерні для всіх тварин типу.

Для людини характерні основні ознаки класу ссавців: наявність молочних, сальних і пітних залоз, волосяного покриву, диференційованих зубів, лівої дуги аорти і чотирикамерного серця, діафрагми, добре розвинутої кори головного мозку, внутрішньоутробного розвитку зародка.

Особливо схожа людина і людиноподібні мавпи: у них відносно велика маса головного мозку, добре розвинена кора переднього мозку з великою кількістю борозд і звивин; бінокулярний зір; загальні групи крові; протиставлення великого пальця іншим; редукція хвостового відділу хребта; наявність папілярних узорів на пальцях, долонях і стопах, нігтів на пальцях; наявність менструального циклу у самок; тривалість вагітності близько дев'яти місяців; схожість каріотипів; спільні хвороби.

Спорідненість людини і тварин підтверджується наявністю у неї рудиментів і атавізмів.

Таким чином, доказами походження людини від тварин є чотири групи фактів: 1) спільність будови людини і тварин; 2) схожість ембріонального розвитку; 3) наявність у людини рудиментів і атавізмів; 4) знайдені викопні предки людини (див. нижче).

Крім великої схожості людини з приматами, зокрема з людиноподібними мавпами, їй властиві й видові ознаки людини розумної, які відрізнять її від тварин.

По-перше, це високий ступінь розвитку головного мозку (його маса в 2—2,5 рази більше маси мозку людиноподібних мавп), особливо кора переднього мозку з великою кількістю борозд і звивин; значний розвиток тім'яних, лобових і скроневих часток, де зосереджені найважливіші центри психічної діяльності і мови. З розвитком мозку тісно пов'язана здібність до абстрактного мислення, поява свідомості й мови (наявність другої сигнальної системи). У зв'язку з розвитком мозку змінилося співвідношення лицьового та мозкового черепа — у людини значно переважає мозковий череп.


Рис. 170. Скелет людини й людиноподібних мавп: 1 — людина; 2 — горила; 3 — орангутанг; 4 — гібон.


По-друге, для людини характерне прямоходіння, що зумовило низку змін в будові скелета (вигини хребта, сплощена грудна клітина, широкий таз, склепінчаста стопа) і мускулатури (сильний розвиток м'язів пояса і найнижчих кінцівок: сідниць, ікроніжних тощо).

По-третє, для людини характерний високий ступінь протиставлення великого пальця.

Дарвін показав, що основні чинники еволюції органічного світу, тобто спадкова мінливість, боротьба за існування і природний добір, є і чинниками антропогенезу. Завдяки їм організм давньої людиноподібної мавпи зазнав низки морфологічних змін, в результаті яких виробилася вертикальна хода з вивільненням передніх кінцівок від функції пересування. Проте пояснити походження людини одними біологічними закономірностями неможливо.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити