КЛАС СЦИФОЇДНІ МЕДУЗИ (SCYPHOZOA)

  Сцифоїдні медузи (коренерот, аурелія, ціанея) зустрічаються у всіх морях. У викопному стані відомі з нижнього кембрію. Діа­метр їх коливається від декількох сантиметрів до 2 м. Тіло має форму дзвона чи парасольки і складається з ектодерми, ентодер­ми й драглистої мезоглеї та містить 98 % води. По краях зонтика знаходиться нервове кільце, на щупальцях, які у великих медуз завдовжки до 20-30 м., — велика кількість жалких клітин. Орга­нізація сцифомедуз у порівнянні з гидроїдними складніша й по­лягає в досконалішій будові травної порожнини (наявність  шлун­ку, бічних кишень і системи розгалужених каналів), у кращому розвитку нервової системи (наявність нервового кільця по краю зонтика), появі світлочутливих вічок і органів рівноваги. Рух сцифоїдних медуз здійснюється шляхом скорочення зонтика, яке забезпечують мускульні волокна.

 

Рис. 52. Представники класів типу кишковопорожнинних: а — червоний корал (внизу збільшений фрагмент гілки колонії); б — медуза аурелія; в — розвиток аурелії: 1 — личинка; 2 — маленький поліп; 3—5 — різні стадії розвитку (стробіляція) поліпа; 6—7 — медузи.

 

  У більшості сцифоїдних медуз при розмноженні також спо­стерігається зміна двох поколінь — безстатевого (поліп) і  статевого (медузи). При безстатевому розмноженні від верхньої частини поліпа у результаті багаторазового поперечного поділу (стробіляції) відділяються личинки сцифомедуз — ефіри. Медузи різноста­теві. Викидають яйця (через рот), з яких розвиваються планули, що перетворюються на поліпи. Існування сцифоїдних медуз у фо­рмі поліпа короткочасне.