Довідник з біології

РОСЛИНИ

РОЗМНОЖЕННЯ КВІТКОВИХ РОСЛИН

СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ

НАСІННЯ І ПЛІД.

Будова насіння і його склад. Після запліднення в результаті поділу яйцеклітини формується тіло зародка, що складається з корінця, стеблинки, сім'ядолі та брунечки (рис. 44). Стеблинка переходить у корінець, що є зачатком головного кореня. Наверху стеблинки знаходяться сім'ядолі, або зародкові листки. У насіння бобів і квасолі в сім'ядолях відкладаються запасні поживні речовини. З центральної клітини утворюється ендосперм.


Рис. 44. Схема будови насіння квасолі (А) і зернівки пшениці (Б): 1 — насінна шкірка; 2 — брунька зародка; З — стеблинка; 4 — корінець; 5 — сім'ядоля; 6 — ендосперм.


Процеси, що розвиваються після подвійного запліднення, завершуються формуванням із насінного зачатка насіння. Тканина, покриваюча зародковий мішок зовні, перетворюється на шкірку насінини. Запасні речовини, що нагромаджуються в сім'ядолях і ендоспермі, у рослин різних видів різноманітні. Наприклад, у пшеничних зернах багато крохмалю, значно менше білка і мало жирів. У насінні бобових багато білків (квасоля, горох, боби), але мало крохмалю. У насінні олійних рослин (олійна пальма, маслина, соняшник, льон тощо) міститься від 25 до 80 % рослинних жирів (масел). Насіння різних рослин сильно розрізняються за масою. Так, тисячі дрібного насіння орхідеї важать частки грама, а насіння деяких пальм сягає маси 8-15 кг.

Таблиця 2. Класифікація плодів.

Тип плоду

Назва плоду

Рослина

за консистенцією оплодня

за кількістю насіння


Однонасінний

Сім'янка: насінина не зростається з оплоднем

Горіх: оплодень твердий, здерев'янілий

Зернівка: оплодень зростається з насінною шкіркою

Соняшник, кульбаба Ліщина, дуб, гречка Пшениця, жито

Сухий

Багатонасінний

Біб: має дві лушпини, всередині яких знаходиться насіння

Стручок: має дві лушпини, але насіння розташовується на плівчастій перегородці плоду

Коробочка: насіння дозріває всередині й висипається через спеціальні отвори

Квасоля, горох, акація

Капуста, ріпа, редиска, редька

Бавовник, льон, тютюн, тюльпан, мак

Соковитий

Однонасінний

Багатонасінний

Кістянка: насіння знаходиться усередині здерев'янілого оплодня (кісточки), оточеного м'якоттю

Ягода: дрібне насіння знаходиться всередині м'якоті плоду, покритого шкіркою

Вишня, абрикоса, черемха

Смородина, виноград, томат

Плід (fructus). Одночасно з розвитком насінини відбувається перетворення зав'язі на зрілий плід (справжні плоди: слива, томат, горох). Із стін зав'язі формується оплодень. В утворенні плоду можуть брати участь крім маточки інші частини квітки (квітколоже, що розрослося, основи чашолистків, пелюсток і тичинок). Такі плоди називаються несправжніми (яблуня, груша, шипшина). Призначення плодів — захист і розповсюдження насіння. Плід, утворений із декількох маточок однієї квітки, називається збірним (ожина, малина).

Класифікація плодів: соковиті (однонасінні й багатонасінні) та сухі (однонасінні розкривні й багатонасінні не розкривні) (табл. 2).

Насіння містить зародок, який дає початок рослині, й поживні речовини, необхідні для її проростання. Вони можуть знаходитися в ендоспермі, що розташовується поряд із зародком. Насіння багатьох рослин не містить ендосперма, і поживні речовини локалізовані в сім'ядолях. Поживні речовини насіння представлені вуглеводами, білками та жирами.

Рослину відносять до однодольних, якщо зародок її насіння має одну сім'ядолю (пшениця, кукурудза), і до дводольних, якщо у неї дві сім'ядолі (квасоля, горох, яблуня).

Зернівка пшениці є одночасно і насінням, і плодом. Зовні зернівка покрита золотисто-жовтим оплоднем, який щільно зростається з насінною шкіркою. Основну частину насіння займає борошнистий ендосперм; до нього у вигляді тонкої пластинки прилягає одна сім'ядоля (щиток). Зародок займає незначну частину насіння і має зачатковий корінець, стеблинку й листки. Щиток сполучений із зародковим стеблом і здійснює зв'язок зародка з ендоспермом.

Насіння квасолі покрито щільною насінною шкіркою, яка виконує захисну функцію. На бічній увігнутій стороні насіння помітний рубчик — місце прикріплення насінного зародка до стінки плоду. Дві подовжні половинки насіння називаються сім'ядолями і прикривають головну частину зародка, що складається із зачаткового корінця, зачаткового стебла (шийки) і зародкової верхівкової брунечки. Шийка з'єднується сім'ядолями. Брунечка є зачатком пагону.

Проростання насіння. Насіння може тривалий час перебувати у стані спокою. Зародок його залишається живим, і насіння зберігає здатність до проростання. Зародок може загинути від пересихання насіння під час зберігання, при пошкодженні його комахами чи плісеневими грибками.

Для проростання насіння необхідні деякі умови: наявність живого зародка, добре зволожений ґрунт, певна температура й достатньо повітря. Проростанню насіння передує його набухання. Вода проникає всередину насіння, насінна шкірка набухає і розривається. Із зародкового корінця розвивається молодий корінь, який швидко росте і зміцнюється в ґрунті. Вода необхідна для насіння ще й тому, що зародок споживає поживні речовини в розчиненому вигляді.

Насінню різних рослин потрібна різна кількість води для проростання: насіння гороху поглинає води у півтора рази більше своєї маси, а насіння кукурудзи — вдвічі менше. Оптимальна температура для проростання насіння більшості рослин складає + 10... +15оС, а насіння жита може прорости при + 1оС. Через те що при проростанні насіння йдуть активні процеси обміну речовин, насіння інтенсивно дихає і вимагає постійного надходження повітря, багатого киснем.


Рис. 45. Типи плодів:І — сухі, ІІ — соковиті, ІІІ — складні, 1 — ліщина;2 — соняшник; 3 — пшениця; 4 — вишня; 5 — абрикос; 6 — малина; 7 — мак; 8 — капуста; 9 — горох; 10 — смородина; 11 — томат; 12 — шипшина; а — горіх, б — сім'янка; в — зернівка; г — кістянка; д — складна кістянка; е — коробочка; є — стручок; ж — біб; з — ягода; и — несправжній плід з горішками.


Якщо у проростка квасолі видалити сім'ядолі, а в однодольного ендосперм, вони загинуть. Причина загибелі — відсутність поживних речовин. Запасні поживні речовини насінини забезпечують початкові стадії розвитку зародка. Наприклад, крохмаль ендосперма однодольних під дією ферментів перетворюється на цукор. Цукор розчиняється у воді; у вигляді розчину з сім'ядолі він поступає для живлення зародка. Чим більше запасних поживних речовин, тим сильніше паросток, який розвивається з насінини.

Для нормального розвитку насіння велике значення має час сівби й глибина його загортання в ґрунті. При своєчасній сівбі насіння має всі умови, необхідні для проростання. Насіння холодостійких рослин (пшениця, овес, горох) необхідно сіяти ранньою весною. Вони вимагають низької температури і великої кількості вологи. Насіння теплолюбних рослин (квасоля, гарбуз, огірки) висівають, коли ґрунт прогрівається до + 10... + 12°С.

При цій температурі він містить достатню для проростання насіння кількість вологи.

Постачання кисню та вологи до проростка забезпечує глибина загортання насіння, що визначається їх розміром, а також властивостями та структурою ґрунту. Не рекомендується глибоко сіяти насіння в щільному глинистому ґрунті, оскільки він довго тримає великі кількості вологи і не пропускає повітря. Дещо глибше, ніж в глинистому, загортають насіння в піщаному ґрунті. Повітря в ньому проникає на велику глибину, і краще зберігається волога в глибоких шарах. Велике насіння бобів загортають звичайно на глибину 4-5 см. Тут йому достатньо вологи для проростання, а проростку — поживних речовин насінини, поки він вийде на поверхню ґрунту. Для насіння середніх розмірів (редиска, огірки) необхідна глибина 2-4 см, для дрібних (цибуля, ріпа, морква, кріп) — 1-2 см.

Розповсюдження плодів і насіння відбувається в природі за допомогою вітру та води, тваринами, птахами й людиною. Деякі рослини самі розкидають насіння. Наприклад, плоди рослини «скажений огірок» разом із липкою рідиною «вистрілюють» насіння на значну відстань; зрілі стручки бобів при підсиханні лопаються і також розкидають насіння. Плоди і насіння, які розносяться вітром, мають для цього спеціальні пристосування — крилоподібні вирости (плоди клена та ясена), пухнасті волоски (насіння тополі), парашутики (насіння кульбаби). Вода розповсюджує плоди та насіння водних і наземних рослин, які мешкають на берегах водоймищ (вільха, осока, латаття). Насіння та плоди деяких рослин (череда, лопух, омела, липка шавлія) переносять тварини на шерсті, людина — на одязі. Птахи і тварини часто живляться соковитими плодами рослин, насіння яких не перетравлюється в шлунково-кишковому тракті й може бути викинуте з екскрементами на значній відстані від материнської рослини (горобина, бузина, чорниця, конвалія). Плоди та насіння окремих рослин можуть «переїжджати» різним транспортом із країни в країну з вантажами.

Значення квіток , плодів, насіння. У природі квітки, плоди та насіння забезпечують існування виду (насінне розмноження) і служать кормом для безхребетних (членистоногі) та хребетних тварин. Вони мають величезне значення і в житті людини: е продуктами харчування (фрукти, ягоди), сировиною для харчової промисловості (одержання рослинних олій і хлібобулочних виробів), хімічної і медичної промисловості (одержання спирту, фарб, ліків), а також парфумерної промисловості (отримання трояндової та інших ефірних олій). Всі квіткові рослини мають велике естетичне значення в житті людини.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити