Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ЛЮДИНА І БІОСФЕРА

ВЧЕННЯ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО НООСФЕРУ

Еволюція органічного світу пройшла декілька етапів. Перший з них — виникнення первинної біосфери з біотичним кругообігом, другий — ускладнення структури біотичного компоненту біосфери в результаті появи багатоклітинних організмів. Ці два етапи, що здійснювалися у зв'язку з чисто біологічними закономірностями життєдіяльності та розвитку, можуть бути об'єднані в період біогенезу. Третій етап пов'язаний з виникненням людського суспільства. Розумна за своїми намірами діяльність людей у масштабі біосфери сприяє перетворенню останньої в ноосферу. На етапі, що розглядається, еволюція відбувається під визначальною, дією людської свідомості в процесі виробничої (трудової) діяльності людей, що властиво періоду номогенезу.

Ноосфера (від грец. noos — розум і сфера) — новий стан біосфери, при якому розумна діяльність людини стає головним, визначальним фактором її розвитку. Поняття ноосфера — сфера розуму — уведене в науку французьким філософом Е. Леруа в 1927 р. Ноосферою Е. Леруа назвав оболонку Землі, що включає людське суспільство з його індустрією, мовою й іншими атрибутами розумової діяльності.

Виказавши правильну ідею про свідому людську діяльність як фактор, перетворюючий біосферу, Е. Леруа та деякі його послідовники дали їй ідеалістичне трактування. Ноосфера, на їх думку, є «...мислячим пластом», який, зародившись у кінці третинного періоду, розвертається з тих пір над світом рослин і тварин зовні біосфери і над нею.

У протилежність наведеному трактуванню В. І. Вернадський у 30-40-х pp. XX ст. розвинув уявлення про ноосферу з матеріалістичних позицій. Він розумів ноосферу як якісно нову форму організованості, виникаючу при взаємодії біосфери та суспільства, як новий еволюційний стан біосфери, що спрямовано перетворюється на користь мислячого людства. Ноосфера — вищий тип управляючої цілісності, для якої характерний тісний взаємозв'язок законів природи із законами мислення та соціально-економічними законами суспільства. Окремі структурно-функціональні елементи ноосфери закладаються вже на сучасному етапі суспільного розвитку. Процес переходу біосфери в ноосферу посилюватиметься у міру об'єднання людства для вирішення загальних, глобальних проблем розвитку.

Науку управління взаємостосунками між людським суспільством і природою можна назвати ноогенікою. Основна мета ноогеніки — планування сьогодення в ім'я кращого майбутнього, а її головна задача — виправлення порушень у відносинах людини та природи, що викликані прогресом техніки.

Крім охоронних функцій, ноогеніка повинна сприяти збільшенню різноманіття форм життя шляхом створення нових видів рослин, тварин і мікроорганізмів. Ці нові види покликані не тільки служити джерелом їжі, кисню, сировини для промисловості, але й допомагати людині, здійснюючи буферні функції, боротися зі шкідливими побічними результатами технічного прогресу, сприяти ще більш активному освоєнню неживої природи, супроводжувати людину в космічних польотах.

Таким чином, ноогеніка не ставить за мету досягнення якоїсь постійної рівноваги між людиною та природою, що в принципі нездійсненне. Її задача — свідоме управління еволюцією біосфери, включаючої людське суспільство як провідний компонент.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити